Житомирсько-Поліська Єпархія

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дорогі брати і сестри!

Сьогодні Свята наша Православна Церква святкує одне із 12-ти найбільших свят року, Свято Вознесіння Нашого Спасителя, Ісуса Христа, на небо.

Протягом сорока днів після свого Воскресіння із мертвих Господь наш Ісус Христос видимо перебував на землі, об’являючись багатьом і скріпляючи їх у вірі. Він багато разів з’являвся своїм учням, майбутнім апостолам, дозволяв їм до себе доторкатися, сідав з ними до столу, споживав їжу і багато навчав їх про Царство Боже. Під час одного з таких з’явлень воскреслий Господь дав своїм учням владу хрестити людей в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа, а під час іншого свого з’явлення – владу в’язати і розв’язувати, тобто відпускати і задержувати людям гріхи. “Прийміть Духа Святого. Кому відпустите гріхи — відпустяться їм, кому ж задержите – задержаться”.

І от сьогодні, у сороковий день після свого Воскресіння, з’явився Ісус Христос востаннє своїм учням в Єрусалимі. Там Він дав їм повеління не відлучатися від Єрусалиму доти, поки не одержать вони від Небесного Отця Духа Святого, котрий наповнить їх мудрістю і силою. Після тривалої розмови Христос вивів своїх учнів на Оливну гору, де попрощався з ними, як прощається перед далекою дорогою добрий батько із своїми дітьми, потім почав їх благословляти. Благословляючи, Він віддалився від них і став возноситися на небо все вище і вище, аж поки хмара не скрила Його з-перед їхніх очей. Та вони ще довго дивились Йому услід, аж поки не з’явились їм два Ангели в білій одежі й до них сказали: “Мужі Галилейські! Чого стоїте, задивляючись в небо? Цей Ісус, який від вас був взятий на небо, так само прийде”.

Для апостолів розлука з Ісусом була, до певної міри, сумною подією, певною втратою, оскільки після цього вони вже більше не бачили його на землі у людському тілі. Для нас, християн, Вознесіння Христа на небо є значущою подією, бо ним Господь Ісус Христос пригадує нам наше призначення та мету нашого життя – Царство Небесне.

Святитель Іоан Золотоустий каже: «Сьогодні ми стаємо спадкоємцями Небесного Царства, ми, що не вартуємо й земного, виходимо на небо й наслідуємо престол Царя і Господа».

Вознесіння Господнє має велике значення для людей. Христос одночасно був Богом і людиною і вознісся на небо, і сів праворуч Бога Отця, тим самим возніс нашу людську природу до Божественної оселі на небо, де повинно базуватись наше життя. Апостол Павло говорить: «Життя ж наше на небесах, звідки чекаємо Спасителя, Господа Ісуса Христа» (Фил. 3:20)

Вознесіння також відкриває можливість для кожного, хто вірує, прийняти благодать Святого Духа. «Краще для вас – свідчить Господь Своїм ученикам – щоб Я пішов. Бо якщо Я не піду, Утішитель не прийде до вас; а як піду, то пошлю Його до вас» (Ін. 16:7). Отже, як саме Вознесіння стало можливим завдяки Воскресінню Христовому, так і наступна подія, яку за десять днів будемо святкувати – П’ятидесятниця, сходження Духа Святого на учеників і апостолів, заснування новозавітної Церкви – стає можливою завдяки Вознесінню.

Дорогі брати і сестри, Господь не залишив нас Він завжди там де збираються двоє чи троє в Його ім’я. Він серед всіх і серед нас, тому що і ми зібралися у храмі в Його ім’я. Він поблизу серця кожного хто шукає Його і прагне до Нього. Від серця починає свій шлях людина до Бога. І ми розуміємо, що на небеса Господь зійшов не для того, щоб піти від людей, а для того, щоб наблизитися до кожної людини. Він не залишив апостолів і перебував з ними підчас їх проповіді. Він перебував із мучениками під час їх страждань, і вони відчували Його допомогу. Господь перебував із преподобними і полегшував їх подвиг. Він з усіма, хто Його любить і виконує Його заповіді.

Тож будемо молити нашого Спасителя, щоб Він перебував з нами завжди нині і повсякчас і на віки віків. Амінь!

Ієрей Олексій Максимець,настоятель Свято-Пантелеймонівської парафії смт.Іванопіль