Житомирсько-Поліська Єпархія

Кондак 1

О, Преблагослове́нна Богоро́дице Діво, ра́дість і пристановище всім християнам, поклоня́ючись Твоєму́ Пречи́стому о́бразу, Тобі споіваємо похвальну пісню, Тобі прино́симо свої потреби, го́ре та сльози. Ти ж, о, лагідна Засту́пнице на́ша, Тобі близькі всі на́ші земні ско́рботи і печа́лі, прийми́ саме на́ші в моли́твах зітхання, допоможи́ нам і від бід спаси́,бо невпинно із утіхою виголошувати Тобі:

Ра́дуйся, Ма́ти Бо́жа, Цвіт Нев’янучий!

Ікос 1

Я́к Бо́же благослове́ння та я́к дар небе́сний довгоочікуваний, безпереста́нною моли́твою випро́шена від Бо́га, по́слана була́ Ти́, Богоро́дице, пра́ведним і вельмирадісним батькам Твоїм Йоаки́му і А́нні. Ти ж, о Богообрана Отрокови́це, залишивши́ батьківське ло́но та я́к світильник віри незгасний, я́к кади́льниця ароматна, в смире́нні поста́вши́ у поро́га Госпо́днього, і си́ла Вишнього піднесла Тебе до самого́ вхо́да, ведучи в Святеє Святих і відчинивши все потаємного Не́ба. О Премилосе́рдна Богоро́дице Діво! Відкрий і на́ші серця до Твого славослів’я і вознеси́ на́шу моли́тву до Сина Твого і Бо́га на́шого, щоб звати Тобі саме так:

Ра́дуйся, чистото́ недосяжна і красото́ невимовна; ра́дуйся, в смире́нні Своїм вславлена.

Ра́дуйся, любове́ невичерпного джерела; ра́дуйся, пососу́дино Бо́гом вибра́на.

Ра́дуйся, Засту́пнице на́ша старанна.

Ра́дуйся, Ма́ти Бо́жа, Цвіт Нев’янучий!

Кондак 2

О, Пресвята́ Діво Маріє, думками гріхо́вними та справами безсоромними до́ низу похилені є ми, се́рце на́ше прохо́лодою жи́ття обійнято, о́чі обтяже́ні гріхо́вним сном. Але Ти, о Цвіт Нев’янучий, омий нас росо́ю ранковою, зігрій нас со́нцем любові та милосердя. Підійми́ нас, о Владичице, від пороха земляного до Го́спода, щоб принести Йому́ смире́нне моління це́ на́ше і волати Йому́: Алилу́йя!

Ікос 2

Арха́нгел Гавриїл по́сланий був від Бо́га в місто Галиле́йське Назаре́т і приніс Тобі, о Пречи́ста Діво, святе благовісття, промовляючи: Ра́дуйся, Благода́тна, Госпо́дь з Тобо́ю! Ти бо знайшла́  благода́ть у Бо́га. Ми ж, недосто́йні, бачачи пошану таку, в смире́нні се́рця взива́ємо:

Ра́дуйся, Благода́тна в жеонах; ра́дуйся, знайшовша благода́ть у Бо́га та більше А́нгелів вславлена.

Ра́дуйся, бо зачавши́ Сина, що успадкував престіл Дави́да отця Його́; ра́дуйся, Світло незгаси́ме ,що в пітьмі серця запаливша.

Ра́дуйся, щастя вічного две́рі нам відчиняєш.

Ра́дуйся, Ма́ти Бо́жа, Цвіт Нев’янучий!

Кондак 3

В ско́рботах панікуємо, в суєті та печа́лі життя своїх днів прово́димо. Але ти, о Благослове́нна, освяти́ ду́ші на́ші Своїм благовісттям, напо́вни серця на́ші смире́нням. Щоб схиливши голови на́ші, сказати: Це раби́ Госпо́дні, нехай бу́де нам по во́лі Твоїй! Тебе́ ж, о Цвіт Нев’янучий, і від Тебе́ Народженному повсякча́сно співаємо: Алилу́йя!

