Житомирсько-Поліська Єпархія

День пам'ятi 2 лютого 

  Тропар глас, 4 

  Веселись, пустеля неплодюча, зрадій, не мучена пологами, адже примножив тобі дітей муж стрімкий духовний, благочесттям їх насадив, у стриманні виховав до удосконалення в чеснотах. Його мольбами, Христе Боже, спаси души наші

Кондак глас,8

  В священному народженні твоїм радість віднайшло творіння і в Божественній пам'яті твоїй, преподобний, веселощами виконалось заради багатьох твоїх чудес; від них подай щедро душам нашим та очисти нас від скверн гріховних, щоби ми співали: <<Алилуйя>>.

Величання преподобному Євфимію Великому

Ублажаємо тебе, преподобний отче Євфимію Великий , і шануємо святу пам’ять твою, наставнику монахів і співбесіднику ангелів.

 КОНДАК 1

    Вибраний Богом Всевидячим  слугою Себе перше народження твого, плоде гарний батьків бездітних, що ім’я поніс утішення тезоіменитий і воістину з’явився розрадою багатьом, моли Господа, Йому ж послужив ти віддано, визволи нас від всілякого зла, щоб радісно взивати тобі:

 Радуйся, отче преподобний, великий Євфимію!

Ікос 1

    Ангельському чину посвятити тебе пообіцяли батьки твої, Євфимію, ще за народження твого: цю велику обітницю вчинила матір твоя Діонісія, яка привела тебе, отроком, до брата свого пресвітера Євдоксія: він ,що віддав тебе до Мелітійського єпископа Євтропія, мовлячи йому про видіння і голос Божественний, який сповістив народження твоє. Зрадів же єпископ цьому, виголосив:

Радуйся, блаженний отроча, бо воістину Дух Божий почив на тобі.

Радуйся, дивним промислом Божим від юнацтва мир полишив.

Радуйся, возлюбивший тишу і мовчання.

Радуйся, вчителів своїх Акакія і Синодія велика утіха.

Радуйся, оздоба Церкви нашої з’явлення.

Радуйся, бо матір твоя блаженна Діонісія, вірно Церкві послужила, дияконісою призначили.

Радуйся, в чистоті душевній і тілесній виховувався.

Радуйся, життя своє неподільно Господеві вручив.

Радуйся, отче преподобний, великий Євфимію!

Кондак 2

   Бачив єпископ Мелітійської Церкви старанне твоє, Єфимію, вивчення божественних книг, також дівственне та чеснотне житіє твоє, поставив тебе пресвітером, і надав тобі старшинство і піклування монастирями. Ти ж, блаженний, зажурившися цим, адже возлюбив безмовність і щоби в тишині співати Богу по-ангельські: Алилуйя!

Ікос 2

   Розумом мудрості божественної просвітленний, Євфимію, усвідомив, що ради спасіння души своєї корисно є безмовне усамітнення,а ніж старшинувати, утаївся ти в пристановище нешумне в Лаврі Фаранській, і там Господу годивши, тому заради виголошуємо тобі таке:

Радуйся, смиреннійший більше всіх іноків.

Радуйся, призначений старшим над ними.

Радуйся, за монастирів піклувальнику.

Радуйся, чернечого життя доглядальнику.

Радуйся, похвали людської зненавидів.

Радуйся, за цього ради в Лавру Фаранську прибув.

Радуйся, поселився в келію усамітнену.

Радуйся, в ній від праці рук своїх годувався, Богу безперестанну хвалу віддаючи.

Радуйся, отче преподобний, великий Євфимію!

Кондак 3

   Силою братньої любові повязані стали, преподобні Євфиміє і Феоктисте, немовби в двух тілах єдину душу і одну волю мали, звикли кожного року на восьмий день по празнику Богоявленя Господнього сходити в пустелю Кутилійську, де навіть до світлого Христового Воскресіння перебували постом плоть свою виснажували, а душі потішаючі піснею: Алилуйя!

Ікос 3

   Маючі жадання удосконаленого усамітнення, знайшли святії друзі печеру і звеселилися за неї, як про Господнє указання цього місця, і ще не повернулися до Лаври ,а поселилися в тій печері, зіллям годувалися. Бачачи саме таке мудре улаштування чернече, взиваємо тобі, преподобний отче Євфимію, так:

Радуйся, заради усамітнення залишив Лавру.

Радуйся, зв’язками святої дружби з Феоктистом поєднаний, разом з ним в молитві в Єдиному Бозі перебуваючій.

Радуйся, бо сховище ваше знане учинолося людям і линули до вас спраглі спасіння та від хвороб сцілення.

Радуйся, бо прямуючих до тебе, отче Євфимію, направляв ти до друга свого Феоктиста, не волів позбутися мовчання.

