Акафіст Святителю Павлу Самбірському , Митрополиту Тобольському
Акафіст Святителю Павлу Самбірському , Митрополиту Тобольському
Кондак 1
Непереможний воєводо, Небесного Царя і Божественної благодаті вмістилище вибране, святителю, отче наш Павле! Прославляючи Господа слави, що тебе прославив, похвалу складаємо тобі, як великому Христовому служителю, скорому помічнику і чудотворцю. А ти, що маєш відважність перед Господом, не переставай молитися за нас, родину свою земну, що з любов»ю взиваємо до тебе: Радуйся, Святителю Павле, міста Самбора похвало, Православної Церкви пресвітлий світильниче.
Ікос 1
Ангеле земний і людино небесна, перед віками обрав тебе Великої Ради Ангел, передбачаючи чистоту серця твого та предивну красу душі твоєї, щоб прославив ти Його рівноангельським твоїм життям. Ми ж такому Божому звелінню про тебе дивуючись, з любов»ю до тебе взиваємо;
Радуйся, Прикарпатських сторін трояндо благопахуча;
Радуйся, роду славного наслідниче найгідніший;
Радуйся, землі Галицької духмяний плоде;
Радуйся, міста Самбора диття Богом вибране;
Радуйся, бо ж народженням своїм батьків вельми звеселив ти;
Радуйся, бо через це всі люди самбірські дивно зраділи;
Радуйся, від лона матері Богом вибраний;
Радуйся, що від грудей її молоком Православ»я виплеканий;
Радуйся, від пелен ще Христу посвячений;
Радуйся, що немовлям Петром, на честь апостола Його названий;
Радуйся, побожних подруж благословення;
Радуйся, невинності похвало та опіко;
Радуйся, Святителю Павле, міста Самбора похвало, Православної Церкви пресвітлий світильниче.
Кондак 2
Бачачи батьки твої тебе ще хлопченням, що ти був вельми тихий та лагідний; але зростав у добрій вдачі, кмітливості і розумі, віддали тебе до училища братського, православного, аби ти добре навчався співати, добра всякого подателю Богові: Алилуя.
Ікос 2
Розумом богоосяйним у силу слів Євангельський вникаючи, накреслив ти їх на скрижалях чистого серця твого. Через те всі люди, твоєю юнацькою до Христа любов»ю розчулюючись, так співали тобі: Радуйся, Перемишльських країв саде Богом насаджений;
Радуйся, виноградниче, дністровими водами напоєний;
Радуйся, борів самбірських прекрасна лілеє;
Радуйся, добрих батьків найкращий сину;
Радуйся, ти, що досконалий послух їм виявив;
Радуйся, ти, що з дитинства солодкість молитви та посту пізнав;
Радуйся, ти, що в дитячих забавах розум дорослих паоказав;
Радуйся, ти, що всі хлоп»ячі чвари та сварки втихомирював;
Радуйся, ти, що всілякі слова клятви та образи ровесникам забороняв;
Радуйся, ти Письма Святого їх навчав і до молитви та псалмоспівів спонукав;
Радуйся, ти, що був взірцем приятельства бездоганного та незрадливого;
Радуйся, ти, що з юності шукав Царства Небесного;
Радуйся, Святителю Павле, міста Самбора похвало, Православної Церкви пресвітлий світильниче.
Кондак 3
Силою правиці Божої укріплюваний, від юності всі спокуси папського зловір»я та лютеранського марновірства, немов посуди глиняні об камінь віри відважно знищив тиі, наче непотріб, їх потоптавши, до першопрестольного міста Києва ти дійшов, щоб у славній академії Київській спрагу чистого православного Богознання вгамувати, співаючи Христу пісню переможну: Алилуя.