Ікос 3

У  дні ж ті поспішала Марія в місто Юдине і увійшла в дім Заха́рії, і поцілува́ла Єлизаве́ту. І вчула Єлизаве́та цілува́ння Маріїнине, і спо́внилася Єлизаве́та Ду́ха Свя́того і вигукнула голосом ве́ликим, промовивши: Звідки мені це́, що прийшла Ма́ти Го́спода Мого́ до мене! О, Пречи́ста Діво! Навідай й нас, неміщних і убо́гих, та піднеси́ зітхання на́ші, я́к дим кади́льний, до престо́лу Всевишнього, щоб від повноти вдячного се́рця співати Тобі таке:

Ра́дуйся, боо зглянувся Госпо́дь на смире́ння раби Своєї; ра́дуйся, бо ублажа́ть Тебе всі роди.

Ра́дуйся, бо вчинив Тобі велике Си́льний; ра́дуйся, Джерела жи́ття і безсме́рття.

Ра́дуйся, Ма́ти Бо́жа, Цвіт Нев’янучий!

Кондак 4

О, Цвіт Нев’янучий! О, Красо запашна! Відвідай нас в ско́рботній земній до́лині на́шій, умоли́ Сина Твого́, щоб зберіг нас від всіля́кої біди і печа́лі, гніву та зітха́ння, щоб зіслав нам спокій в серця на́ші; щоб да́рував нам, по — мірі ,що про́симо у Нього́, кожному по своїй потре́бі і покрив нас Своєю невичерпною ласкою. Ми,що очікуємо Твого́ всеси́льного заступництва, велича́ємо душе́ю на́шого Го́спода і взиваємо Йому́: Алилу́йя!

Ікос 4

Па́стухам,що стерегли отару нічну́, А́нгел Госпо́дній благовіствува́в ра́дість ве́лику: бо народи́вся Христо́с Госпо́дь в місті Дави́довому,у Вифлеємі зповитий та в я́сля покладений. О, Пречи́ста Ма́ти, що народила Сина Твого́ Пе́рвенця, прийми́ від нас саме таке:

Ра́дуйся, Діво Богоро́дице, бо Тобо́ю засяяв світові Світло розуму незаходимого; ра́дуйся, Зірко́, дорогу нам во пітьмі вказавша.

Ра́дуйся, зоре та́ємничого дня; ра́дуйся, душ на́ших відродження.

Ра́дуйся, в ско́рботах вірне пристановище і швидка Помічнице; ра́дуйся, Лілія ра́йська.

Ра́дуйся, Діво всеспівана; ра́дуйся, голубко лагідна, що Милостивого народила.

Ра́дуйся, Ма́ти Бо́жа, Цвіт Нев’янучий!

Кондак 5

Ось наближається Цар світу, Це Же́ртва та́ємнича звершується; А́нгели співаю́ть на небесах: Сла́ва в вишніх Бо́гу! Народжується Спаси́тель світу. Христо́с прихо́дить, вели́ка Боже́ственна таємниця. Бог яви́вся у тілі, и ми, недосто́йні раби́, відклавши всіля́ке жите́йске піклування, з А́нгелами Бо́га славосло́вимо зі страхом і ра́дістю, я́к па́стухи та я́к волхви́, поклоня́ємося Тобі, о Богома́ти, і Твоєму́ Боже́ственному Сину невпинно викликуємо: Алилу́йя!

Ікос 5

Ось пра́ведний Симео́н приведений ду́хом в храм і взяв Отроча Ісу́са на ру́ки свої, та благослови́в Бо́га, й мовив: Нині відпускаєш раба́ Твого́, Владико, за словом Твоїм, з ми́ром! А Тебе́, о Ма́ти Маріє, меч про́йме ду́шу, бо об’являться від багатьох серде́ць думки. Ми ,що спасе́нні Тобо́ю, виголошуємо:

Ра́дуйся, Преблагослове́нна, в ра́дість печа́ль ве́лику перепроваджуєш; ра́дуйся, любові та ніжності Матери́нської вічна кринице.

Ра́дуйся, Ма́ти Бо́га на́шого, велича́вої ра́дості та завеликої скорботи за Сина Свого перетерпівша; ра́дуйся, Цари́це ми́ра.

Ра́дуйся, пла́чучим надія і утіхо.

Ра́дуйся, Ма́ти Бо́жа, Цвіт Нев’янучий!

