Житомирсько-Поліська Єпархія

  12 лютого Є днем пам’яті трьох визначних ієрархів, учителів, проповідників і Отців Православної Церкви: Святителів  Василія Великого,  Григорія Богослова та Івана Золотоустого. Всі вони жили в четвертому столітті — золотому віці християнської віри. Святі отці Василій і  Григорій - це сини славної Каппадокії, в Малій Азії, друзі і майже однолітки. Святий  Іван Золотоустий — з Антіохії і був молодший від них на 20 років. Всіх їх єднала апостольська ревність за святу віру і спасіння душ.   З давніх часів святителі шанувались і прославлялись Церквою, але пам’ять їх згадувалась окремо. Проте в ХІ столітті у Константинополі між християнами сталася велика суперечка стосовно цих трьох мужів: хто з них стоїть вище за своїм достоїнством. Одні вважали Василія Великого вищим за інших святителів, бо він перевершував усіх словом і ділами і був байдужим до всього земного. У ньому вбачали мужа, який мало чим поступається ангелам. За ним ставили божественного Іоанна Золотоустого, бо він завжди милував грішників і допускав до покаяння.

   Інші ж навпаки Іоанна Золотоустого прославляли як людину, люблячу і всепрощаючу, оскільки він завжди наставляв усіх на покаяння; тому вони ставили його вище за Василія Великого та Григорія Богослова. Треті ж вважали Святителя Григорія Богослова вищим за інших, бо говорили, що він своїм унікальним тлумаченням Священного Писання та зворушливими промовами перевершував усіх найславетніших еллінських мудреців. Через це між людьми виникали сильні суперечки: одні називали себе іоаннітами, другі – василіанами, треті – григоріанами.   Одного разу ці три святителі явилися побожному єпископу Іоанну Євхаїтському. Спочатку кожен окремо, а потім всі троє разом, притому не уві сні, а наяву. Вони сказали єпископу, щоб він втихомирив суперечки між християнами, бо всі вони рівні між собою, і немає між ними ні першого, ні другого, а всі троє мають перед Богом однакове достоїнство. При цьому вони сказали, щоб він з’єднав в один день пам’ять про них і склав їм одну святкову службу для прославлення. Єпископ Іоанн відразу ж взявся за втихомирення суперечок і встановив свято Трьох святителів, як повеліли йому святі, і заповів святкувати його з належною урочистістю.

    Заслуги Трьох Святителів та їхнє значення для Бога, Святою Церквою були підтвердженні  закликом до  вірних про  належне шанування їхньої пам’яті. Знаючи про подвиги кожного з них, давайте намагатися втілити у своєму житті хоча б якусь частину того, що зробили ці святителі.      Давайте просити їхнього небесного молитовного заступництва, щоб за їхніми молитвами всі ми зуміли стати справжніми християнами, і не за назвою, а життям.