Ікос 3
Маючи в серці своєму полум»я бажання краще Бога пізнати так, як Ним сам знаний, Письма Святого вельми пильнуючи, та книгам всього себе віддавши, виростав ти у чеснотності, чистоті та невинності, удосконалюючись розумом та благодаттю. Ми ж твою високу любомудреність вшановуючи, приносимо тобі ці похвали:
Радуйся, соколе, який до висот богопізнання злетів;
Радуйся, оленю, який джерела води святої зажадав;
Радуйся, кораблю, що глибину Божої Премудрості досліджував;
Радуйся, купче, який перлини нетлінної шукав;
Радуйся, бо ти Царство Боже понад усі скарби світу поставив;
Радуйся, бо ти через це з юності батьківську оселю залишив;
Радуйся, бо швидкопам»ятно сприймав ти слова тих, хто тебе навчав;
Радуйся, бо ти не гаючись відповідав тим, хто тебе запитував;
Радуйся, ти, який у дарах мовних Апостолів наслідував;
Радуйся, ти, який мовами грецькою та латинською наче рідною розмовляв;
Радуйся, ти, який був для учнів взірцем та для вчителів втіхою;
Радуйся, академії Київської славо та окрасо;
Радуйся, Святителю Павле, міста Самбора похвало, Православної Церкви пресвітлий світильниче.
Кондак 4
Бурею чужовірного полону потрясаючи та затьмаруючи темрявою навчань душезгубних, намагався ворог спасіння нашого – диявол у прірву богомерзенної римської єресі Православну Україну вкинути. Наставники ж твої, бачачи в тобі неустрашимого воїна Христової правди, поставили тебе вчителем, щоб добре навчав ти синів вітчизни нашої православно співати Богові: Алилуя.
Ікос 4
Твої учні, слухаючи беззупинно витікаючі від тебе навчання, наче від багатоводного жджерела, у великій кількості до тебе линули і тобою навчені, Божої Премудрості незнане пізнали та незбагненне зрозуміли, вдячно співаючи тобі:
Радуйся, зірко світлопромінна, що серед ночі невігластва правдиву дорогу вказала;
Радуйся, працелюбна бджоло, що від творів святовітцівських мед богослів»я зібрала;
Радуйся, соте медодайний, який жадаючих знань насолоджує;
Радуйся, хмаро росоносна, яка спраглих живої води напуває;
Радуйся, скеле, на якій Православ»я утверджується;
Радуйся, каменю, об який маловірства розбиваються;
Радуйся, бо ти учнів своїх друзями та побратимами собі вчинив;
Радуйся, бо ти батьківську опіку та материнську любов до них виявив;
Радуйся, бо ти старанних щедро винагороджував;
Радуйся, бо ти лінивих не лінувався карати;
Радуйся, працелюбний плугатарю ниви духовної;
Радуйся, перед Царем Небесним наш постійний заступниче;
Радуйся, Святителю Павле, міста Самбора похвало, Православної Церкви пресвітлий світильниче.
Кондак 5
Богоплинною зорею, що від Самбора засяяла і незбагненним шляхом Божого Промислу до Києва долинула, сприйняло тебе земне небо – обитель Києво-Печерська, коли ти голосу серця свого слухаючись, постриг волося голови своєї, щоб разом з ним усі життєві турботи відкинути, і до чернечого братства причислився, і Павлом названий в ньому до міста Царя Небесного попрямував, поспішаючи з Богохвальною піснею; Алилуя.
Ікос 5
Бачачи тебе світильника пресвітлого, в убогій келії яскраво сяючого, що під покровом смиренномудрості криється, та на гору чеснот піднісшись, сховатись не може, покликав тебе Христос - Глава пастирів на служіння священиче, через що братство печерське промовляло тобі з утіхою: Радуйся, що як Ісайя, Господа на престолі Херувимському споглядав;
Радуйся, що Божі заповіді у своєму серці , як Мойсей на скрижалях написав;
Радуйся, як Самсон ще до народження, для освячення Богом обраний;
Радуйся, як Самуїл, ще в юнацтві Господом на служіння покликаний;
Радуйся, бо ти чистотою та побожністю, як Йосиф та Даниїл, від юності освятився;
Радуйся, бо ти Мелхіседекового та Ааронового священства у Новозавітній Благодаті був спадкоємцем;
Радуйся, бо ти водами Хрещення гріх парародичів омивав та омитих Богові усиновляв;
Радуйся, бо ти Миропомазанням, дарів Святого Духа сподобляв і всі почуття та розум освячував;
Радуйся, тіла немічні молитвою та Соборуванням з постелі хвороби піднімав;
Радуйся, бо ти душі, гріхом нездужаючі, покаянням лікував та втішав;
Радуйся, найсвятішої Євхаристії здійснителю найпобожніший;
Радуйся, Престолу Божого вірний та беспорочний служителю;
Радуйся, Святителю Павле, міста Самбора похвало, Православної Церкви пресвітлий світильниче.
