Житомирсько-Поліська Єпархія

Тропар ,глас 4 

Правилом віри і взірцем лагідності своїм словом та життям для пастви своєї, отче смиренномудрий Митрофане, ти став. Отже і в сяянні святості ясніше сонця засяяв ти, прикрасився вінцем нетління і слави, моли Христа Бога за спасіння в світі країни нашої і міста свого. 

Кондак ,глас 8 

Стриманням тіло духу підкорив, життя ж своє влаштував непорочним, як у ангелів, в святительські зодягнувся ризи, як вінцем священства, й нині, всіх Владикі предстоїш, молися всеблаженний Митрофане, примиритись й спасти душі наші.

Кондак 1

Вибраний чудотво́рче і особливий уго́днику Христо́вий, багатоцілительне джерело і моли́товниче за душі на́ші, святи́телю о́тче Митрофа́не, бо маєш сміливість до Го́спода, від всіля́ких наших бід звільни́ викликуючих:

Ра́дуйся, Митрофа́не, вели́кий і пресла́вний чудотво́рче!

Ікос 1

А́нгелом земним і чоловіком небе́сним став ти́, святи́телю о́тче Митрофа́не: спрямувавши розум в Боже́ственне, тимчасовим і земним знехтувавши́, отже і всели́вся в тебе Пресвятий Дух, Його́ ж благода́ттю світло прикрасився ти́. Тому зара́ди тобі, на Небі й на землі просла́вленному, виголошуємо таке:

Ра́дуйся, бо чистото́ю і святинею А́нгелам уподібнився ти́; ра́дуйся, бо посто́м і бдінням безпристра́стності досягнув ти́.

Ра́дуйся, світильнику Боже́ственного світла; ра́дуйся, моли́тов ароматне кади́ло.

Ра́дуйся, вірних незмінне утвердження; ра́дуйся, невірних богому́дре викривання

Ра́дуйся, християн непосоромлене пристановище; ра́дуйся, благоче́стя стіно́ непоборна.

Ра́дуйся, міцне весло Це́ркви Христо́вої; ра́дуйся, непохитний сто́впе Правосла́в'я.

Ра́дуйся, апо́стольських переда́нь вірний охоранцю; ра́дуйся, та́їн Бо́жих правдивий будівничий.

Ра́дуйся, Митрофа́не, вели́кий і пресла́вний чудотво́рче!

Кондак 2

Бачачи  від святих моще́й твоїх вічнотеку́че джерело сціле́нь, благогове́ння й ра́дості наповнений, дякуємо Бо́гові,що ди́вно прославля́є святих Своїх, взиваючи Йому́: Алилу́йя!

Ікос 2

Розумом, просвітленний звище, врозумляєш заблу́каних, побо́рником був ти́ істинної Христо́вої Це́ркви, коли в ца́рському місті Москва суєму́дренні лжевчи́телі на собо́рі святи́тельскому відкривали нечестиві вуста́ свої на її хуління. Ми ж від помислів вовчих визволилися, вірно взива́ємо тобі:

Ра́дуйся, сопілко Ду́ха Святого,що виграєш сла́ву Бо́жу на спасіння людям; ра́дуйся, гро́ме, що руйнуєш єрети́чне нече́стя.

Ра́дуйся, блискавко, що попалюєш кукіль невір'я; ра́дуйся, я́сне дзерка́ло апо́стольських переда́нь.

Ра́дуйся, неспинний благовістнику наказів Христо́вих; ра́дуйся, вірний наста́внику богому́друсті.

Ра́дуйся, в чернецтві сла́во; ра́дуйся, архієреїв боже́ственне здобриво.

Ра́дуйся, золотосяйне світи́ло, що просвітлює зе́млю Ру́ську; ра́дуйся, непевних клопотарю нам Ца́рства Небе́сного.

Ра́дуйся, бо твоїм до Бо́га молінням від пекла звільняємося; ра́дуйся, бо твоїм повірительством ра́йського жи́ття сподобля́ємося.

Ра́дуйся, Митрофа́не, вели́кий і пресла́вний чудотво́рче!

Кондак 3

Си́ла Вишнього чудодіє, ні хто з прибігаючих до тебе́, преблаже́нний о́тче, не відхо́дить ні з чим: неду́гуючим бо явив ти́ сціле́ння, сліпим прозріння, кульгавим зміцнення, і всі благовірні лю́ди, ско́рого тебе помічника одержали, ра́дісно Бо́гу виспівуючі: Алилу́йя!

