АКАФІСТ АПОСТОЛУ ФОМІ
Переклад здійснив з церковно-слов'янської мови — Високопреосвященніший Архієпископ Житомирський і Поліський ВОЛОДИМИР
Тропар, гл. 2.
Учнем Христовим бувши / і божественного собору апостольського співпричасником, / ти невірством Христове воскресіння звістив / і дотиком Його пречисті страждання ствердив; / і нині, Фомо всехвальний, / спокою проси для нас / і великої милости.
Кондак, гл. 4.
Премудрості благодаті сповнений, / Христовий апостол і справжній служитель, / в покаянні закликав до Тебе: / Ти єси Господь мій і Бог мій!
Кондак 1
Обраний самовидцю Слова та свідку Його славний, навіть до країв землі благовістив ти віру твою: «Його ж рани я осягнув - Цей є Господь і Бог». Отже й нині споглянь нам на небачене, за придбання віри молися, тож викликуємо тобі:
Радуйся, Апостоле Фома, невір'ям безвинним віру утвердив!
Ікос 1
Ангелами невідоме таїнство пізнавши Тіло Бога живого правицею осягнув; отже, тріпочімо та дивуючись, викликуємо тобі:
Радуйся, бо сміливість твою Бог передбачив.
Радуйся, бо на служіння Своє тебе призначив.
Радуйся, бо невір'є твоє не засуджено.
Радуйся, бо віра твоя утвердилася.
Радуйся, бо Христос до чину апостольського тебе обрав.
Радуйся, бо стопи твої по словами Своїми направив.
Радуйся, бо вуста до вуст тобі були Божим сповіщенням.
Радуйся, бо нахилився Господь до допитливого пальця доторкання.
Радуйся, Апостоле Фома, невір'ям безвинним віру утвердив!
Кондак 2
«Слова ваші про явлення Воскреслого непереконливі для мене є, - волав Фома іншим ученикам, - якщо не побачу на руці Його рани цвяшні, і не вкладу пальця свого в рани цвяшні, та невкладу руку мою в ребра Його, не наважусь взивати Йому: Алилуйя!»
Ікос 2
Розум неосмислює догматів віри розуміти шукаючи, замитуємо в збентежені: в подвійній природі одна Особа , як Церква знає та оспівує? Однак невір'ям своїм, Апостоле, завіряємо в тому, взиваючи:
Радуйся, бо Христос один хліб з тобою їв.
Радуйся, бо одне сонце над вами засяяло.
Радуйся, бо хлібом правди багатьох нагодував ти.
Радуйся, бо Сонце правди полюбив ти.
Радуйся, бо одним джерелом ви напоїли.
Радуйся, бо однією смоковницю вами намет дався.
Радуйся, бо ріки благодаті виточив ти.
Радуйся, бо не безплідною смоковницею явився ти.
Радуйся, Апостоле Фома, невір'ям безвинним віру утвердив!
Кондак 3
«Силі Вишнього все очевидно суттю, - волав Фома, - вспромозі бо й померлих воскресати, однак як до смерті долучиться Той, Йому ж належить співати: Алилуйя!».
Ікос 3
Богоприємну Діву прозрів младенець, в утробі Єлизаветинім той; ми ж, очі маючи, не бачимо добпі діла Господні, однак слово Христове, Апостолу сказане: «блаженні не бачивши та увірувавши», згадуючи з надією, і так тому взиваємо:
Радуйся, спасіння забажав.
Радуйся, як пророки очікування зрів ти.
Радуйся, Адамом втрачене віднайшов.
Радуйся, бо Спасителя знайшов ти.
Радуйся, Світлом світу просвітленний.
Радуйся, бо Небо відкрилося тобі.
Радуйся, Словом Отчим дано мудрість.
Радуйся, бо таємниці Царства відчинилися тобі.
Радуйся, Апостоле Фома, невір'ям безвинним віру утвердив!
Кондак 4
«Бурю всередині маю роздумів сумнівних, - волав Фома, - як бо в гріб покладений був по водах Ходив та Лазаря Воскресив, Йому ж я бажаю заспівати: Алилуйя!».
Ікос 4
Вчули пастирі Ангелів, що співали Младенцю Спасителю, та, пішли, поклонитися Йому; ми ж, вуха маючи, дослухаємося слову Господньому, однак на твоє заступництво, Апостоле, уповаємо і викликуємо тобі:
Радуйся, в кораблі з Христом ходив.
Радуйся, по хвилях Йдучому поклонився.
Радуйся, сіттю Христовою упійманий.
Радуйся, на ковчег спасіння ступивший.
Радуйся, бо води невірства не поглинули тебе.