Кондак 6
Проповідником ти був Бога Слова і Слави Божої громоголосним органом, беззупинно приносячи Христу службу словесну та на всі краї слово істини проголошуючи. Тому, коли був ти покликаний – не відмовився і в академії північного краю проповідницьке служіння прийняти. Але всім краям та народам спасіння бажаючи, і там у серця своїх учнів зерна Слова Божого сіяв, старанно навчаючи їх співати Христу: Алилуя.
Ікос 6
Засяявши з Києва променем Христа – Сонця Правди північному краєві дійшов ти, предивний Павле, і до Великого та славного Новгороду, зі Сходу Сонця до Заходу, дивно славлячи ім»я Господнє, і там, довірений тобі монастир Свято-Юр»ївський, світлом твоїх чеснот ти осяяв. Через що новгородський люд, тебе шануючи, проголошував:
Радуйся, Ковчег Ноїв, яким від потопу в глибинах пристрасних думок ми рятеємось;
Радуйся, коліснице Ілії,щор нею на висоти богомисленні возносимось;
Радуйся, жезле Ааронів, що нас квітами духовних дарів звеселяєш та на шлях спасіння спрямовуєш;
Радуйся, Псалтире Давидів, що голосом Слова Божого від сну гріховного нас пробуджуєш;
Радуйся, ревністю Божественною полум»яніюча Мойсеєва Купино;
Радуйся, Благодаттю зрошене Гедеонове руно;
Радуйся, ти, який старанно наслідував київських отців печерських життя;
Радуйся, який у непохитному благочесті утвердив обитель свою;
Радуйся, ти, який молитовними подвигами та всенічними стояннями нам добрий зразок показав;
Радуйся, молитву Ісусову завжди в душі утримував та устами промовляв;
Радуйся, мудрий керманичу, який до пристані спасіння спрямовує;
Радуйся, Христових покоїв весільнихї невсипущий охоронцю;
Радуйся, Святителю Павле, міста Самбора похвало, Православної Церкви пресвітлий світильниче.
Кондак 7
Виконуючи звеління Боже про тебе, обрав тебе митрополитом міста Тобольська собор святителів, щоб наслідуючи покровителя твого апостола Павла, благовістив ти Христове Євангеліє краям Сибірським, тамтешні народи святим Хрещенням просвітив, та навчив співати Єдиному Правдивому Богові: Алилуя.
Ікос 7
Нового і преславного святителя зустрічаючи, місто Тобольск наповнювалося дзвонами, і люди, споглядаючи обличчя твого приємність, та слуханням слів твоїх насолоджуючись, одразу впізнали в тобі істиного слугу Христового, для себе ж – люблячого отця і доброго пастиря і, наче квіти, тобі приносили такі похвали:
Радуйся, ти, який міцною вірою, як апостол Петро пломенієш;
Радуйся, ти, який надію тверду на Бога, як у апостола Якова маєш;
Радуйся, ти, який з Іваном, любов з грудей Христовихї парийняв;
Радуйся, ти, який з Андрієм душу і тіло Христу співрозп»яв;
Радуйся, ти, який з Матвієм марнотне торжище світу цього залишив;
Радуйся, ти, який з Павлом у багатьох краях віри Христової людей навчав;
Радуйся, бо ти ідолослужінням затьмарених, святим Хрещенням просвітив;
Радуйся, бо ти поділами роз»єднаних до Церкви Божої повернув;
Радуйся, святих Храмів старанний будівельниче;
Радуйся, пастирів отари словесної суворий наставниче;
Радуйся, просвіти духовної завзятий ревнителю;
Радуйся, Євангельської науки натхненний проповідниче;
Радуйся, Святителю Павле, міста Самбора похвало, Православної Церкви пресвітлий світильниче.
Кондак 8
Дивним видінням було для всіх твоє святительсьво, отче наш Павле, бо владу ти сприйняв, як служіння, чернечого свого правила непохитно дотримуючись: в день великою працею тіло виснажував, вночі ж дух свій підкріплював молитвою бесперервною і співав Христу, Якому так ти служив: Алилуя.
