Житомирсько-Поліська Єпархія

В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа!

    Дорогі брати і сестри!

 Сьогодні ми вшанувуємо пам’ять двох великих учителів, провідників, керманичівхристиянства, першоверховних апостолів Петра і Павла. День вшанування апостолів Петра і Павла історично встановлений як спогад проїхню мученицьку кончину в Римі в час царювання імператора Нерона. За переданням,апостола Петра було розіп’ято на хресті вниз головою, бо він казав, що не достойнийпомерти так, як помер Сам Спаситель. Апостола Павла, який мав за походженням своїмправа римського громадянина, стратили через відсічення голови мечем.

 Ці два великі мужі християнства були різного соціального походження: апостол Петро був сином бідного рибалки, апостол Павло походив з багатого купецького роду. Але в духовному житі ця різниця стиралась: їх об’єднала віра в Христа, Спасителя світу, і цієї віри вони навчали всі народи, згідно з заповітом Христа, що його Він дав апостолам перед Своїм вознесінням на небо: «Ідіть і навчайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберегти все те, що Я вам заповів» (Мф. 28). 

 Святі апостоли Петро та Павло докладали всіх зусиль, щоб поширювати Христову Церкву по всьому світі. На той час це було дуже нелегко. Апостол Павло описує свою працю так: «Куди більше в працях… в тюрмах, під ударами надмірно, у смертельних небезпеках часто … у праці та втомі, в недосипаннях, у голоді та спразі, часто в постах, у холоді й наготі!» (ІІ Кор. 11, 23-27). Вони готові були віддати за Христа все, що мали: «Господи, – сказав Петро до нього, – з тобою я готовий піти й у тюрму, й на смерть» (Лк. 22, 33). Подібно говорить і апостол Павло: «Таж я готовий не тільки бути зв’язаний, але й життя своє покласти в Єрусалимі за ім’я Господа Ісуса» (Ді. 21,13). Саме це вони і зробили, віддавши своє життя за Христа. Обидва апостоли стали зразком для цілого християнського світу і на всi віки, зразком каяття в своїх гріхах і смирення. 3 Евангелія відомо, що апостол Петро ще перед стражданнями Христа запевнив Його в вірності, але як тільки настала критична хвилина, він, через свою людську слабість, зрікся Христа, заявивши, що він Його не знає. Та разом з тим, апостол Петро слізно розкаявся, і Христос відновив його в апостольському служінні. Прощений Господом і відновлений в апостольстві, святий апостол Петро все своє життя не міг забути свій тяжкий гріх перед Icycом Христом. За свідченням передання , він, почувши вночі спів півня, ставав на молитву, сльози рясні текли з очей його. 

 Ще більший гріх у минулому мав апостол Павло. Він був жорстоким переслідувачем християн Єрусалимської Церкви. Коли ж він прозрів своїми духовними очима, як Христос з’явився йому на шляху до Дамаску, куди він, тодішній Савл, ішов для переслідування християн, то перевищив своєю апостольською ревністю всіх інших апостолів. Крім своєї безпосередньої апостольської діяльності, він залишив нам свої безсмертні 14 Послань до християнських Церков та окремих осіб. І хоча він не був ані з числа 12-ти перших апостолів, ані з числа 70-ти наступних – справедливо разом з Петром він іменується первоверховним, бо найбільше потрудився у служінні.

 Дорогі брати і сестри! Першоверховні апостоли Петро і Павло – це люди, які своїм життям вчать нас: якщо згрішив – то покайся, якщо потерпів падіння – то вставай, виявив слабкодухість – зміцнюйся надією на Бога, віруй в Нього, люби Його. І такий шлях праведного життя у Господі нашому Ісусі Христі і приведе нас до наслідування життя вічного. Тож будемо молитовно просити святих апостолів Петра і Павла, допомогти нам утвердитися в істинній вірі, настановити нас у покаянні та творенні добрих діл. Святі апостоли Петре і Павле, моліть Бога за нас! Амінь.

Ієрей Олексій Максимець, настоятель Свято- Пантелеймонівської парафії смт.Іванопіль.