Ікос 3

Маючи в се́рці своєму вогонь любові Боже́ственної, спасіння зара́ди душ людських по-па́стирські подвиза́вся ти́, богому́дрий, проти́ підступів  диявольських й переможною зброєю хреста́ посікши сіті лука́вого, я́к павутину. Отже прийми́ від нас пісню цю́:

Ра́дуйся, ра́бе Бо́жий, добрий і відданий; ра́дуйся, гідний працівнику вертогра́ду Христо́вого.

Ра́дуйся, вчи́телю смире́ння і цнотливості; ра́дуйся, взірець лагідності та послуху.

Ра́дуйся, му́же бажань; ра́дуйся, Проповіднику чуде́с Бо́жих.

Ра́дуйся, наста́внику діл гожих; ра́дуйся, тве́рда огорожа Христо́вої Це́ркви.

Ра́дуйся, вогняний сто́впе, що наставляєш на дорогу спасіння; ра́дуйся, світлосяйний світи́льнику, що вірних просвітлюєш.

Ра́дуйся, невичерпна посудина благода́ті Христо́вої; ра́дуйся, чи́сте вмістилище Ду́ха Святого.

Ра́дуйся, Митрофа́не, вели́кий і пресла́вний чудотво́рче!

Кондак 4

Бу́рю мирського життя і тягостей пристрасте́й хвиль пройшов, знайшовши ти́хе приста́новище і, в пустелю всели́вся, безлінивства працюючи́ Христу́ у великому довготерпінні. Відкіля керувавши́ в Ца́рство Бо́же й духо́вних ча́д своїх, научи́в їх єдин́ими вустами і єди́ним се́рцем співати Бо́гу: Алилу́йя!

Ікос 4

Почувши ди́вні у Бо́зі труди твої, святи́телю о́тче Митрофа́не, приходили до тебе́ з далеку прагнучі промов життя вічного: потому ти навчав й творячи, наставляв сло́вом і житієм своїм. Тому зара́ди любо́в'ю волаємо тобі:

Ра́дуйся, апо́столів наступнику; ра́дуйся, святи́телів співпресто́льнику.

Ра́дуйся, преподо́бних співбесіднику; ра́дуйся, пра́ведних оздоба.

Ра́дуйся, вінцю  стрима́ння; ра́дуйся,  дерево широколистяне, пото́ками ра́йськими виховане.

Ра́дуйся, безпомічних спаси́тельне споглядання; ра́дуйся, цвіт нетління.

Ра́дуйся, бо відчудже́нням тимчасових благ здобув ти́ блаже́нство  духо́вної убогості; ра́дуйся, бо самовільним збіднілістю знайшов ти́ скарб благ вічностей.

Ра́дуйся, бо в глибину́ смире́ння поглинув ти́; ра́дуйся, бо на висоту безпристра́стя піднявся ти́.

Ра́дуйся, Митрофа́не, вели́кий і пресла́вний чудотво́рче!

Кондак 5

Богопровідній зірці, поводирній здавна волхвів до пра́ведного Со́нця, подібним став ти́, всехва́льний о́тче, сам вознісся благода́ттю Бо́жою від си́ли в си́лу, і приводив з собо́ю до Христа Бо́га усіх шукаючих спасіння. Тому й  ми, немеркнучим блиском сла́ви твоєї осяяні, у згоді взиваємо Йому́: Алилу́йя!

Ікос 5

Вбачали  в тобі воро́нежські лю́ди пе́ршого архіпа́стиря, я́к А́нгела, що зна́мення небе́сної благода́ті носив, возра́дувався ра́дістю невимовною: ти ж, гоже розумів себе́ та всьому́ ста́ду, в нім саме тебе Дух Святий поста́вив єпи́скопом, пасши́ старанно Це́ркву Го́спода і Бо́га, бо сло́вом відплачувати бажав. Отже зара́ди ублажа́ємо тебе, о́тче Митрофа́не, взиваючи:

Ра́дуйся, чоловіку Бо́жий, преподо́бієм, як по́ясом золотим, перепоя́санний; ра́дуйся, приятеле Христо́вий, святи́тельством, як бісером дороги́м, прекраше́ний.

