Житомирсько-Поліська Єпархія

Українська Православна Церква (ПЦУ)

Офіційний
сайт

Проповідь в неділю Торжества Православ`я

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.

          Дорогі брати і сестри!

З Божої ласки ми провели перший тиждень Великого посту і святкуємо сьогодні день Торжества Православ’я, торжества про те, що Православ’я як світло - сяє, немов вогонь горить, як життя - тече по усьому світі. Воно було встановлене в Греції в IX ст., в пам`ять перемоги Православної Церкви над іконоборчою єрессю на VII Вселенському соборі в Нікеї у 787 р. і утвердження цієї істини на Константинопольскому соборі у 842 р. при імператриці Феодорі.

Це свято є дуже сильним духовним натхненником для християнина в час посту, оскільки на іконах зображується не тільки Ісус Христос і Пресвята Богородиця, але й інші святі Божі угодники, які своїм благочестивим християнським життям прославили Бога, перетерпіли муки за віру, були отцями церкви, монахами, безсрібниками. Ми торжествуємо, бо Церква Христова у ті далекі часи зберегла неушкоджене вчення Господа Ісуса Христа, зберегла і утвердила його на віки.

Усвідомлення Православ’я - це споглядання води живої, що тече у всьому світі й живить всіх, хто шукає правди, і істини, і життя, і любові. І в цьому наша радість: що Бог підкоряє Собі, пронизує Собою, приводить у Своє Царство незліченну кількість людей, про яку ми самі не маємо й поняття. Тому що Бог бачить серця, Бог благословляє і намір, і вчинок, і, за повчанням апостола Павла,

приймає молитви кожного - не тільки християнина, не тільки старозаповітного юдея, але і язичника, і того, хто в пошуку.

В сьогоднішньому Євангельському читанні ми чуємо про подію, як спочатку Нафанаїл не повірив у Господа Ісуса промовивши до Филипа: «Чи може щось добре бути з Назарета?” (Ін. 4,46).Та коли він прийшов до Ісуса, Господь промовив до нього всього декілька слів, і ця людина перемінилася і Нафанаїл викликнув: “Учителю! Ти – Син Божий, Ти – Цар Ізраїлів”.(Ін. 4,49)

Господь переконав Нафанаїла тим, що сказав: “Перше ніж покликав тебе Филип, я бачив тебе під смоківницею”.(Ін. 4,48) І ці слова настільки вразили Нафанаїла, що Спаситель його, що одразу ж увірував. Він зрозумів, що перед ним Всевідаючий Господь.

З Нафанаїлом ми маємо багато спільного: образ Нафанаїла, який спокійно відпочиває в затінку смоківниці часто є образом нашого життя. Спокійно проживаємо день за днем із різними турботами та радостями, раптом приходить звістка про Господа, усвідомлення Його присутності. Якщо ми намагаємось пережити перші дні посту з численними питаннями віри, котрі може, ще не цілком розуміємо або не знаємо, тоді наслідуймо Нафанаїла. Він мав спокусу не пізнати Христа, відмовитися на запрошення Филипа, але переміг ту спокусу, зустрівся з Христом і збагнув істину. Пам’ятаймо, що пізнання Бога вимагає великих зусиль і без них не буде поступу в християнській досконалості і в любові до Творця.

Пам’ятаймо, що Творець як добрий батько постійно виглядає нас – блудних синів і дочок. В якій би годині нашого життя ми не прийшли до Господа, Він нас обов’язково прийме і останнього нагородить, як першого. Нехай думка про Бога ніколи не залишає нас. Христос відкрився Нафанаїлові, відкриється по нашій вірі й нам. Нафанаїл став учеником Христа, ставаймо Його учениками і ми. Просімо Господа про дарування нам сил для виконання заповіді Христової. Бо каже Господь: «Я дав вам приклад, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив» (Ін. 13:15). Амінь.

          Ієрей Олексій Максимець, настоятель Свято-Пантелеймонівської парафії смт.Іванопіль


Церковний календар