Радуйся, адже буря сумнівів тебе не потопила.
Радуйся, бо Христос над безоднею тебе утримав
Радуйся, бо правицю з раною тобі простягнув.
Радуйся, Апостоле Фома, невір'ям безвинним віру утвердив!
Кондак 5
«Богоприлинній зірці послідували волхви, - волав Фома, - так і я жадаю налідувати Тобі, Господи і Бог мій, дай мені тільки доторкнутися до Тебе, щоб і я проспівав: Алилуйя!».
Ікос 5
Дари принісши халдейські отроки сівшому на руку Дівичу Творцю творіння; ми ж, руки маючі не зайняті від діл добрих, як приступимо до Нього, віри просячи, коли не Апостола Фому згадаючи і так йому взивати:
Радуйся, бо Господар жатви призвав тебе.
Радуйся, бо у вертограді Того добре потрудився ти.
Радуйся, бо робітникові і нива явилася тобі.
Радуйся, бо плід сторицею приніс ти.
Радуйся, бо з Владикою дні світанкував ти.
Радуйся, бо чашу Христову спив ти.
Радуйся, бо і ніч просвітленням тобі стала.
Радуйся, бо Господом Слави прославився ти.
Радуйся, Апостоле Фома, невір'ям безвинним віру утвердив!
Кондак 6
«Проповідниками богоносними були волхви, - заволав Фома, - визнаючи Тебе, Христе, як Спасителя всіх; якщо отже не увірую в Воскресіння Твоє, чи не явлюся і я як Ірод, не знаючий співати: Алилуйя!».
Ікос 6
Просяяв в Єгипті Світло істини, щоб розсіяв, як дим, всі сум'яття наші: віруємо бо, Господи, поможи невір'ю нашому; ти ж, Апостоле, зміцни свідченням своїм взиваючим тобі:
Радуйся, в солодкість Христа покорився.
Радуйся, на славу Його пожив.
Радуйся, з терпінням Йому послужив.
Радуйся, з бадьорістю за Його помер.
Радуйся, рану Проколену осяг.
Радуйся, Кров'ю Христовою викуплений.
Радуйся, списом мученицьким проколотий.
Радуйся, кров за Христа пролляв.
Радуйся, Апостоле Фома, невір'ям безвинним віру утвердив!
Кондак 7
«Жадаючому Симеону праведному померти, - волав Фома, - вдався ти як Младенець тому, але відкрився ти йому і Богу удосконаленому; вчини тому, Господи, й мене таким, щоб водночас взивав Тобі: Алилуйя!».
Ікос 7
Нову показав Творець побажливість нам, на безсмертному Тілі смертні язви явити зволивши Апостолу Своєму, йому ж з любов'ю взиваємо:
Радуйся, від Премудрості мудрість отримав.
Радуйся, від Любові любов'ю повчався.
Радуйся, в Смирення смиренню привчився.
Радуйся, Благом в добро утвердженний.
Радуйся, Терпеливим в терпінні наставлений.
Радуйся, Лагідним до лагідності уподібнився.
Радуйся, Послушним до послуху приведений.
Радуйся, Сином Отцю усиновлений.
Радуйся, Апостоле Фома, невір'ям безвинним віру утвердив!
Кондак 8
«Дивне чудо бачу, - волав Фома, - дверям зачиненим, як духом, входить Христос; осягаю однак рани та язви Його, і що ще мовлю, тільки: Господь мій і Бог мій; що отже заспіваю, окрім: Алилуйя!».
Ікос 8
Усі є ми доземні й благородні нічого не досягаємо, однак віруємо, що обоє поєднав в Собі Господь, бо явив це Апостолові Своєму, від нас оспівуємо так:
Радуйся, з чотириденним Лазарем вечеряв.
Радуйся, запоруку в правді поборно віднайшов.
Радуйся, «Осанна на висотах!» виголосив.
Радуйся, любов'ю запевненням це досягнув.
Радуйся, втілення Слова побачив.
Радуйся, світом гнаний.
Радуйся, безсловесної плоті подолав.
Радуйся, світ від Христа прийняв.
Радуйся, Апостоле Фома, невір'ям безвинним віру утвердив!
Кондак 9
«Всяке єство створене вмістити Божествене ніколи не спроможне, - волав Фома, - Ти Єдиний обидва незлитно і неподільно в Собі з'єднавши, Тобі співаю: Алилуйя!».
Ікос 9
Красномовці багатослівні нічого прикласти наважуюються, Апостолові, доброму сповіданню твоєму: «Господь мій і Бог мій»; за це і від нас прийми саме таке:
Радуйся, бо ногі до умивання Христу розпростер ти.