Кондак 6

О, Преблага́ Ма́ти Маріє! З бу́рею та гнівом здійма́єтся жите́йске мо́ре, глибинні бе́зодні повідкривались і гото́ві нас поглинути: се́рце на́ше трепеще, засмуче́на на́ша ра́дість, але Ти, о Лагідна і Ми́лостива, ублагай Сина Твого́, нехай допомо́же нам, ско́рботним і си́ротам, в печа́лях на́ших; щоб утихомирив бунтівні хвилі грехо́вних пристрасте́й; щоб відвернув від нас всіля́ку біду́ та небезпеку; щоб навчи́в нас, як зберегти́ Його́ вічну пра́вду. А при відході життя на́шого вказав нам ти́хий причал і сподо́бив нас з Симео́ном Богоприїмцем вголосити: Нині відпускаєш раба́ Твого́, Владико! Поможи́ саме нам, о Неув’янучий Цвіт! Не залиши нас і спаси́ взиваючих Бо́гу: Алилу́йя!

Ікос 6

Отрока́ ростивши і зміцнювалася ду́хом і благода́ттю, і Ти, о Ма́ти Його́, з любо́в’ю берегла всі слова про Сина в се́рці Своїм. Ско́рботно і печа́льно шукаючи Його́, і в дрижині, і в родичах та знайомих, коли поверталася зі святкування Єрусали́мського, та з ра́дістю ве́ликою знайшовши Його́, в храмі де сидів між вчи́телями, що дивувалися та жаха́лися Боже́ственного Його́ розуму. О, Пречи́ста лагідносте на́ша! О, найсолодше се́рце, любо́в’ю весь світ зігрівша! Вислухай нас, взиваючих Тобі саме так:

Ра́дуйся, Боже́ственного Сина любо́в’ю зростила; ра́дуйся, се́рце солодке, любо́в’ю зігріва́юче на́ші прохолодні ду́ші.

Ра́дуйся, Наставнице му́дра батьківських серде́ць; ра́дуйся, Стіно́ Непорушна на́шим ча́дам і о́трокам.

Ра́дуйся, си́ротам та безпорадним покро́в і пристановище в скорботах; ра́дуйся, ценотливості і дівства Храни́телько.

Ра́дуйся, му́жам лагідним шлях слушний і пра́вильний вказу́єш; ра́дуйся, пом’ягшення злих серде́ць.

Ра́дуйся, розрадо добри́х.

Ра́дуйся, Ма́ти Бо́жа, Цвіт Нев’янучий!

Кондак 7

Ча́до! Що вчинив нам? - та́к запитала Сина Свого́ Ісу́са і дивувалася, бачачи Його́ сидячим у хра́мі посеред прего́рдих та суєму́дрих первосвяще́нників юде́йських, Боже́ственний Розум, Боже́ственнного открове́ння їм відкриваючого. О,зійди́ ж, Всеблага́ Ма́ти, і до на́ших дітей: помоли́сь за них Сину Твоєму́ й Бо́гу на́шому, щоб відкрив їм Світло істинного Богопізна́ння; покрий їх окра́єм Твого́ запашного покро́ва; на́ших синів і дочок просвіти́ світлом розуму; укріпи́ їх си́ли тіле́сні та душе́вні; збережи́ їх в страху Бо́жому, в послусі батькам і в чистоті душе́вній; сподо́би їх зрасти́ти на сла́ву Бо́гові і на ща́стя землі батьків на́ших. О, Свети́льнику любові незгаси́мий, змасти́ їх єле́єм ми́лості Твоєї, зігрій їх лагідністю оче́й Твоїх, осіни́ їх ри́зою Свого́ Матери́нства. О, Цвіт Нев’янучий! З сильною вірою, непорушною надією та вели́ким зворушенням се́рця припадаючи до ніг Твоїх, безпереста́нно волаємо Бо́гу: Алилу́йя!

