Житомирсько-Поліська Єпархія

В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа!

Дорогі брати і сестри!

Сьогодні ми вшановуємо пам’ять великого Божого угодника – Святого Великомученика і цілителя Пантелеймона, увінчаного немеркнучим вінцем слави серед святих.

Народився у місті Нікомідії в сім’ї досить відомого язичницького сановника Євстрогрія та був названий Пантелеоном. Його матір Евула була благочестивою християнкою. Жінка хотіла виховати свого сина у християнському дусі, але відійшла до Господа, коли Пантелеон був ще юним отроком. Та її вдалося посіяти в серці свого сина віру в Бога і любов до людей.

Батько віддав сина у язичницьку школу, після закінчення якої він став навчатися у найвідомішого лікаря того часу Єфросіна. Відрізняючись красномовством, гарною поведінкою і незвичайною красою, юний Пантелеймон був представлений імператору Максиміану (284 – 305), ‒ великому гонителю християн, який захотів залишити його придворним лікарем.

Вирушаючи щодня до свого учителя, Пантолеон проходив повз двір християнського священика Єрмолая, який з іншими християнами ховався від переслідувань язичників. Одного разу Єрмолай закликав юнака до свого житла і розказав про Христову віру. Слово старця так заполонило його душу, що він часто заходив до нього і проводив час в бесідах про християнство.

Якось, повчаючи Пантелеймона, Єрмолай сказав йому: «Добрий юначе, я скажу тобі істину: боги, яких шанують твій батько та інші язичники, не боги, а ‒ омана для нерозумних. Істинним же і всемогутнім Богом є єдиний‒ Ісус Христос, в Якого якщо ти віритимеш, то зцілятимеш всякі хвороби Його ім’ям і Його силою. Бо Він сліпим повертав зір, прокажених очищав, мертвих воскрешав, а бісів, яким язичники поклоняються, виганяв із людей одним словом». І коли, одного разу, Пантелеймон повертався від учителя, побачив лежачу на дорозі мертву дитину, укушену єхидною, яка звивалася тут же поруч. Він сповнився співчуття і жалості, і став просити Господа: «Господи Ісусе Христе, хоч я і недостойний звертатися до Тебе, але якщо Ти хочеш, щоб я став Твоїм рабом, вияви Твою силу і зроби так, щоб у Твоє ім’я дитина ожила, а єхидна загинула». І по дії Божественної благодаті дитина ожила, а єхидна розлетілася на шматки на очах здивованого Пантелеймона.

Тоді Пантелеймон прийняв хрещення від Єрмолая і присвятив своє життя нужденним, хворим, убогим та бездомним. Він лікував усіх безкоштовно та зцілював усіх іменем Ісуса Христа. Молитвою він зцілив сліпого, якого ніхто на міг вилікувати і батько Пантелеймона Євстогній побачивши як син іменем Ісуса Христа зцілив сліпого, погодився хреститись разом з прозрілим.

Чутки про чудесні зцілення дійшли до імператора. Звелівши привести святого, він почав вмовляти його, щоб Пантелеймон відмовився від Ісуса і приніс жертву богам, яким поклонявся імператор. Пантелеймон відмовився і за це правитель віддав його на страшні муки. Великомученика повісили на дереві і рвали тіло залізними кігтями, обпалювали свічками, розтягували на колесі, кидали в кипляче олово, кидали в море з каменем на шиї. Однак у всіх катуваннях мужній Пантелеймон залишався неушкодженим.

За вказівкою імператора Святого кинули диким звірям, аби вони його роздерли, але ті смиренно облизували ноги

мученика. Люди, які побачили явне чудо, піднялися зі свої місць, та почали кричати: «Великий Бог християнський!» Розлючений Максиміан наказав воїнам вбивати усіх, хто славив ім’я Христа, а Пантелеймону відрубати голову.

Святого привели на місце страти та прив’язали до маслинного дерева. Коли він молився, один із воїнів вдарив його мечем, але меч став м’яким, як віск. Святий, закінчивши молитву, почув голос Спасителя, який кликав його у Небесне Царство. Почувши цей голос, воїни у великому страху впали на коліна перед мучеником та стали просити прощення. Вони відмовилися продовжувати страту, але Великомученик Пантелеймон переконав їх виконати наказ імператора, сказавши, що вони не наслідують життя вічного. Воїни зі сльозами попрощалися з мучеником, цілуючи його.

Коли мученику відсікли голову, із його рани потекло молоко, а маслина, до якої був прив’язаний Святий, у мить покрилася плодами. Багато людей, які бачили цю страту увірували у Христа. Тіло Святого, яке було кинуте у вогонь, залишилося неушкодженим і було поховане християнами.

Господь дарував святому великомученику Пантелеймону благодатну силу і після смерті зціляти хворих, які звертаються до нього з

молитвою і вірою в Ісуса Христа.

Дорогі брати і сестри, Святий Пантелеймон залишився для християн всього світу прикладом для наслідування любові до ближніх, любові до Бога. Наслідуймо ж його віру, його любляче серце, його милість до ближнього та Христову Любов, яку він поніс через усе своє життя і якою ввійшов у Царство Небесне.

Нехай молитовне заступництво Святого Великомученика Пантелеймона допоможе нам вийти із пітьми гріховної пелени та, йдучи на світло Христової Любові, жити праведно щодня, прославляючи Бога. Амінь.

                     Ієрей Олексій Максимець ,настоятель Свято-Пантелеймонівської парафії смт.Іванополя.