Акафіст святій преподобній Марії Египетській
Тропар, глас 8:
У тобі, мати, вповні спаслася душа, створена за образом Божим; взявши бо хрест, пішла ти за Христом і ділом навчала не про тіло дбати, бо воно тимчасове, а про душу — єство безсмертне; тому, преподобна Маріє, разом з ангелами радіє дух твій.
Кондак, глас 3: Різними гріхами раніше сповнена, ти через покаяння Христовою невістою нині стала, ангельське життя наслідуючи, зброєю хреста демонів нищиш; тому й стала Ти невістою Царства, Маріє преславна.
Кондак 1
Вибраній від Господа на взірець спасіння усім грішним та безпорадним,що з глибини гріха просочилася на висоту безпристрасття, похвальний спів приносимо тобі, мати преподобна, ти адже маєш сміливість до щедрого Бога, за молитвами своїми настанови на стежку твого покаяння з любов’ю тобі взиваючих:
Радуйся, диво милосердя Божого, Маріє рівноангельська!
Ікос 1
Ангелом у тілі узрів тебе в пустелі Йорданскій великий Зосима, на повітрі стоячу та за світ, що молилася з подивом і жахом захоплений весь тріпотів був, слізьми обливаючись, заволав тобі саме так:
Радуйся, благодаті і світла сповнена; радуйся, даром прикрашена.
Радуйся, в молитвах своїх до Бога на повітрі піднімалась; радуйся, пустельного скарбу, від світу утаємнене.
Радуйся, безплотних співмешканко; радуйся, Духа Святого поселення.
Радуйся, диво милосердя Божого, Маріє рівноангельська!
Кондак 2
Побачивши старця побожного страхом наповнилася, тихим голосом мовивши йому преподобна: не бійся, авво Зосимо, не є це дух, але земля, порох, та попіл, і будь-яка плоть, ніщо духовне коли подумала та ні одними чеснотами маюча. Жоною я є грішною, недостойною споглядати на небо, та зі страхом грішними вустами викликувати Богу: Алилуйя!
Ікос 2
Зрозуміти очікував дивну таємницю, в тобі приховану, старець пав перед ногама твоїми, промовляючи: '' благаю тебе іменем Господа нашого Ісуса Христа,що заради Його наготу носиш цю, не втаї від мене житія свого, тож величчя Боже явлене вчинилося ''. З ним саме й ми сміливо ублажаємо тебе так:
Радуйся, смирення світла височінь; радуйся, дарувань духовних богацтво невичерпне.
Радуйся, заради любові Божої тіло своє умертвила; радуйся, в пустелі непрохідній єдина, з одиним Богом перебувала.
Радуйся, райською красотою сяяла; радуйся, безпристрастним світлом опромінена.
Радуйся, диво милосердя Божого, Маріє рівноангельська!
Кондак 3
Силою Вишнього зміцнившись, розповім тобі, чоловіче Божий, про гріхи та беззаконня свої, - відповіла ти Зосимі, - соромлюся, отче, прости мені, оскільки тіло моє наге бачиш ти, оголю тобі і діла свої, одначе молю тебе по- перше: не біжи від мене, не терплячи слухати незнаність, яку я вчинила; але з милосердся про мене, молися за мене блудну й Богу, що не погордував мною, викликуючи: Алилуйя!
Ікос 3
Маючи ласку невимовну,що з митарями та грішниками вечеряв, Той і мені, в глибину погибелі упалій, простер руку Свою Божественну, коли забажала я увійти в храм Господній, якась сила заборонила мені вхід, серця ж мого доторкнулось світло розуму, показавши мені корінь діл моїх; і почала плакати за гріхи в груді б’ючи та гірко ридати; ми ж, покаянню твоєму радіємо,спів приносимо тобі саме такий:
Радуйся, бо ночі прийдешній виблискує тобі зоря спасіння;
Радуйся, бо голос Христовий прикликав вівцю заблукану від хащів далеких гріха.
Радуйся, бо слізними струмками омивала всі свої скверни; радуйся, бо слізьми своїми очищаєш одяг душі своєї.
Радуйся, бо Отець щедрот обійми Своєї любові тобі відчиняє; радуйся, бо знавший твого таємного рукописання гріхів твоїх роздирає.
Радуйся, диво милосердя Божого, Маріє рівноангельська!
Кондак 4
Бурею скорботних помислів утримана, побачила ти в кутку притвора церковного ікону Причистої Богоматері і, стоячи, вигукнувши до Неї: звели, о Владичице, щоб і мені, негідній, відчинилися божественні входи, і стань Ти мені Поручителькою, бо коли побачу Хрест Сина Твого, світу цього та що в світі відречуся і відійду, куди Ти накажеш мені, виголошуючи Богові: Алилуйя!
Ікос 4
Почувши голос, здалеку мовивший: якщо Йордан перейдеш, добру утіху віднайдеш, на коліна впавши перед Вічнодівою, сказала ти: о Владичице! Не нехтує дівственна чистота Твоя моєї недостойної молитви, будь мені спасінню Наставницею, скеровуючи на дорогу покаяння! Тому до доречі Ангели Божі, описуючи сповідання твоє, проголошували тобі в той час саме так:
Радуйся, від пітьми гріха до чистого світла покаяння перейшла; радуйся, нестямність пристрастей та любов тілесну відкинула.
Радуйся, всі пути і сіті ворога пошматувала; радуйся, тяжку ношу пагубної праці дияволової на благе та легке ярем Христовий змінила.