Ікос 7

Клопітнице те́пла за рід перелюбодійний та грішний! По слову Твоєму́ на шлюбі в Ка́ні Галиле́йській Син Твій й Бог наш створи́в поча́ток знамення і перетвори́вши во́ду на вино́. Упроси́ ж, о Ма́ти Бо́жа, і нині Сина Твого́, щоб створи́в і над на́ми чу́до, щоб перемінив ско́рботні дні на́ші, спови́ті неправдою, образою та слеізьми в ра́дість відновлення, в щастя любові і пра́вди, щоб укріпи́в в нас початок Боже́ственного Світла, джерела чи́стого Ду́ха Бо́га Святого, Триєди́ного. Все ж лука́ве і нечи́сте щоб зникло з се́рця на́шого. О, Чистота недосяжна і Милосе́рдя невимовне! Прихили ву́хо Твоє до моли́тви на́шої і сподо́би нас виголошувати так:

Ра́дуйся, променистого Світла любові та всепроще́ння; ра́дуйся, пососу́дино Боже́ственного вічного блаже́нства.

Ра́дуйся, за всіх нас старанна перед Го́сподом Моли́товнице; ра́дуйся, потреби на́ші ско́ро до престо́лу Бо́жого возносиш!

Ра́дуйся, бо по слову Твоєму Син Твій твори́ть зна́мення, да́руючи ра́дість людству.

Ра́дуйся, Ма́ти Бо́жа, Цвіт Нев’янучий!

Кондак 8

Любові немає, пра́вда зникла, неправда та ворожба́, гнів та не́навість посіяне в се́рці людському. Брат повстає на бра́та, ча́да на батьків та батьки на дітей. О, Милосе́рдний Бо́же! Хто оскверни́в ди́вну жниву Твою́, хто все́ посеред пшени́ці бур’яни та хижаки? Гнів Твій пра́ведний, вже́ і соки́ра при ко́рені, і це до Тебе́ припа́дає Ма́ти Твоя́, старанна Засту́пниця світу. О, величніше Любове і ароматне се́рце! Відверни́ від нас гнів Бо́жий, за гріхи́ на́ші пра́ведно що на нас рухається; укріпи́ лю́блячих нас, щоб не похитнули їх ні гоніння, ні час лю́тий; врозуми́ ненависників наших та творячих нам напади; прости́ ворогів на́ших, не відаючих що чиня́ть, пом’якш гнівливе се́дце їх і опромінь їх морок світлом любові Христо́вої, а зло́бу і не́навість їх зміни́ в сором та розка́яння. О, Цвіте нев’янучий! Сосу́ди на́ші порожні, єле́я до́брих діл немає в нас та світи́льники віри на́шої від бу́рі жите́йскої згаса́ють. Змилосе́рдься саме над на́ми, напо́вни серця на́ші весе́лощами чи́стих ра́достей, духо́вно віднови́ нас, щоб вдячними вуста́ми безперестанно з розчуленням співати Бо́гу: Алилу́йя!

Ікос 8

Весь був в низькоділлі та Висотності ніколи не полишав, Боже́ственний Учи́телю: хворих сцілючи, ме́ртвих воскрешаючи, прокаже́нних очищаючи, весь світ наповнючи любо́в’ю, лагідний Страда́льцю! Це ви́сячи, пригвожде́нний до Хреста серед злодіїв, та всіма лю́дьми, що стоя́ли, глумилися над Тобо́ю із ни́ми кня́зі і вояки. А Ти, о ско́рботна Ма́ти, упала голово́ю до Хреста́ Сина Твого́, і зброя про́йшла Твоє Ма́теринське се́рце. Ми , що шануємо ско́рботи Матери́нського сердця Твого́, з глибини ду́ші взиваємо Тобі так:

Ра́дуйся, найсолодша Діво Маріє, бо печа́ль Твоя́ в радості стане та ра́дости цій ні хто не забере від Тебе́; ра́дуйся, великі му́ки пізна́вша, бачивши Сина Твого́ ,приниженого розіп’ятого, обпльованого ,що кро́в пролляв на Хресті.

Ра́дуйся, бо Цари́цею світу найменувалася та возсіла праворуч престо́ла Сина Твого́ й Бо́га, Го́спода на́шеого Ісу́са Христа́; ра́дуйся, бо в ско́рботі серця Свого́ Ти скорботу всього́ світу та гріхи́ усіх людей омила слізьми.