Ра́дуйся, во́їне Христо́вий непереможний; ра́дуйся, охороно до́му Бо́жого невсипуща.

Ра́дуйся, сходження в се́рці своєму до Неба проклав; ра́дуйся, слове́сні вівці Христо́ві на живоно́сних полях виховав.

Ра́дуйся, бо не допусти́в ти́ душетлінній звірині розікрасти ста́до твоє; ра́дуйся, бо від Небе́сного Пастиренача́льника пра́ведне нагороду отримав ти́.

Ра́дуйся, полюбивший пристойність до́му Бо́жого; ра́дуйся, в само́му собі храм Триіпоста́сному Божеству́ уготовив.

Ра́дуйся, бо в умертвле́нному тілі ри́зою нетління зодягнувся  ти́; ра́дуйся, бо з гро́бу зоре́ю безсме́рття нас осяюєш.

Ра́дуйся, Митрофа́не, вели́кий і пресла́вний чудотво́рче!

Кондак 6

Висловювань єва́нгельських, що би  не збира́ти собі скарбів на землі, відданним охоронцем показа́вся ти́, всеблаже́нний Митрофа́не, коли спадщину свою му́дро  витративши, забезпечуючи убо́гих та спомогаючи  імпера́тору Петру́ в споруджені суден на перемогу невірних ага́рян, не знаючих співати: Алилу́йя!

Ікос 6

Просяяв ца́рству правосла́вному доброчинне світло вели́ких чеснот твоїх, святи́телю о́тче Митрофа́не, за це саме Отця Небе́сного, до тебе́ я́к до повсякчасного за нас моли́товника, взива́ємо так:

Ра́дуйся, наста́внику цнотливості; ра́дуйся, смире́ння Христо́вого правдивий насліднику.

Ра́дуйся, вівтаря́ Госпо́днього побожний служи́телю; ра́дуйся, святи́телів прикрасо.

Ра́дуйся, чернечого рівноангельського житія́ поборнику; ра́дуйся, безмо́вності давніх богоно́сних отців взірець.

Ра́дуйся, ми́лості потік невичерпний; ра́дуйся, милосердя сховище незбіднідніле.

Ра́дуйся, си́ріт благонадійне приста́новище; ра́дуйся, вдови́ц ско́рое заступле́ние.

Ра́дуйся, безліч душ заручив Христу́; ра́дуйся, разом з ни́ми перебуваєш в ра́дості Го́спода твого́.

Ра́дуйся, Митрофа́не, вели́кий і пресла́вний чудотво́рче!

Кондак 7

Побажав  колись  імпера́тор Петро побесідувати з тобо́ю, закликав був тебе в палац ца́рський: коли ж раптом споглянув  навколо скульптури поганські, однак повернувся ти́ навідворіт, не побоя́вся покарання царе́вого, і гото́вий був ти́ ду́шу свою́ покласти більше, ніж розбещи́ти подумками о́чі серця свого́ непристойним фігурам, навчаючи вірних єди́ному живо́му Бо́гу співати: Алилу́йя!

Ікос 7

Но́вого тебе по благоче́стю поборника пізна́в  цар та побачив небоя́зненість твою на смерть бажаючу, наказав марні статуї  ски́нути. Ми ж святій сміливості твоїй дивуючись, волаємо:

Ра́дуйся, непохильний сповіднику Правосла́в'я; ра́дуйся, ревнивий захиснику благоче́стя.                                               

Ра́дуйся, священнотайнику благода́ті; ра́дуйся, дзвінкоголосий проповіднику покая́ння

Ра́дуйся, апо́столів незамовкні вуста́; ра́дуйся, Це́ркви непохитний сто́впе.

Ра́дуйся, па́стирю до́брий; ра́дуйся, бо непричетним яви́вся ти́ лестощам.

Ра́дуйся, бо правду не злочином засвідчив ти́; ра́дуйся,бо твоїм приладдям руйнуються підступи ворожі.

Ра́дуйся, бо всім вірним спогади твої всесолодкі; ра́дуйся, бо всій Це́ркві Христо́вій ім'я твоє героїчне.

Ра́дуйся, Митрофа́не, вели́кий і пресла́вний чудотво́рче!