Ікос 8
Увесь бувши наповнений Божественною любов»ю, Всеблаженний Павле, як батько багатодітний був ти сповнений бехнасчтанною опікою над твоєю паствою, багато Храмів Божих будуючи, та духовну школу розширюючи, священиків наставляючи, голодних насичуючи, убогих підтримуючи, заблуканих навертаючи та невірних до Хрещення приводячи: в усьому показуючи чудовий зразок правдивого Апостольського служіння, через що всі шанували тебе такими словами:
Радуйся, сонце радості, що морок наших скорбот розганяє;
Радуйся, любов»ю наповнене млре, що вогонь наших нещасть гасить;
Радуйся, Христові у менших браттях Його постійний служителю;
Радуйся, невичерпне джерело співчуття до людей;
Радуйся, ти словом своїм і прикладом зачинені для добра серця відчиняєш;
Радуйся, ти, який посеред ворогуючих злагоду та однодумність чиниш;
Радуйся, у ваганнях настаново премудра;
Радуйся, у розпачі дружня підтримко;
Радуйся, сиротам щедрий наситителю;
Радуйся, немічним сильний заступниче;
Радуйся, ти, який кожній добрій справі сприяєш;
Радуйся, ти, який всім у нещастях допомагаєш;
Радуйся, Святителю Павле, міста Самбора похвало, Православної Церкви пресвітлий світильниче.
Кондак 9
Кожне єство ангельське дивувалося величі сили Божої, що спочила на тобі, предивний Павле, бо коли звеліла злочинна цариця, вселукавим дияволом навчена, друзів своїх та слуг нагороджувати церковною власністю, у монастирів та Храмів її відбираючи, на що і синод архієрейський дов згоду. Тоді явився ти уві сні управителеві церковних маєтків, митрополитові Димитрію, злочин його викриваючи та віщуючи йому наближення смерті, невміючому співати: Алилуя.
Ікос 9
Проаповідники багатомовні, архієреї царського міста на слабодухість та страшливість недужі, та більше пристрастю до цього світа одержимі, хоч як мудрували лукаво, та не змогли протистояти силі слів твоїх, святителю Павле, що викривали беззаконне царське веління, але з твоєї відважної безстрашливості дивуючись, наче риби стали безмовні. Про те, гніву святокрадної цариці, та безчесних друзів її боячись, піддати тебе беззаконному судові домовились. Ми ж відважність твою за Христа вихваляючи, до тебе так промовляємо:
Радуйся, громе, що зруйнував твердині злочестя;
Радуйся, блискавко, що кукіль безвір»я спопелила;
Радуйся, богослів»я стіно превисока, що Передання апостольське зберегла;
Радуйся, пастирська сопілко солодкозвучна, що облесливих промовців труби перемогла;
Радуйся, ти, який нову Єзавель викриваючи, виявив ревність давнього Ілії;
Радуйся, ти, який Златоустого твордість показуючи, непричетний був до лицесприйнятливості;
Радуйся, ти, який суд Божий сильним світу цього без боязливоті сповіщав ;
Радуйся, бо через це ти блаженство гнаних за правду здобув;
Радуйся, бо ти безбожні та нечестиві уста затуляв;
Радуйся, бо ти церковний добробут ревно пильнував;
Радуйся, нелицемірної побожності кріпкий навчителю;
Радуйся, Божого надбання благонадійний управителю;
Радуйся, Святителю Павле, міста Самбора похвало, Православної Церкви пресвітлий світильниче.
Кондак 10
Спасти бажаючи душу свою, святителю Павле, не захотів земній цариці більше, ніж Цареві Небесному підкоритися; за що і був позбавлений святительського престолу. Та, бувши однієї вдачі з апостолом Павлом, не мав ти на землі постійного міста, шукаючи прийдешнього Єрусалиму Небесного, котрому серед рукотворних міст подібний лише Київ, знайшов ти першопрестольний, золотом церковних куполів красно сяючий, та ще більше подвигами Христових угодників благодатно осяюваний, котрих наслідуючи, тут посилитися просив і, отримавши жадане, вдячно заспівав Богові: Алилуя.