Радуйся, бо в малому часі киновія ( спільножительний устав ) тут запровадився, бо печера ваша попередньо звірячіс прихистком була на Церкву зміналася.

Радуйся, бо братія думки свої тобі оголошувати привчились.

Радуйся, бо повчав ти правдивому чернечому шляху.

Радуйся, бо покладав ти спасіння найбільше в смиренні і послусі.

Радуйся, бо напоучував відсіченню волі своєї.

Радуйся, отче преподобний, великий Євфимію!

Кондак 4

   Бурі і гаміру світського втікали блаженним способом, ті котрі під покров Євфимівої кіновії осідалися! Адже знайшли тут спокій та мовчання, більше ж тебе, отче преподобний, наставника премудрого, повчаючого зв все подячно Богові взивати: Алилуйя!

Ікос 4

    Вчула братія повчання твої, отче Євфимію, зворушилася серцем, духом же до неба направилася, тобі ж, лікару душ їх, волаємо:

Радуйся, наставнику премудрий.

Радуйся, уздорлюючий духовні немощі безвідплатно.

Радуйся, виголошуючий всіх берегти стриманість.

Радуйся, нагададуючий укріплювати пам’ять смертну.

Радуйся, наказавший інокам не сторнитися трудів тілесних.

Радуйся, напоумлюючий наслідувати всім святому апостолу Павлу.

Радуйся, повчаючий боятися вогню вічного.

Радуйся, закликаючий найбільше любити славу Царства Небесного.

Радуйся, отче преподобний, великий Євфимію!

Кондак 5

   Боговибраною зіркою явився ти, святий Євфиміє, коли начальник сарацин Аспевет з хворим сином отроком Теревоном за походженням еліни , забажали прийняти святу Христову віру: з’явився бо ти, преподобний, в сні і повідавши йому, щоб прибув до тебе в пустелю і сцілення отримав. Прийшовшим же їм, з воїнами сарацинськими до тебе, уздоровив ти недужого отрока Теревона, увірували ж усі в Христа і хрещення святе від тебе прийняли, Богу радісно заспівали: Алилуйя!

Ікос 5

    Бачили і чули це хворі, багато почало линути до тебе, лікарю безоплатний блаженний Євфимію, та уздоровлення одаржавши, прославляли тебе по всій країні тій. Ти ж, святий, не стерпів слави,залишивши кіновію та й, взяв з собою одного з учнів своїх Дометіана, відійшов в пустелю при Мертвому морі і знайшов келію давню при горі Марда, вселився ти з Дометіаном, звідтілля переселився в печеру, де порою Давид приховувся від лиця Саулового, і заснував ти, Євфиміє, отам монастир, чудесами ж тобою звершиними примножилася слава твоя і знову відійшов ти, натрапив печеру малу поблизу кіновії Феоктистової, вселився ти в ній до кончини своєї. Ми,що зріємо таку любов твою до мовчання, з розчуленням виголошуємо тобі:

Радуйся, пустельне життя найбільше полюбив.

Радуйся, багатьох невірних до віри Христової навернув.

Радуйся, маніхейського зловір’я poз’яснителю.

Радуйся, православних християн в істинній вірі укріпителю.

Радуйся, чудесами своїми прославив Бога.

Радуйся, своїй саме славі противником був.

Радуйся, багатьох монастирів також і Лавру велику зазнував.

Радуйся, бо наповнив Господь зубозтво хліба, вина і оливи за благословенням твоїм.

Радуйся, отче преподобний, великий Евфимію!

Кондак 6

   Проповідником правдивого покаяння, і послуху став ти, великий Евфимію,крім того переконував ,що непотрібним є від свого монастиря бігати, шукаючи кращого, але гоже є перебувати в келії своїй, терпіти всі ноші життя чернечого, Богу ж співаючи: Алилуйя!

Ікос 6

   Засяяв духом пророцьким, Євфимію, передбачивши Анастасія сосудоохоронця Патріархом бути, коли той прийшов до тебе, також і інші чудеса чинив ти: повчанням же чисельну братію наставляючи і врозумляв. І нас грішних і непотрібних врозуми і навчи взірцем житія свого богоугодного звершити, співаючи тобі таке:

Радуйся, прозорливце, будуче, як теперішнє зрів.

Радуйся, багатьох хворих уздоровлював.

Радуйся, великими настановами учням своїм зразки покаяння показав.

Радуйся, переконавший, що не місце, але душевне упорядкування до спасіння призведе бажаючих спастися.

Радуйся, бо молитвою твоєю дощ спустив ти з неба.

Радуйся, бо вислуховував Господь завжди молитви твої.

Радуйся, бо благаннями твоїми подавав Господь плодючість велику земли тій.