Ра́дуйся, Лагідна, Син Твій воскре́сне, подолає жа́ло сме́рті, і Світло воскресіння Його́ засяє на віки; ра́дуйся, Богоро́дице, небе́сний взірець чистоти і доброти.

Ра́дуйся, Ма́ти Бо́жа, Цвіт Нев’янучий!

Кондак 9

Та́к позлюби́в Бог світ, що Сина Свого́ Єдиноро́дного дав, щоб всякий віруючий в Нього́ не загтнув, але мав життя вічне. І це невдячні та розбещені лю́ди я́к злодії пригвіздили Його́ до Хреста. Ми ж споглядаючи таке, з жахом обійняті були волаємо: Бо́же, ми́лостив бу́дь до нас гріших! За на́ші бо прегріхи те́рпиш стра́шні му́ки. О, Ско́рбна Ма́ти, не відверни́ лиця Твого́ від нас, розірви́ окови на́ші гріхо́вні, очи́сти на́ші серця від пристрасте́й і по́хотей лука́вих, щоб в горінні духо́вному, я́к свічою покая́ння, запалилися перед Хресто́м Боже́ственного Твого́ Сина, невпинно молячи з благорозу́мним разбійником: Пом’яни́ нас, Го́споди, в Ца́рстві Своїм! Моли́твами Твоїми, Богоро́дице, направ стопи на́ші до виконання за́повеідей Госпо́дніх, омбий нас від гріха́, вчини кращими, підійми́ до променистого Незаходи́мого Світла, щоб взивати Бо́гу: Алилу́йя!

Ікос 9

Звершилося! О́тче, в ру́ки Твої віддаю́ Дух Мій. О, Пречи́ста Ма́ти! Вчула Ти, я́к земля́ від печа́лі здригнулася, грудина неї розпадається, гро́би відкриваються, ме́ртві піднімаю́ться та церко́вна завіса раздира́ється? Побачила Ти, я́ка вели́ка пітьма обійняла зе́млю і лю́ди в стра́сі і тре́петі в груді свої б’ю́чи, промовили: Воістину Бо́жий Син був Цей! Ми ж такому чудові дивуємося та воістину Сина Твого́ Сина Бо́жого сповідуючи, віддано волаємо Тобі:

Ра́дуйся, Ма́ти Бо́жа, це бо всі слова, що трима́ла Ти́ в се́рці Своїм, справдилися; ра́дуйся, Благода́тна Діво, зоре́ неме́ркнуча, дня незайденого, світла золотосяйного.

Ра́дуйся, зоре немерехтливого Світла невечірнього; ра́дуйся, світи́лище вели́кої та́ємниці.

Ра́дуйся, джерело на́шого бесме́рття; ра́дуйся, подателько Боже́ственної бла́гості.

Ра́дуйся, Ма́ти Бо́жа, Цвіт Нев’янучий!

Кондак 10

Нехай мовчи́ть всяка плоть людська і щоб стояла зі стра́хом та тре́петом, і ніщо земне в собі нехай не думає. Це бо за гріхи світу прино́ситься вели́ка же́ртва, це Спаси́тель світу благообра́зним Йо́сифом у гро́б но́вий поклада́ється і сповива́ється чи́стою плащани́цею. Душе́ю ж Своєю схо́дить у пекло зруйнувати ляди вічні та звісти́ти на волю від віку спутих; із гро́бу ж Свого́ провіща́є матері Своїй: Не ридай наді мною, Мати, бачивши в гробі Сина, що його ти в лоні зачала безсімено, бо воскресну і прославлюся, і вознесу зо славою безупинно, як Бог, тих, що з вірою і любов’ю тебе величають. Відкладімо все земне і су́єтне та чи́стим се́рдцем припаде́мо до престо́лу Царя́ Сла́ви, безпереста́нно волаючи: Свят, Свят, Свят Госпо́дь Савао́ф! О, Ма́ти на́шого спасіння! Вчини́ й нас прича́сниками світлого Воскресіння Сина Твого́ і вічного блаже́нства, щоб взивати Бо́гу: Алилу́йя!