Кондак 8

Дивне і пресла́вное чу́до благода́ті небе́сної показолося нині на о́чі всіх вірних: довготерпели́вий і многоми́лостивий Госпо́дь не прогнівався на нас до кінця за беззако́ння на́ші, але, пом'яну́в щедро́ти Свої, дарува́ нам тебе́, дивовижний о́тче, засту́пника щедрого, та́к возніс могутність спасіння на́шого, щоб завжди співали Йому́: Алилу́йя!

Ікос 8

Весь ти́ на висотах, але й ни́жніх не залишив, святи́телю о́тче Митрофа́не, повсякчасно з Христо́м ца́рюєш, й за нас грішних моли́тви до Його підносиш: не тільки бо  припа́даючих до цілительних мощей твоїх, але і дале́ко розміщених,які  призивають саме всечесне ім'я твоє, заступництвом твоїм бережеш від всіля́кого зла. Отже в розчуленні викликуємо тобі:

Ра́дуйся, пристановище на́ше у всіх ско́рботах; ра́дуйся, ско́рий помічнику у всіх в біда́х перебуваючих 

Ра́дуйся, ціли́телю хвороб душе́вних вку́пі і тіле́сних; ра́дуйся, на невидимих ворогів на́ших си́льний побо́рнику

Ра́дуйся, відвідувачу в не́мочах лежа́чих; ра́дуйся, утішителю в бідах перебуваючих.

Ра́дуйся, через тебе припиняється плач; ра́дуйся, через тебе подається ра́дість.                 

Ра́дуйся, бо Христу́ мужньо послідував ти́; ра́дуйся, бо Найсолодшому Ісу́сові до кінця послужи́в ти́.

Ра́дуйся, бо насолоджуєшся спогляданням на Бо́га; ра́дуйся, бо сподо́бився ти́ зріти невечірній день Ца́рства Його́.

Ра́дуйся, Митрофа́не, вели́кий и пресла́вний чудотво́рче!

Кондак 9

Всілякі ско́рботи і труди мужньо перетерпів ти́, рухаючись по шляху спасіння до поважного віку, зодягнений в в зброю Божу, в пло́ті як безпло́тній, понищивши пристра́сті та руйнуючи обмови князя пітьми віку цього́. Отже до Небе́сних  си́л прирівнений, разом з ни́ми співаєте  Бо́гові: Алилу́йя!

Ікос 9

Оратори багатослівні невзмозі показати щедрість любові твоєї, що нею , відходив до Творця, всенаповний ставши ча́дами своїм у Го́спода: забажав бо і по відходу своєму повсякчасно повча́ти їх, бо живим, завіща́вши́ їм все потрібне для спасіння. Тому зара́ди із глибин серде́ць волаємо тобі:

Ра́дуйся, благоче́сну плинінність закінчив; ра́дуйся, віру зберіг всецілу.

Ра́дуйся, зброєю благовоління Бо́жого вінчаний на землі; ра́дуйся, вінце́м нетління оздобле́ний на Небі.

Ра́дуйся, до́ долу вели́ччям чуде́с виблискуєш; ра́дуйся, небесними променями Трисонячного Світла висяюєш.

Ра́дуйся, бо в найсвітліших ра́йських оби́телях поселений.

Ра́дуйся, бо лице́м до лиця Боже́ственного світла причаща́єшся.

Ра́дуйся, бо з небе́сних висо́т на благання на́ші дослухаєшся; ра́дуйся, бо в со́нних і видіннях на бла́го нам явля́єшся.

Ра́дуйся, бо моли́твами твоїми від вічної сме́рті звільняємося; ра́дуйся, бо заступництвом твоїм безкінечного життя сподоблюємося.

Ра́дуйся, Митрофа́не, вели́кий і пресла́вний чудотво́рче!

Кондак 10

Тим всім людям жадаючим спасти́ся і до розуму істини прийти, Госпо́дь і Бог наш Ісу́с Христо́с яви́в нам нетлінне тіло твоє на землі, я́к живоно́сну купе́ль, лікуючу всіля́ку болість та всіля́ку рану в лю́дях. Отже подячно волаємо Йому́: Алилу́йя!

Ікос 10

Стіна́ ти́ спасіння прибіга́ючим до тебе́, святи́телю Митрофа́не, і трапляючих від тебе́ знаме́ннях, сповідаючих вели́ччя Бо́же. Тому зара́ди, уще́дри нас твоїм чудодійним за нас до Христу́ Бо́га клопітництвом, волачи тобі:

Ра́дуйся, царів благочести́вих побо́рнику; ра́дуйся, архієре́їв правосла́вних зміцнення.

