На Черняхівщині проводяться " Огієнківські читання "
Зі сузір’я славетнихЯ взяв своє серце малими руками Й віддано поклав Україні до ніг, І юна любов розцвілася між нами, І став я орати твердий переліг. Й нікому вже більше не дав я любові, Бо другого серця кохати не маю, І вірним зостанусь, аж дошки соснові Єдину любов мою спинять без краю... Іван Огієнко, «Вікові наші рани» Процес духовного, національного відродження в Україні з року в рік стає все повнішим, багатограннішим...
Читати далі