Ікос 10

В одну із субо́т, дуже ра́но наближалися жінки до гробу, несучи арома́ти, та ось прийшовши побачили: ка́мінь відвале́ний від гро́бу і немає Тіла Го́спода Ісу́са. А́нгел саме до них світло виблискуючи, промовив: О, жони! Не бійтеся та не шукайте Живого між ме́ртвими: Христо́с бо воскре́с, що і говорив! О Владичице, навчи́ всіх скликати тобі ж таке:

Ра́дуйся, Благослове́нна Богоро́дице Діво, й знову мовлю: ра́дуйся, Син бо Твій Воскре́с триде́вний від гро́бу; ра́дуйся, ябо вся земля́ тріумфує і всі А́нгели співаю́ть на небі: Христо́с Воскре́с із ме́ртвих, сме́рттю смерть подола́в і нам усім, й тим що у гробах життя дарува́в!

Ра́дуйся, Пода́телько жи́ття вічного нескінченного; ра́дуйся, бо Твоєю любо́в’ю і Твоїми моли́твами визволяємося мороку вічного.

Ра́дуйся, бо Тобо́ю зася́яв нам світлий пра́зників праз́ник; ра́дуйся, ябо Тобо́ю наста́в нам світлий день, в якому одне одного обіймемо, прости́мо все воскресінням, зрадіємо й звесели́мося ра́дістю вічною.

Ра́дуйся, Ма́ти Бо́жа, Цвіт Нев’янучий!

Кондак 11

О, Єрусали́ме, Єрусали́ме, побивший проро́ків! Тя́жке твоє злодія́ння прощено́  Го́сподом, і над світом засяя́ло Со́нце пра́вди незайдене. Очи́сти ж і на́ші ду́ші, Смиренна Деіво! Очи́сти на́ши почу́ття, щоб побачити Христа́ ,що із гро́бу виходить ; зодягни нас в шлюбні оде́жі, щоб з ра́дістю увійти в прикраше́ну палату Христо́ву, співаючи Йому́ Воскре́слому: Алилу́йя!

Ікос 11

Коли набли́зився час Твого́ до Бо́га відходу, о Богома́ти Діво, знову А́нгел Госпо́дній Гавриїл, світло засяяв, поста́в перед Тобо́ю, вручи́в Тобі світлу, нев’янучу раю лілею, та це Ти зі смире́нням і ра́дісно отримавши во́лю Госпо́дню і ти́хо відійшла́ до Боже́ственного Твого Сина. О, безпереста́нна Моли́товнице на́ша! О, Нев’янучий Цвіту світлого раю небе́сного! Зішли́ й нам, Милосе́рдна, ти́хий і безболізний відхід із цієї до́лини пла́чу, зітхань і скорбот, щоб виголошувати Тобі саме так:

Ра́дуйся, вознесена на Не́бо Сином Твоїм, Цари́це Небе́сна; ра́дуйся, швидка і вірна перед Ним на́ша Помічнице і Захиснице.

Ра́дуйся, Всепівана Діво, адже ім’я Тво’ нетлінно красу́ється та ублажа́ється з ро́ду в рід; ра́дуйся, в бу́рях жите́йських надійне на́ш і ти́хе приста́новище.

Ра́дуйся, Обра́дувана, в Успінні Твоїм нас не полишаєш.

Ра́дуйся, Ма́ти Бо́жа, Цвіт Нев’янучий!

Кондак 12

О, стра́шний останній час наш! Се́дце і всі члени тремтять, коли тільки подумаємо про це! Як залишим си́ротами на́ших бли́зьких та люблячих?Як підемо забрудненими посеред пітьмы та місця сме́ртного до но́вого жи́ття? Як поста́немо на Стра́шному Суді Творця й Бо́га? О на́ша Утішителько! О блага на́ша Помічнице! Поможи́ нам, коли наста́не це́, руку́ лю́блячу Свою́ Матери́нську поклади́ на чоло на́ше, щоб сти́хли на́ші стражда́ння й душа́ на́ша відроди́лася, приборкай тугу разлучення на́шого зі світом цим, і світло вічної пра́вди щоб засяяло перед на́шими очима. О, Пречи́ста Ма́ти! На Тебе́ надіємося, Тобі мо́лимося і волаємо Бо́гові: Алилу́йя!

