Проповідь на свято Введення в храм Пресвятої Богородиці
Празникі на честь Пресвятої Богородиці в нашому церковному календарі займають перше місце після свят Господніх. І це недивно, бо в нас, українців, спрадавна до батьків спрямовується особлива шанаі любов. Батько в нас асоціюється із справедливою строгістю, якою він прикриває своє м’яке, любляче серце, а мати із любов’ю, добротою і опікою. Мати для нас – це берегиня роду. Так і Пресвята Богоматір для нас є берегинею людського роду, до якої ми грішні повсякчас звертаємось в молитвах просячи про її заступництво перед справедливою строгістю Отця Вседержителя.
Суть історії сьогоднішнього свята полягає в тому, що батьки Пречистої Діви Марії св. Яким і Анна будучи бездітними, дали обіцянку, якщо в них народиться дитина, то віддадуть Її на службу Богу у Єрусалимський храм. Господь Бог вислухав їхні молитви і дав їм доньку. Коли їй виповнилося три роки, батьки привели Її до храму і віддали в руки первосвященика Захарії, батька св. Івана Предтечі. Тут Пресвята Богородиця перебувала тривалий час аж до заручин з св. Йосифом. Така, здавалося б, проста історія ряснить безліччю смислів і повчань для людства, особливо віруючих християн:
1. Сила і щирість віри в Господа Бога св. Якима і Анни може нам слугувати над важливим прикладом для наслідування. Коли в них народилася єдина, довгождана дитина, до якої, очевидно, що плекали надзвичайну любов і, бажаючи їй найкращої долі, вони привели її до храму Божого де їхній «скарб» знаходився в не менш цінному для них місці. А куди ми віддаємо своїх дітей? В кращому випадку на танцювальні, спортивні, прикладні гуртки. В гіршому взагалі нікуди. Тоді виростають в нас танцюристи, спортсмени, науковці та просто громадяни в яких єдина цінність в житті – задоволення свого «я» і шлях цей веде до гріхопадіння.
Такі люди на схилі свого життя завжди говорять: «Здається вчора тільки закінчив школу, а сьогодні вже пенсія». В «гонитві за бульбашками» вони не бачать, що знаходяться в Едемському саді, де все може бути просто, якщо ти знаєш істину, істину, яка є основою основ.
Тому, дорогі прихожани, до певного моменту життя, ви відповідальні за ваших дітей, в цей період ви для них приклад до наслідувань, тому ви, в першу чергу, своїм прикладом, маєте донести до свого чада: 1) ЩО потрібно шукати (істину- сенс, правду життя)?;
а ) Де потрібно шукати (в храмі Божому, в святому письмі, в своєму серці)?;
б ) Як потрібно шукати (з сердечною вірою, надією і любов’ю)? Пам’ятайте, в щасливих дітей – щасливі батьки.
2. Ще одне знамення цього свята символізує перемогу добра над злом. Коли людство наближалось до піку своєї гріховності - за Божим промислом народжується Марія – мати Спасителя. Через 20 років – сам Спаситель наш Ісус Христос, через 30 років він явив світові шлях до спасіння, Божу істину.
Так і в наш, теперішній період часу, коли український народ з вірою в серці мужньо протистоїть нелюдській, російській агресії. Десь, вже давно народилась жінка, яка народила того хто спасе наш народ. Необов’язково це має бути одна жінка, це може бути багато жінок, які народили багато синів і дочок, які за Божим провидінням зроблять так щоб весь наш український багатостраждальний народ отримав заслужену і довгоочікувану перемогу над рашизмом. За що ми Господу Богу, так як і святі Яким і Анна, тут зараз дамо обітницю: «за будь-яких обставин і ситуацій любити СВОЄ: свого ближнього, свій народ, свою мову, свою віру і Господа нашого Ісуса Христа. Амінь».
Повторимо: «за будь-яких обставин і ситуацій любити СВОЄ: свого ближнього, свій народ, свою мову, свою віру і Господа нашого Ісуса Христа.».
3. Інше знамення цієї історії співзвучне із притчею про три талани. Всі ми були дітьми і всі ми, час від часу, бачимо перед собою дітей. Спробуйте ту дитину навчити якимсь основам будь-якої справи. Чи вмовити її почитати книгу. Чи подивитись спокійно якусь виставу. А якщо ця дитина знає, що батьки десь там, в годині ходьби? А якщо цій дитині 3-4 років? Та що там, якщо їй 12-13 років, підліток!?
Тобто очевидно, що св. Яким та Анна народили не просто дівчинку і, віддавши її з малку в храм, там із неї виховали Матір Христа. Поява Марії із самого її зачаття це є Боже провидіння, а виховання в храмі Божому і глибоко віруючими людьми підготовило Марію до пізнання Бога.
Абсолютно кожного із нас Бог наділив різною кількістю талантів. І велике горе тому хто їх не пізнає. Кожен із нас має слідувати Божому проводу - відчути свої таланти, і неухильно їх розкривати на благо ближнього, свого народу, всього людства і Слави Божої Амінь.
Диякон Олександр Дмитрук , клірик кафедрального храму Почаївської ікони Б.М.смт Черняхова