Радуйся, бо повчаннями твоїми примножилися інокі справжні в Лаврі твоїй.

Радуйся, отче преподобний, великий Євфимію!

Кондак 7

   Забажав зміцнити істинну православної віру, отримав ти, отче Євфиміє, від учнів своїх Єпископів Стефана та Іоанна, постани діяннь IV Халхідонського Вселенського Собора, з’ясувавшого злочестя Діоскора, патріарха Олександрійськаго. Тим же ознаменувався по всій пустелі Палестинській, як великий Євфимій послідовник Халкидонського Собору. Цьому радувалися виспівуючі іноки : Алилуйя!

Ікос 7

   Новий ворог істини, єретик Феодосій, неправдивими словесностями обмовив Халкідонський Собор, приваблюючи до себе багатьох, також царицю Євдокію, і велким лукавством взійшов на престол патріарший, відтоді почав гонити тих хто тримався православної віру, найбільше жадав залучити в неводи своєї єресі преподобного Євфимія. Ми ж тебе, отче, як стіну непорушну православ’я зримо, тому кличимо тобі:

Радуйся, стовпе православ’я.

Радуйся, стіно непохитна єретичних вітрів.

Радуйся, пустельника Герасима заблуканого до істинної віре знову навернув.

Радуйся, відійовший з багатьма браттями в пустелю.

Радуйся, бо повернувся знову в Лавру після падіння лжепатріарха Феодосія.

Радуйся, бо обійнятий Божественним вогнем з ангелом,що  литургісав, помітним постав ти.

Радуйся, належно братію свою наставляв чистим сумлінням та страхом Божим до святих Христових Тайн приступати.

Радуйся,бо  провидів як кожен з братії причащатися підступає.

Радуйся, отче преподобний, великий Євфимію!

Кондак 8

   Химерною та нерозсудливою Євтихієвою єрессю зваблена цариця Євдокія, почала сумніватись розумом, не відаючи, якого триматися сповідання. Послана вона від преподобнвго Симеона столпника до Євфимія та прийняла повчання його, що належить додержуватися четирьох Вселенських Соборів, просвітилася розумом, Богу співаючи : Алилуйя!

Ікос 8

   Увесь був ти у Бозі, блаженний Євфимію, сяянням житія свого привертаючи до себе нових учнів: так преподобний Савва, юний був, прийшов до тебе спасіння шукаючий та інших багацько, відвернувших очі свої від виру житейського моря, і до тебе незбурного пристановища линули. Ти що батьківською любов’ю приймавши усіх, провидів, як стовпів Церкви вони постануть . Тому заради взиваємо тобі, отче, так:

Радуйся, бо великі знаменитості до тебе сходилися.

Радуйся, збиравший, як квочка під крила свої, всіх шукаючих чернечих подвигів.

Радуйся, бо в юному Савві прозрів ти великого вчителя чернецтва.

Радуйся, двох пустельників Нітрійських Мартирія та Іллю прийняв.

Радуйся, бо в них провидів ти наступників Престола Апостола Якова брата Господнього, Патріарха Єрусалимського.

Радуйся, бо їх завжди бравший з собою в пустелю.

Радуйся, бо там від своєї руки цих великих мужів причащав ти Святих Христових Таїн.

Радуйся, полюбивший учеників своїх, і виховував їх по-батьківські.

Радуйся, отче преподобний, великий Євфимію!

Кондак 9

   Все творіння ангельське радості наповнилося, бачивши рівноангельське житіє твоє, великий Євфимію, і збільшенням навколо тебе обителі іноками, в ангельському чині славячих Бога, співаючи Йому: Алилуйя!

Ікос 9

   Оратори багатослівні не спроможні гідно звеличити дара прозорливості твоєї, преподобний, все бо майбутнє як теперішнє передбачив, багато напророкувававши.Схиляючи коліна перед величністю Бога, що так прославив угодника Свого, взиваємо побожно:

Радуйся, дарів багатоликих від Господа сподобився.

Радуйся, прозорливче дивний.

Радуйся, Анастасію сосудоохоронцю сан Патріарха прорікший.

Радуйся, бо здійсненому цьому пророцтву усі дивувалися.

Радуйся, царицю Євдокію в православ’ї зміцнив ти.

Радуйся, їй близьку передбачив кончину.

Радуйся, звілівший тій підготовитися до відходу своєму.

Радуйся, бо пророцтво це збулось і блаженна Євдокія, багатьох храмів будівнича, незабаром почила у Господі.

Радуйся, отче преподобний, великий Євфимію!

Кондак 10

   Спасінням спраглим став ти, Євфиміє преподобний, як стовп вогняний, супроводжуючи подорожуючих у пітьмі життя цього в землю небесного Ханаана, радісно Богу взиваючих: Алилуйя!

