Житомирсько-Поліська Єпархія

27 липня 2021 р. в Синодальній залі Митрополичого дому – Резиденції Предстоятеля Православної Церкви при Михайлівському Золотоверхому кафедральному соборі, відбулося чергове засідання Священного Синоду Української Православної Церкви (Православної Церкви України). У засіданні взяли участь усі його члени.

На прохання Преосвященного архієпископа Дніпровського і Криворізького Симеона були внесені зміни до статуту Дніпровської духовної семінарії шляхом викладення його в новій редакції.

Синод надав благословення на утворення Управління Донецько-Слов’янської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України), визначивши його керівником Преосвященного Саву, єпископа Донецького і Слов’янського.

Преосвященного Матфея, єпископа Володимир-Волинського і Турійського, було затверджено священноархімандритом Чоловічого монастиря на честь Дванадцяти Апостолів Володимир-Волинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) у м. Володимир-Волинський.

За поданням Преосвященного Іларіона, архієпископа Рівненського і Острозького, ієромонах Даниїл (Шишканинець) призначений намісником Чоловічого Хрестовоздвиженського (Чеснохрестського) монастиря Рівненської єпархії УПЦ (ПЦУ) в с. Панталія Дубенського району замість ієромонаха Арсенія (Омельчука), а ігуменя Анна (Кулінець) призначена настоятелькою Свято-Варваринського жіночого монастиря Рівненської єпархії УПЦ (ПЦУ) в м. Дубно замість ігумені Єфросинії (Табуринської).

За поданням протоієрея Олександра Трофимлюка, голови Синодальної Календарної комісії, було встановлене спільне святкування Собору святих цілителів щорічно у найближчий недільний день до днів пам’яті святих мучеників безсрібників Косми і Даміана (30 жовтня – 17 жовтня ст.ст.) та апостола і євангелиста Луки, лікаря (31 жовтня – 18 жовтня ст.ст.). Аналогічне святкування запроваджене Синодом Вселенського Патріархату на відзначення чоловіколюбної та милосердної справи опіки хворими.

Синод затвердив попередньо схвалену Синодальною Богословсько-літургічною комісією уніфіковану редакцію перекладу Символу віри українською мовою:

Вірую в Єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого. І в Єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, що від Отця народився перше всіх віків; Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, рожденного, несотворенного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося. Він для нас, людей, і ради нашого спасіння зійшов з небес, і воплотився від Духа Святого і Марії Діви, і став людиною. І розп’ятий був за нас при Понтії Пилаті, і страждав, і був похований. І воскрес на третій день, за Писанням. І вознісся на небеса, і сидить праворуч Отця. І знову прийде у славі судити живих і мертвих, і Царству Його не буде кінця. І в Духа Святого, Господа Животворчого, що від Отця ісходить, що Йому з Отцем і Сином однакове поклоніння і однакова слава, що говорив через пророків. В Єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву. Визнаю одне хрещення на відпущення гріхів. Чекаю воскресіння мертвих і життя майбутнього віку. Амінь.

Також за поданням Преосвященного Євстратія, архієпископа Чернігівського і Ніжинського, голови Синодальної Богословсько-літургічної комісії, Синод надав благословення на богослужбове використання «Чину подячного молебну в дні державних свят України», розробленого Комісією. Вміщений у Требнику чин молебну на громадянські свята сформований був ще в часи Російської імперії і за змістом лише частково задовольняє реальні молитовні потреби вірних під час відзначення держаних свят України.

Синодальним рішенням одноголосно було підтримано пропозицію Богословсько-літургічної комісії щодо виправлення порядку поминання ієрархів за богослужінням.

У відповідності з канонічним порядком богослужбове поминання імені Предстоятеля Помісної Церкви та єпархіального архієрея є обов’язком кліру, адже таке поминання вказує на визнання канонічної влади Предстоятеля і єпархіального архієрея. І навпаки – відмова від поминання імені Предстоятеля, єпархіального архієрея, або поминання іншого, ніж визначено канонічним порядком, ієрарха, означає відступлення від церковної єдності та підлягає осудженню (див. Двократного собору правила 13, 14, 15).

Щодо порядку поминання Священний Синод УПЦ (ПЦУ) раніше ухвалив наступне (Журнал №27 засідання від 24 травня 2019 р.): «Відповідно до канонічного порядку та Статуту Церкви за кожним богослужінням в Українській Православній Церкві (Православній Церкві України) мають підноситися ім’я Предстоятеля, Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія за формулою «владику і отця нашого Епіфанія, Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України» та свого єпархіального архієрея за формулою «владику нашого Преосвященнійшого (ім’я), єпископа (титул)».

Разом з тим традиційною нормою форми поминання єпископату за богослужінням є така, коли повний титул, який включає іменування кафедрального міста (або декількох) єпископа, вживається тільки при поминанні на Великому вході і на Анафорі («Найперше пом’яни, Господи…») , а також на Многолітті. При поминанні ж на ектеніях згадується лише ім’я за формулою «Владику і отця нашого Блаженнійшого Митрополита Епіфанія і владику нашого (Високо-) Преосвященнійшого єпископа (архієпископа, митрополита) (ім’я)». Згадування повних єпархіальних титулів на ектеніях – зовсім нова практика, яка з’явилася лише у останні десятиліття.

Традиційна форма поминання вже відображена у редакції перекладу вечірні, утрені та Божественної літургії свт. Іоанна Золотоустого, затвердженій Священним Синодом (Журнал №33 засідання від 24 листопада 2020 р.).

За підсумками розгляду було ухвалене Рішення №7 «Про порядок богослужбового поминання в Українській Православній Церкві (Православній Церкві України) імені Предстоятеля та правлячого архієрея» і зазначено, що дотримання цього порядку є свідченням церковної єдності, в той час як довільне відступлення від нього згідно до канонічних правил (Двократного собору 13, 14, 15) підлягає покаранню.

Було заслухано звіт комісії Священного Синоду, надісланої для вивчення і розв’язання конфліктної ситуації у Харківсько-Полтавській єпархії. Комісія на чолі з Преосвященним Сергієм, митрополитом Донецьким і Маріупольським, 2 червня 2021 р. провела своє засідання у м. Харкові. Синод констатував примирення і подолання розбіжностей та благословив Преосвященному Афанасію, архієпископу Харківському і Ізюмському, та Преосвященному Митрофану, єпископу Харківському і Богодухівському, а також духовенству і парафіям, питання яких розглядалося, для остаточного розв’язання конфліктної ситуації дотримуватися визначених комісією рекомендацій та досягнутих під час її засідання взаємних домовленостей.

На прохання Преосвященного Іларіона, архієпископа Рівненського і Острозького, було надане благословення на місцеве шанування у Рівненській єпархії ікони Божої Матері «Одигитрія Дорогобузька» і встановлення дня її шанування 10 серпня (28 липня ст.ст.).

Також за зверненням Преосвященного Тихона, архієпископа Тернопільського і Бучацького, Синод благословив загальноцерковне шанування Тернопільської ікони Божої Матері та визначив днем її шанування першу неділю після П’ятидесятниці (неділя Всіх святих).

На пропозицію Преосвященного Симеона, митрополита Вінницького і Барського, голови Синодальної Комісії з питань канонізації святих, щодо приєднання до лику місцевошанованих святих Івано-Франківсько-Галицької єпархії мучеників 23-х насельників Великого Манявського Хресто-Воздвиженського скита, які під час нападу на монастир у 1676 р. турецько-татарського загону постраждали – Синод надав відповідне благословення.

На цьому засідання Священного Синоду було завершене молитвою.

Від Секретаріату Священного Синоду.