Ікос 12

О, душе́ моя́, душе́ моя́! Вста́нь, чого спи́ши? Кінець наближа́ється! Чому гріха́ми багатієш? Чому не радуєшся, не гото́вишся? Госпо́дь при две́рях, в часі надію поклада́єш? Яку відповідь промовиш Го́споду, коли прийде Він, грізний Суддя́, суди́ти зе́млю; ні ча́су, ні дня цього́ ні відаєш, від краю  і до краю земного звучи́ть труба́ Арха́нгельска, та поме́рлі встаю́ть, і збира́ються всі народи. І ось наближається Син Людський на хмарах з си́лою Своєю, у всій сла́ві Своїй. Де на́ші до́брі справи? Де милосе́рддя? Де любо́в? Прогріхів же на́ших невичерпне велика кількість ,що закриває не́бо. О, Всеми́лостива Богоро́дице! В цей стра́шний день явися нам і бу́дь Клопітницею за нас перед Сином Твоїм. На Тебе́ Єди́ну надіємося, не залиши нас грішних. Бу́дь нам захистом і зміцненням, з те́плою вірою та безсумнівною надією припа́даючи до Пречи́стого Твого о́бразу та зі слізьми викликуємо так:

Ра́дуйся, блискавице, пітьму на́шу освітлюєш; ра́дуйся, на Стра́шному Суди́лищі Христо́вому за нас заступа́єшся.

Ра́дуйся, Своїм омофо́ром весь світ від бід та скорбот покриаєш; ра́дуйся, бо цей світ Тобі Еди́ній Матері усинови́ся.

Ра́дуйся, бо тобі Єди́ній невимовна благода́ть молитися за нас далася; ра́дуйся, усім вірним Своїм ча́дам вічну ра́дість уготовлюєш.

Ра́дуйся, Цвітом своїм Нев’янучим нас грішних на віки духмяниш.

Ра́дуйся, Ма́ти Бо́жа, Цвіт Неув’янучий!

Кондак 13

О, Неув’янучий Цвіте! О, Всеспівана Ма́ти Маріє, народивша всіх святих Святійше Сло́во! Нинішнє прийми́ моє приноше́ння, від будь-якої порятуй напа́сті усіх. Зігрій Матери́нською любо́в’ю, звесели́ нас вічною ра́дістю. Спаси́ від вічних мук безпереста́нною до Сина Твого моли́твою та небе́сного Ца́рства нас, Цари́це, сподо́би,за Тебе взиваємо: Алилу́йя!

Молитва

О, Пресвята́ і Пренепоро́чна Ма́ти Діво, надіє християн і пристановище грішних! Захисти́ усіх в нещастях хто до Тебе́ прибігає, почую стони на́ші, прихили́ ву́хо Твоє до моління на́шого. Владичице і Ма́ти Бо́га на́шого, не зневаж потре́буючих Твоєї допо́моги і не відкинь нас грішних, напоум та навчи́ нас, не відступи́ від нас, рабів Твоїх, за дорікання на́ше. Бу́дь нам Мати і Покрови́телькою, віддаємо себе́ ми́лостивому Покро́ву Твоєму́. Приведи́ нас, грішних, до ти́хого та безтурботного життя, щоб оплакувати гріхи́ на́ші. О, Ма́ти Маріє, на́ша преблага́ і швидка Засту́пнице, покрий нас Своїм клопотанням, захисти́ від ворогів ви́димих і неви́димих, пом’якш серця злих люде́й, які повстають на нас. О, Ма́ти Го́спода Творця на́шого! Ти є Ко́ренем Дівства та Нев’янучим Цвітом чистоти і цнотливості, пошли́ по́міч нам немічним і збуреними плотськи́ми пристрастями́ та заблуканим серцям. Просвіти́ на́ші душе́вні о́чі, щоб бачити шляхи пра́вди Бо́жої. Благода́ттю Сина Твого́ зміцни́ на́шу сла́бку во́лю у виконанні за́повідей, щоб визволилися від всілякої біди і нещастя і виправда́ні бу́ли Твоїм предивним заступництвом на Стра́шному Суді Сина Твого́, Йому́ ж ми віддаємо сла́ву, честь і поклоніння нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Переклад здійснив з церковно-слов'янської мови — Високопреосвященніший Архієпископ Житомирський і Поліський ВОЛОДИМИР