Ра́дуйся, ца́рства правосла́вного захист; ра́дуйся, Це́ркви святої утвердже́ння.

Ра́дуйся, перше смерті умертви́в плоть свою́; ра́дуйся, перше смакував  життя вічне, перше увійти в оселі ра́йські.

Ра́дуйся, помер у світі перше відходу твого; ра́дуйся, воскреслий ду́хом у Христі, перше успіння твого́.

Ра́дуйся, бо від оби́телі земної во Оби́тель Небе́сну пересели́вся тси́; ра́дуйся, бо від Оби́телі Небе́сної у оби́телі земні благодійно схо́диш.

Ра́дуйся, бо і по відході твоєму з на́ми перебува́єш.

Ра́дуйся, бо і по смерті твоїй умертвленні гріхами́ ду́ші моли́твами твоїми оживля́єш.

Ра́дуйся, Митрофа́не, вели́кий і пресла́вний чудотво́рче!

Кондак 11

Спів,що  приноси́мо нині, принаймі і найбільше людського буде, не достанім для Славослів'я Бо́га, що дарував тобі благода́ть сціле́нь. Тому зара́ди неспроможні благохвали́ти його́ з гідністю, смиренному́дренно волаємо: Алилу́йя!

Ікос 11

Світлодавцем світи́льника,що просвітлює ду́ші на́ші вірою, бачимо тебе́, преблаже́нний о́тче,який стоїть  перед Престо́лом Бо́жим , і твоїм виблискуванням осяюємося, викликуючи тобі саме так:

Ра́дуйся, па́стирю преди́вний; ра́дуйся, вчи́телю прему́дрий.

Ра́дуйся, сто́впе віри непорушний; ра́дуйся, насади́телю доброт.

Ра́дуйся, чистоти осідку; ра́дуйся, скорботних утіхо.

Ра́дуйся, си́ріт годувальнику; ра́дуйся, ображених заступнику.

Ра́дуйся, прему́дрості Бо́жої пристановище; ра́дуйся, джерело невичерпної благода́ті сціле́нь.

Ра́дуйся, провіснику Боже́ственних наказів; ра́дуйся, скарбе милосе́рдя Бо́жого невисушне.

Ра́дуйся, Митрофа́не, вели́кий і пресла́вний чудотво́рче!

Кондак 12

Благода́ть, звище тобі да́ну пізна́вши, побожно цілуємо святочне зображення пречесного обличчя твого́,яке благозволи́в ти́ ди́вно яви́ти нам. Отже подячно волаємо Христу́ Бо́гу на́шому: Алилу́йя!

Ікос 12

 Оспівуючи  твій до Бо́га відхід, святи́телю Митрофа́не, вшановуємо свяще́нну па́м'ять твою́, величаємо ре́вність у Бо́зі, хва́лимо довготерпінні, сла́вимо незло́бність, і ублажа́ємо кончи́ну твою́: на сме́ртному бо одрі возлежа́в, бажанням зажадав зодягнутися у вели́кий а́нгельський о́браз, наречений був Мака́рієм, блаже́нства тезоімени́тим, блаже́нним був воістину, бо Ца́рство Небе́сне успадкував ти́. Отже молячись старанно, щоб сподо́битися й нам не в осуд поста́ти на Стра́шному суді Христо́вому, взиваємо тобі:

Ра́дуйся, у Престо́ла Бо́жого те́плий за нас заступнику ; ра́дуйся, му́жу здійснень,який просла́вив Бо́га в тілі і в душі своїй.

Ра́дуйся, добропобідний во́їну Царя́ Небе́сного; ра́дуйся, вождю́ прему́дрий на сторожі  проти сил пекельних.

Ра́дуйся, бо з палаючим світи́льником зустрів ти́ Христа́; ра́дуйся, бо від Нього́ благода́ть сціле́нь отримав ти́.

Ра́дуйся, бо благоволінням Пресвятої Богоро́диці піднесений ти́; ра́дуйся, бо в світлостях святих перебува́єш.

Ра́дуйся, бо з проро́ками й апо́столами радієш; ра́дуйся, бо зі святи́телями і му́чениками просла́влавився ти́.

Ра́дуйся, бо з преподо́бними і пра́ведними весели́шся; ра́дуйся, бо зі всіма вибраними Бо́жими повсякчасно торжествуєш.

