Житомирсько-Поліська Єпархія

В ім`я Отця і Сина, і Святого Духа!

  Дорогі брати і сестри, сьогодні, у другу неділю Великого посту, ми вшановуємо пам`ять великого подвижника благочестя святителя Григорія Палами, архиєпископа Фессалонітського, Чудотворця, майстерного богослова, який жив у XIV ст.

  Майбутній святитель народився в дуже побожній, благочестивій багатодітній сім’ї. Батько Григорія Палами був сенатором,  тому після його смерті Григорій виховувався при імператорському дворі, а досягши двадцятилітнього віку оселився на святій горі Афон, де став аскетом (християнським подвижником, який виснажував себе постом; пустельником) та ісіхастом (від грец. Hesychia – спокій, – безмовність, відчуженість).

  Святитель Григорій був неабиякою людиною. Традиція поминати його Великим постом склалася тому, що вплив святителя Григорія, його вчення, його життя, його праць на життя Церкви було дуже велике. Святитель Григорій поминається нами як учитель молитви, подвижник, чернець Афона, архієпископ грецького міста Фесалоніки.

  У своїх богонатхненних працях святитель Григорій Палама навчав, як постійне вправляння в молитві приводить людину до найвищого духовного стану, коли й слів не потрібно, коли ти відчуваєш себе у присутності Бога так само, як тоді на Фаворській горі пережили це відчуття апостоли Петро, Яків та Йоан, аж до того, що вигукнули: «Учителю, добре нам тут бути; зробимо три намети: Тобі один, Мойсеєві один та Іллі один» (Мк. 9:5).

  Голос Божий звучить завжди в тиші. Якщо ви хочете його почути, постарайтеся вирвати з доби трохи часу. Для цього нам Церква дає правило: декілька хвилин прочитати молитви, прийти в себе і подумати, який був мій минулий день? Який буде мій наступний день? Для чого усе це? Це важливо, дуже важливо. Хто хоче пізнати волю Божу, шукайте тиші.

  Нам не обов’язково осягати ті основи аскетики, які осягали відлюдники, але хоча б навчиться Ісусової молитви і здійснювати її впродовж дня, щоб зосереджувати на ній свою сердечну увагу, ми зобов’язані – “Господи, Ісусе Христе, Сине Божий, помилуй мене грішного!” Сьогодні під час Великого посту Церква нагадує нам про цю молитву, як важливо її мати у своєму житті. Ми можемо читати її, коли їдемо в транспорті, коли у нас з’явилося трохи часу. Якщо ми відчуваємо, що наше серце і розум почали займатися лінню, ще раз прочитаємо її, і поступово ми привчимося до молитви.

  Великий піст – це час, коли ми здійснюємо молитовний подвиг. Цей час нам даний не лише для того, щоб утриматися від гріха, але передусім для відновлення усієї людини. Саме у працях святителя Григорія Палами ми бачимо відображення сенсу християнського життя. Ми повинні звернутися до Бога, а звернення до Бога і є молитва. У молитві людина відкриває свою душу і своє серце, відкриває для себе Господа. Молитва – це та нитка, це той зв’язок, ті сходи, якими людина сходить до Бога, сходить до небес.

  Навчитися жити перед Богом – є метою кожного християнина, і метою Великого посту. А Ісусова молитва в цьому буде нам у допомозі.

  То ж дорогі, брати та сестри, скористаймось порадою Святителя і вченням Святого Письма і тоді Пасха Христова будуть для нас великою радістю і освяченням.

  Будемо ж молитися нашому Всемилостивому Господу, звертаючись до Нього з молитвою, всіма силами стримуючи гріховні прагнення, приборкуючи плоть свою, приносячи Богу плоди гідного покаяння і змінюючи наш спосіб життя на краще, щоб Господь, бачивши наше прагнення і зусилля на шляху покаяння, удостоїв нас великої милості – причастя Святих Таїнств Його Тіла і Крові, дарував нам зцілення наших душевних і тілесних хвороб і сподобив нас увійти в істинну нашу оселю – Небесну Обитель, де нас чекає Податель всього благого Господь наш Ісус Христос. Амінь.

  Ієрей Олексій Максимець, настоятель Свято-Пантелеймонівської парафії смт.Іванопіль