Житомирсько-Поліська Єпархія

Українська Православна Церква (ПЦУ)

Офіційний
сайт

Проповідь в день Найменування Господнього та пам'яті святителів Василія Великого та Петра Могили

В ім`я Отця і Сина, і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри!

Сьогодні зацерковним  календарем  Православна Церква України святкує радісне свято Обрізання Господнє та вшановує пам`ять святих  Василія Великого, архієпископа Кесарії Каподокійської і Святого Петра Могили, митрополита Київського і Галицького, та всієї Руси.

Традиція обрізання сягає ще у до Ізраїльські часи, коли Бог заповів Аврааму обрізати тих, хто буде вірним у вірі Богу.(Бут. 17, 9-12)

Кожна дитина чоловічої статі, на восьмий день свого народження повинна була бути обрізаною, як свідчення приналежності до Бога, і її надавалось ім`я. Через обрізання, кожний єврей ставав учасником благословення і обітниць перед Богом даних його народу. Невиконання закону обрізання призводило до виключення з членства народу.

Тому і Ісус Христос «як минуло вісім днів, коли належало обрізати Його, дали Йому ім`я Ісус, наречене ангелом ще перед тим, як зачався він в утробі» (Лк. 2,21). Слово Ісус означає Спаситель. Він істинно Спаситель, бо своїм життям відкупив весь рід людський від вічних мук. Отже, воно є носієм могутньої сили, знаряддям проти ворогів і захистом дітей Божих. За свідченням святих угодників Божих, хто визнавав це ім’я побожно із глибокою вірою, одержував силу і перемогу у боротьбі. Воно не просте, воно таємниче та повне перемоги. Святий Іоан Золотоустий, пояснюючи слова : "Господи, яке предивне Твоє ім'я по всій землі" (Пс. 8, 2), каже: "Тим іменем знищена смерть, зв'язані біси, створене небо, відчинені брами раю, зісланий Святий Дух, раби стали вільними, вороги — синами, чужі — наслідниками, люди — ангелами".

В Святому Писанні ми знаходимо також і символічне значення обрізання: це не лише обрізання крайньої плоті, але і Господь каже про обрізання серця, уст чи вух, обрізання духовне, тобто бути послушним Господу Ісусу Христу, виконувати Його заповіді, навчилась противитись гріху, відмовлятись від певних речей, прив`язаностей, навчитись керувати собою. Кожен християнин мусить практикувати духовне обрізання, яке є перемогою своїх похотей, злих нахилів та своїх пристрастей.

Ми щасливі й дякуємо Богу, що знаємо та маємо можливість відчути, як після Обрізання нашого Спасителя, наче блискавка просіяла на весь світ Божа благодать – всеосвячуююча сила, яка укріплює, втішає та ощасливлює кожного, хто в потребі з вірою промовляє Спасителеве ім’я.

Прикладом того, як закликати це Ім’я, як вшановувати та як величати, є один із святителів, день вшанування пам’яті, якого сьогодні відзначаємо - Святитель Василій Великий, Архієпископ Кесарії Кападдокійської. Його Христова Церква називає всесвітнім світилом.

Святий Василій Великий народився близько 330 року в місті Кесарії Кападокійської (Мала Азія), в благочестивій християнській сім’ї Василя та Емілії. Перше зерно благочестя посіяла в його душу його благочестива бабка Мокрина. Святий Василій Великий виростав у праведності вірності служінню Богу. Здобувши блискучу освіту в 33роки стає Єпископом Кесарії.

Знаменна ознака святого Василія як архипастиря — це безстрашність у визнаванні й обороні святої віри. В його часи єретики-аріани люто переслідували правдивих визнавців Христа. Серед нелюдських і жорстоких гонінь єпископів і вірних лише Василій зважився стати перед самим цісарем. Історики описали зустріч святого Василія з Модестом, префектом Преторії, який у своєму звіті сказав: "Пане, єпископ нас переміг. Він вищий понад усякі погрози і стійкий перед усякими переконуваннями". І цісар залишив святого Василія у спокої.

Великим величають Василія , бо він був митцем слова і пера. Василій Великий був проповідником з Божої ласки, його слово палке, вогненне, пориваюче. Святий Єфрем Сирин, коли прийшов до Кесарії, щоб відвідати Святого Василія, зайшовши до церкви, де проповідував Василій Великий, побачив білого голуба на ремені Святого Василія, і тоді промовив: «Великий Ти, Боже, у своїй правді. Василій – це вогненний стовп і його устами говорить Святий Дух». Григорій Богослов називає Василія – палатою ученості, оком вселенної, звучною трубою і голосом.

Князь Київський Володимир у святому хрещенні взяв ім`я Василія, він побудував у Києві і в Корсуні храми під покровом цього Великого Святого.

Святий Василій Великий повчав своїх учнів: «Плекайте чистоту душі і тіла, все, що говорите, говоріть виважено й розсудливо, не вживайте хмільних напоїв, старший почитайте, мудріших слухайте, а рівних собі любіть. Мало говоріть, а більше слухайте. Будьте сором`язливі та дбайте про честь християнству».

Небагато прожив, але багато написав, його велика духовна спадщина — це твори догматичні, моральні, аскетичні, полемічні, пояснення Святого Письма і 366 листів.

Ще одним прикладом ревнивої віри є Петро Могила. Походив із старовинного молдавського роду, що відзначався глибокою відданістю Православній Церкві. Родився в Молдавії, але через обставини змушений переїхати до Львова.

Освіту здобував у школі Львівського православного братства, потім у Польській академії в Замості, а також у навчальних закладах Голандії та Франції. Вільно володів грецькою та латинською мовами, опанував богословську науку.

Після навчання пішов на військову службу, але йому було не до вподоби іновірне товариство й легковажне військове оточення. Його душу обіймає бажання присвятити себе служінню Богу та православному народу.

У 1625р. приймає чернечий постриг у Києво-Печерській Лаврі, через два роки був обраний архімандритом Києво-Печерської Лаври. Наділений твердою волею та рішучим характером, Петро Могила був прикладом для наслідування своїй братії.

В 1633р. у Львові, з благословення Константинопольського Патріарха, висвячений на Митрополита Київського та Галицького. Висвячення  у сан Митрополита  та возведення на Київську кафедру , відбулося в Успенській церкві Львова, побудованої за кошти батька та дядька святителя Петра – Семеона та Єремії Могили.

Петро Могила був ревнивим захисником Православної віри, вся його діяльність була спрямована на відновлення повнокровного життя Православної Церкви.

Тому і ми, дорогі браття і сестри, будьмо ревними захисниками Православної віри, зі страхом і трепетом дбаймо про своє спасіння, тому що Бог чинить в нас і бажанння, і діяння за своїм благоволінням. Амінь.

                                                                                              Ієрей Олексій Максимець,настоятель Свято-Пантелеймонівської парафії                                                                                                                  смт.Іванопіль


Церковний календар