Ра́дуйся, Митрофа́не, вели́кий і пресла́вний чудотво́рче!

Кондак 13

 О вели́кий і предивний о́тче Митрофа́не, прийми́ добросердечне це́ ма́ле благання на́ше, і твоїм сприятливим клопітництвом визволи нас від усіх ворогів ви́димих й неви́димих, від всіля́ких нещасть та ско́рбот, від раптової сме́рті і майбутньої му́ки, щоб сподо́битися з тобо́ю і зі всіма святими на віки виспівувати Бо́гу Спаси́телю на́шому: Алилу́йя!

Моли́тва 1- перша

  О святи́телю о́тче Митрофа́не, це ми грішні, нетлінням чесних моще́й твоїх і багатьма добродійствами, дивно учиняєми і учинені  тобо́ю, увірувавші, сповідуємо, бо маючи ве́лику благода́ть у Го́спода Бо́га на́шого, і найсмире́нно до твого благосе́рдя припа́даючі, тобі мо́лимося так: моли́ за нас Христа́ Бо́га на́шого, щоб зіслав всім шануючим святу́ па́м'ять твою́ і старанно до тебе́ прибіга́ючим бага́ті ми́лості Свої; щоб зміцни́в у святій Своїй Правосла́вній Це́ркві живий дух пра́вовірної  віри й благоче́стя, дух знання і любові, дух ми́ру й ра́дості в Ду́сі Свя́тому, щоб всі ча́да її, чи́стими перебували від мирськи́х спокус і плотськи́х по́хотей та злого дійства злих духів, ду́хом та істиною поклонялися Йому́, і ретельно за дотримання за́повідей Його́ про спасіння душ своїх щоб потрудилися. Па́стирям її щоб дав Госпо́дь святу́ ре́вність піклування за спасіння люде́й, щоб невіруючих просвіти́ти, незнаючих наста́вити, сумнівних врозуми́ти, відпавших від Правосла́вної Це́ркви до неї повернути, віруючих у вірі зберегти́, грішників на покая́ння навернути, покутників утішити і на випра́влення жи́ття зміцни́ти, і та́к все лю́дство до приготовленого вічного  Ца́рства святих Його́ привести́. Умоли́ Го́спода, уго́днику Христо́вий: вірних рабів Його́, в ско́рботі і печа́лі день і ніч волаючих до Нього, багатоболісне волання нехай почує і щоб визволив від поги́белі життя наше. Усім саме в держа́ві лю́дям щоб да́рував благи́й Бог наш спокій, тишу́, безтурботність і щедрість плодів земних, більше саме у виконуванні за́повідей Його́ старанність неопішливу; і щоб врятував державні міста, місто це і всі інші міста й села, від голоду, землетрусу, повені, вогню, меча́, наше́стя чужоземців, міжусобної боротьби, смертоно́сної рани і від всіля́кого зла. О, святи́телю Бо́жий, тож улаштуй моли́твами твоїми всі блага́ душа́м і тілам на́шим; щоб і ми просла́вили в душа́х й тілах на́ших Го́спода і Бо́га на́шого, Ісу́са Христа́, Йому́ ж з Отце́м і Святим Ду́хом сла́ва і держа́ва на віки віків. Амінь.

Моли́тва 2- друга

  О святи́телю о́тче Митрофа́не! Прийми́ це́ ма́ле моління від нас, грішних рабів Бо́жих  (імена́) , до тебе́ прибіга́ючих, і те́плим твоїм заступництвом ублагай Го́спода і Бо́га на́шого, Ісу́са Христа́, що би пода́в нам прогріхів  на́ших проще́ння й визволив нас від бід, печа́лей, ско́рботи і болістей душе́вних і тіле́сних, утримуючих нас; щоб пода́в все на користь теперішнього життя́ на́шого потрібне; щоб да́рував нам скінчити життя це́ тимчасове в покая́нні і щоб сподо́бив нас, грішних і недосто́йних, Небе́сного Ца́рства Свого́, що би зі всіма святими сла́вити Його́ безкіне́чному милосе́рді, з Безнача́льним Його́ Отце́м і Святим і Животворчим Його́ Ду́хом, на віки віків. Амінь.

Переклад здійснив з церковно-слов'янської мови — Високопреосвященніший Архієпископ Житомирський і Поліський ВОЛОДИМИР