Житомирсько-Поліська Єпархія

Сьогодні свята Церква вшановує пам’ять святого великомученика Димитрія Солунського. Святий Великомученик Димитрій народився в Греції, в місті Солунь в четвертому столітті. Походив з багатої віруючої в Христа родини, де батько був проконсулом – начальником області. Після народження сина батьки одразу охрестили хлопця в домашньому храмі, і прагнули виховувати його в дусі християнської побожності та смирення. Юнак дійсно, виріс розумний та побожний. Не дивно, що після смерті батька саме Димитрію випав жереб продовжити його працю.

Однак, не варто забувати, що це був час неймовірних гонінь на правдиву віру. Окрім того, що в обов’язки проконсула входив захист області від зовнішніх ворогів, імператор-поганин Максиміан вимагав від усіх своїх ставлеників ще й рішучого викорінення християнської віри. Безперечно, йому швидко донесли про те, що проконсул в Солуні є ревним християнином. Повертаючись із чергового походу проти сарматів Максиміан побажав зупинитись у місті. Для Димитрія, у випадку впертої непокори, це означало безумовну смерть. Не бажаючи зрадити Ісуса Христа, молодий проконсул заздалегідь роздав усе своє майно бідним, після чого, в молитві та пості чекав смерті. Так і сталося. Озвірілі вояки спочатку кинули Димитрія у в’язницю, а потім за наказом імператора знущались, поки не вбили його. Вони проколювали тіло великомученика гострими списами, вимагаючи зречення від Бога, але як мужній воїн Христовий він не зрадив віри батьків. Уже мертве тіло Димитрія вояки кинули звірям, але християни Солуні таємно викрали та поховали його.

За давнім християнським переданням вже закривавлені ризи та перстень мученика мали чудотворну властивість зцілювати хворих. Імператор-християнин Костянтин Великий на могилі Димитрія побудував храм, а згодом там було віднайдено і святі нетлінні мощі великомученика. До речі, нині базиліка св. Димитрія перебуває під охороною ЮНЕСКО, як історична архітектурна цінність. Неймовірна кількість зцілень від мощів святого продовжується і до нашого часу. З VII ст. з раки із мощами святого почало витікати чудотворне миро. За те, що святий Димитрій переніс перед смертю неймовірні страждання, Церква називає його Великомучеником. А за те, що його святі мощі й до цього дня виточують чудотворне миро, Димитрія називають також Мироточивим. Дар чудес, нетлінність тіла та мироточивість стають джерелом великого й широкого культу св. Дмитра не лише в Греції, але й по цілій Слов`янській землі. До його гробу з року в рік з усіх країв йдуть сотні й тисячі паломників. Він допомагає в кожній біді та потребі. Воїни обирають його за свого опікуна і покровителя.

На наших землях вшанування цього святого прийшло одночасно з хрещенням Руси-України. У Київській Русі та в Україні було зведено чимало церков та монастирів на честь святого Димитрія. Так, наприклад, у житії Феодосія ігумена Печерського преподобний Нестор Літописець згадує про монастир Святого Дмитра Солунського на Печерську. Також, вже в XI ст. у Києві було засновано Свято-Димитрівський монастир, що згодом реформований у Свято-Михайлівську Золотоверху обитель. Засновником цього монастиря, як відомо, був син Ярослава Мудрого, великий князь Ізяслав, у хрещенні Димитрій († 1078). Сталося це року 1062, і цей монастир свого часу конкурував навіть з Печерським.

Традиційно пам’ять святого Димитрія Солунського пов’язана з подвигом воїнів, патріотизмом і захистом рідної землі. Захисту святих завжди потребували князі, воїни та мандрівники, які виїжджали в дорогу або ішли на війну, тому часто віддавали себе св. Димитрієві під опіку. Свої перемоги українські полководці пояснювали саме небесним покровительством цього святого.

Тож, дорогі брати та сестри, у час важких іспитів які переживає наше українське суспільство, піднесімо свої молитви до святого великомученика Димитрія, щоб він стоячи біля престолу Всевишнього випросив для Українського народу Боже благословення, щоб Господь за молитвами святого Димитрія послав на наші землі мир, добро і злагоду.

Проповідь підготував митрофорний протоієрей Павло Гуцалюк,  благочинний Андрушівського округу