Радуйся, від смерті гріховної до вічного життя зійшла; радуйся, від воріт погибельних до врат рая піднеслася.
Радуйся, диво милосердя Божого, Маріє рівноангельська!
Кондак 5
Богосвітлими променями благодаті просвітила тебе Пресвята Діво, Вона бо є Поручителькою грішних перед Богом перебуваючих, відчинила тобі двері милосердя Божого та ворота храму святого, в який увійшла ти, з чисельними слізьми поклонившись Живоносному Древу, що ним саме світ спасенний був, і розіп’ятому Господу,що Кров Свою за твоє визволення проляв, подячно заспівала ти: Алилуйя!
Ікос 5
Побачивши таємниці Божі та як радий є приймати покутників, всехвальна Марія, вигукнувши всім серцем: Владичице Богородице! Не залиш мене! - і направилася ти в пустелю по той бік Йордану, ми ж, шануючи втечу твою, зустрічаємо тебе співами такими:
Радуйся, бо всепробачаючого любов’ю Спасителя поранилося серце твоє; радуйся, бо скарб благодаті, тобою отриманий, постаралася ти переховувати в пустелі.
Радуйся, бо світу гріховної насолоди швидкоплинно і безповоротно полишила ти; радуйся, бо втечою твоєю демонів вогнем попалила ти.
Радуйся, бо тою втечою Небеса порадувала ти.
Радуйся, диво милосердя Божого, Маріє рівноангельська!
Кондак 6
Проповідуючи усім палим і безнадійливим, всечесна,як Божа людинолюбліність та сила покаяння, грішну душу омиває, очищає, освітлює і возносить до неба і радощі чинить Ангелам Божим, з ними ж й ми зеними вустами викликуємо: Алилуйя!
Ікос 6
Засяяли світові від пустелі Йорданскої світло великих подвигів твоїх, Маріє вічнославна, багатьма бо роками, як адамантом твердим і стовпом непохитним, знаходилась ти, як зі звірми хижими, з похіттями своїми борючись та зброєю хреста відбиваючи розпалювані стріли лукавого, тому заради з подивом надприроднього терпіння твого з любов’ю взиваємо тобі:
Радуйся, бо злостраждання і труд в пустелі сорок вісім літ понесла ти; радуйся, бо сонячної спеки обгоріння, наготу та холод нічний перетерпіла ти.
Радуйся, бо голодом і жагою схуднула ти; радуйся, бо всіляке хотіння плоті до кінця умертвила ти.
Радуйся, бо в боротьбі з гріхом,що в тобі жив, до крові ти доклала зусиль .
Радуйся, диво милосердя Божого, Маріє рівноангельська!
Кондак 7
Бажав перепони чинити твоєму світлому до небес прямуванню, всеблажена, одвічний ворог роду людського не перестав вкладати тобі подумки нечестиві, вогонь гріховний в органи твої розпалюючи та пропонуючи тобі згадати минуле життя своє; ти ж, багатостраждальна, хилившись на землю, слізьми обливалася і призивала на поміч Вічнодіву, та не вставала ти від землі день і ніч, відколи солодке світло освітлювало тебе, піднімаючи вдячно співати Богу: Алилуйя!
Ікос 7
Новою людною, у Бозі створена, явилася ти, преподобна, умертвила адже надзвичайно стару людину, у Христа зодягнулася ти, предивна, сімдесят років безрахунку бідами страждала. Зосимі мовивши: «Відколи і до сьогодні сила Божа грішну мою душу і тіло смиренне зберегла ». Прийми отже і від нас, недостойних, похвали саме такі:
Радуйся, бо умертвила ти пристрастей збудження; радуйся, бо саме природу перемогла ти.
Радуйся, бо всілякий гріх від душі та плоті твоєї змарнувала ти; радуйся, бо в серці і в органах тіла приборканих своїх носила Ісуса, тобою улюбленого.
Радуйся, бо зодягнулася ти в одежу потіхи духовної; радуйся, бо війшла ти у вічний спокій Сина Божого.
Радуйся, диво милосердя Божого, Маріє рівноангельська!
Кондак 8
Дивну і преславну переміну твою, преподобна, бачили, демонські темні полки гірко ридали, всі ж сили небесні радісно вигравали, пісню Христу співаючи, прославляючі Боже милосердя, гріхами людськими не переборене, великим розголосом взиваючи: Алилуйя!
Ікос 8
Вся була ти у Бозі, Маріє всебагатою, коли Зосима, обходячи пустелю, бачити тебе сподобився. «Заклинаю тебе, отче, Спасителем Богом, щоб нікому не говорив, що чув ти від мене, доки Бог від землі забере мене», - віщала ти йому - нині зі спокоєм відійшовши, в пості саме прийдешнього літа запричасти мене Святих Христових Таїн на березі Йорданському, те мовивши, як горлиця пустельнолюбна і нестримана, від очей старця зникнула ти, той же поклонився до землі і поцілував місце, де саме стояли стопи ніг твоїх, виголосив таке:
Радуйся, бо оголила сором гріховний, більше снігу білосніжного; радуйся, бо більше променів сонячних просвітилася ти.
Радуйся, бо всі гріхи твої забуті і прощені суть у Бога; радуйся , бо частина твоя зі святими.
Радуйся, бо з першої блудниці, сьогодні невістою Христовою стала ти.
Радуйся, диво милосердя Божого, Маріє рівноангельська!