Радуйся, бо дому на землі не мав ти.
Радуйся, бо ногі на шлях світу направив ти.
Радуйся, бо обитель в домі Отчим добув ти.
Радуйся, бо будівним царським назвався ти.
Радуйся, яко архітектон (;жертводавець) премудрий знайшовся ти.
Радуйся, бо золото убогим роздав ти.
Радуйся, бо світлицю Небесну царю збудував ти.
Радуйся, Апостоле Фома, невір'ям безвинним віру утвердив!
Кондак 10
«Спасти забажав світ, - волав Фома, - животворчою Кров'ю із проколених ребер, Господи Боже мій, напоїв ти всіх, що осягнув, Тебе співаючи: Алилуйя!».
Ікос 10
Стіни Єрусалиму Небесного на дванадцятьох засновників утвердилася; як одного від цих тебе шануємо, Апостоле славний, і так тобі виголошуємо:
Радуйся, бо язик вогнений на тобі почив.
Радуйся, бо слава Христова тебе осінила.
Радуйся, бо багато народів просвітив ти.
Радуйся, бо ім'я Христовe прославив ти.
Радуйся, о недужих сціляв ти.
Радуйся, бо мертвих піднімав ти.
Радуйся, бо й духі корилися тобі.
Радуйся, бо ім'я твоє написалося на Небі.
Радуйся, Апостоле Фома, невір'ям безвинним віру утвердив!
Кондак 11
«Спів будь-який перемагається, - волав Фома, - старався виспівувати славу Воскресіння Твого, Господи, однак це сповіщу до країв землі, щоб всякий народ Істинному Богу викликував: Алилуйя!».
Ікос 11
Світлоприємну свічу бачимо тебе, Апостоле славний, дотиком до обожнення Тіла запелену, отже приносимо тобі саме таке:
Радуйся, намисто ризи церковної.
Радуйся, вертоградарю Правди.
Радуйся, кореню богослів'я.
Радуйся, цвіт благочестя.
Радуйся, відросток лози божественної.
Радуйся, духмяність, приємна Богові.
Радуйся, золотнице, вогнем очищенна.
Радуйся, весно цнотливості.
Радуйся, Апостоле Фома, невір'ям безвинним віру утвердив!
Кондак 12
«Благодать і життя Прийшов дати всякій плоті, - волав Фома іншим ученикам, - чи не відплатиться це Подавшій Йому тіло? Однак підкажіть мені гріб Її , щоб зі слізьми заголосити Богові: Алилуйя!».
Ікос 12
Співаючи Успіння Богородиці, Апостоли проводжали тебе до гробу Її, і, увійшов і виявив той порожнім, віддав ти хвалу Господу; отже викликуємо тобі:
Радуйся, Божою Матір'ю улюбленний.
Радуйся, до прощання Нею прикликаний.
Радуйся, бо матір Її возлюбив.
Радуйся, Божим Промислом стриманий.
Радуйся, на гріб Її ридати прийшов.
Радуйся, камінь від нього відвалений.
Радуйся, радість велику людям відкрив.
Радуйся, вшестя Пречистої звістив.
Радуйся, Апостоле Фома, невір'ям безвинним віру утвердив!
Кондак 13
О преславний Апостоле Христовий Фомо, мале це прийми від нас приношення й ублагай за нас Господа Слави, тож утвердився неміччю своєю, знайдемо і ми віри плоди щедрі, Творцю всіляко співаючи: Алилуйя!
Mолитва
О доброславний і славний Апостоле Христовий Фомо! Коли на кінець віків до люду прийшовший Бог обрав тебе до учеників Своїх і надав тобі владу хворих сціляти, прокаженних очищати, мертвих воскрешати, бісів виганяти, тоді не ради тих, але найбільше любов'ю приєнався ти до Христа, бажаням зажадав навіть до смерті слідувати за Ним. Тому ради, можливо попущенням Божественним і не зрів ти з іншими учениками воскреслого Спаса, тому й відрікся ти вірувати цьому, до поки не встромив палець свій в рани цвяшні і не вклав руки своєї в ребра Його, однак виконав Господь прохання серця твого і незмінно знову віру твою утвердив. Отже молимо тебе: відкрий нам очі віри, щоб тілесно невидиме явилося нам; подай нам надію на милість Божу, щоб відчай гріховності не поглинув нас; відкрий нам блаженство любові, яке сильним є, ніж смерть, та єдине в спромозі над нею, тож попрацювавши Христу на землі, збудуємо і ми собі оселі Небесні і з тобою і всіма святими прославимо пречесне і величне ім'я Отця і Сина і Святаго Духа. Амінь.
Церковний календар