Ікос 10

  Стіною молитов і повчань своїх, Євфиміє, більшим взірцем житія свого рівноангельського огороджував ти учнів своїх, від спокус плоті, світу і диявола. Бачивши таке піклування за чад своїх, з любов’ю виголошуємо тобі:

Радуйся, добрий пастирю віць словесних.

Радуйся, отче, за багатьох чад своїх тішився.

Радуйся, Феоктиста, щирого друга і співпосника свого в недузі відвідав і заспокоїв.

Радуйся, поцілунок йому останній з любов’ю подав.

Радуйся, пророкованного тобою патріарха Анастасія, на похорон Феоктистовий прибувшого, зустрів.

Радуйся, приємною з ним розмовою насолодився.

Радуйся, преподобного Савву з собою в пустелю прихопив.

Радуйся, йому від жаги в дорозі знесиленому, із землі молитвою твоєю воду вивів.

Радуйся, отче преподобний, великий Євфиміє!

Кондак 11

  Спів молитовений за звичаєм звершував ти, блаженний Євфиміє, віддаляючись в пустелю у восьмий день після празника Богоявлення Господнього. По наближенні кончини своєї, преподобний,передбачив яку, побажав ти в Лаврі перебути, приготувавшись до відходу свого, Богу за все вдячно співаючи: Алилуйя!

Ікос 11

  Світлопроменисте житіє твоє, великий Євфиміє, до кінця наближалося, і плоди винограда свого підготовлював ти принести Господареві, бачивши саме поблизу кончину належну, зібрав ти пресвітерів лаврських, щоби останню настанню усім дати. Плакали ж усі, бо чада, розставалися з отцем своїм, однак мовили до тебе:

Радуйся, великий пастирю овець численних.

Радуйся, віру істинну беріг і нею настановляв заблуканих.

Радуйся, останнє твоє повчення надав чадам своїм, щоб союз любові непорушний в них перебував.

Радуйся, мовив, що не можливо є без любові чеснотам звершуватися.

Радуйся, ще мовив, що всіляка чеснота любов’ю і смиренням сильною є.

Радуйся, повчавший всі передання і устави чернечі ніколи не полишати.

Радуйся, наказавший, щоб брама монастирська ніколи замкненою не була заради подорожніх .

Радуйся, звелівший також за убогих піклуйся.

Радуйся, отче преподобний, великий Євфиміє!

Кондак 12

« Я молюся, щоб з вами була благодать Господа Ісуса Христа, любов Божа і єдність » — промив ти останнє слово ученикам своїм, блаженний Євфиміє, вони ж , плачучі при відході твоїм, цим словом утішалися та розчуленням Господеві взивали: Алилуйя!

Ікос 12

  Оспівуючи труди твої, подвиги і здібності, коттрі від малих років знайшов ти у Бога, вихваляємо тебе, святий преподобний отче, і з любов’ю волаємо тобі:

Радуйся, з юнацтва все життя своє Господу віддав.

Радуйся, зроставший від сили в силу.

Радуйся, орле, думкою до неба здіймаєшся.

Радуйся, в далекій обители земній ангелом споруджений.

Радуйся, прозорливості дара сподобився від Владики Христа.

Радуйся, сцілень неубогих джерело.

Радуйся, великих мужів учителю.

Радуйся, і по смерті, чад своїх духовних вірний хранителю.

Радуйся, отче преподобний, великий Євфиміє!

Кондак 13

 О, пречудний в преславний отче Євфиміє! Приийми від нас непотрібних благання це мале, і не засуди грішних вуст, сміливих славити твої труди, подвиги і чудеса, щоб милосердно споглянув на всіх ,що спасіння вишукують, і за нас Господу молись, щоб очистилися від земної суєти, чистим серцем заспівали Богу: Алилуйя!

Молитва.

  Дивний і преславний угоднику Христовий, великий отче Євфимію, від святої палати, де саме ти зі всіма святими тріумфуєш, споглянь на нас, в млі життя цього перебуваємо, і навчи нас нехтувати всім, котре в світі нарікається добробутом. Навчи нас любити ближніх своїх, терпіти образи і ганьбу, скорботи та хвороби, в смиренні дякувати Бога. Навчи нас молитися і каятися в гріхах своїх, очиститися нам від всілякої скверни. Умоли Господа, Йому послужив ти від юності своєї аж до старості заслуженої, щоб сподобилися і ми, раби непотрібні, зі світильниками палаючими зустріти Жениха Христа і з Ним увійти в палату прикрашену Царства Його. Амінь.

Переклад здійснив з церковно-слов'янської мови — Високопреосвященніший Архієпископ Житомирський і Поліський ВОЛОДИМИР