Ікос 10
Стіною був ти, святителю Павле, для Божого надбання та для священих догматів надійною огорожею, тому і стіни Лаври Печерської радо відчинили тобі свої ворота, як вибране своє диття з любов»ю тебе зустрічали. Ти ж ні честі архієрейської, ні покоїв оздоблених не захотів, а замешкав в убогій келії, маючи за подушку камінь, а за ліжко землю, котру потоками сліз своїх зрошував безнастанно, перебуваючи в пості та молитві. Всі ж, що бачили тебе у такому подвизі, розчулюючись серцем до тебе взивали:
Радуйся,ти, який духовними очима споглядав Божу Славу всечасно;
Радуйся, ти, який тілесними устами славив Христа невтомно;
Радуйся, бо твій розум, наче Ілія в колесниці, до Престолу Божого богомислієм підносився;
Радуйся, бо твоє серце, вогнем молитви, мов купина неопалима палало;
Радуйся, твої ноги до спраглих спасіння, струмками легкоплинними, линули;
Радуйся, бо твої руки, наче Мойсеєві, за всіх до Господа простягалися;
Радуйся, бо ти, який добровільною убогістю ідола грошолюбства розтрощив;
Радуйся, тягарем безперервних подвигів ти змія тілодогодження задушив;
Радуйся, покаянними сльозами ти вогонь тілесних пожадань загасив;
Радуйся, молитвами постійними пащу рикаючого пекельного лева загородив;
Радуйся, бо ангели від життя твого радістю виповнюються;
Радуйся, бо люди прикладом і заступництвом твоїм спасаються;
Радуйся, Святителю Павле, міста Самбора похвало, Православної Церкви пресвітлий світильниче.
Кондак 11
Спів похоронний у час твого відходу заспівало тобі зі сльозами печерське братство, через печаль земної розлуки, і радісним голосом заспівали на небі ангели, веселу зустріч тобі влаштовуючи. Ти ж Нареченого душі своєї, з палаєчим світильником зустрічаючи, від земних до небесних полинув торжествуючи, із Христом, Якого любив ти, навіки єднаючись та співаючи Йому переможну пісню: Алилуя.
Ікос 11
Світлосяйного світильника, тебе, отче Павле, що вогнем духа за життя горів і світив, захотів дивно прославити Господь після твого успіння нетлінням тіла. І коли по довгих роках тлінні остатки спочилих архієреїв до нововлаштованої гробниці перекладали, тоді нетлінні твої мощі, наче скарб дорогоцінний знайшлися. Коли ж ти сам, Павле предивний, митрополитові Євгенієві в ночі з»явився, заповідаючи мощі свої на попередньому місці залишити, той, до гробу твого прийшовши, зі сльозами руцки твої обцілував, промовляючи:
Радуйся, ти. який смерть прийняв та тління не зазнав;
Радуйся, ти, який в нетривкій посудині тіла Слави Божої скарб нам явив;
Радуйся, бо мощі твої нетлінням, мов той жезл Ааронів розквітнули;
Радуйся, бо з волі Божої вони плодами чудес зарясніли;
Радуйся, бо ти в мертвому тілі, ризою нетлінності пломенишся пречудно;
Радуйся, бо ти з мороку гробового зорею безсмертя для нас ясно сяєш;
Радуйся, бо усім, хто приходить до молей твоїх, дорогу спасіння показуєш;
Радуйся, бо ти тих, які душами своїми нехтують, до виправлення спонукаєш;
Радуйся, бо ти явленням молей своїх безбожникам істину воскресіння Христового проповідуєш;
Радуйся, бо ти через мощі свої чужо вірних навертаєш до Првослав»я;
Радуйся, бо ти і після відходу невідступно з нами перебуваєш;
Радуйся, бо ти після смерті своєї наші душі оживляєш;
Радуйся, Святителю Павле, міста Самбора похвало, Православної Церкви пресвітлий світильниче.
Кондак 12
Благодать твого заступництва місту Самбору ти, святителю Павле, виразно виявив. Бо коли вся земля Галицька ридала, споглядаючи, як дітей її від віри правдивої підлістю відривають та Храми Божі відбирають насильно, тоді місто Самбір духовно втішалося бачачи, як сини його і доньки мучителями биті немилосердно, отруйними газами душені, ланцюгами в»язані та до в»язниці вкидувані, Православної віри трималися непохитно, співаючи Богові, Який їх укріплював: Алилуя.
Ікос 12
Оспівуючи Бога, славного святими Своїми, вшановуємо священну пам»ять твою, Святителю Павле. Звеличуємо полум»яну ревність твою до Бога, хвалимо незчисленні подвиги твої та працю твою, славимо ангелоподібне твою життя на землі та блаженний відхід твій до Небесних Осель славимо, чудеса та знамення тобою явлені проповідуємо, і в молитві до тебе взиваємо:
Радуйся, кедре з Карпатських гір, що райські сади прикрашає;
Радуйся, самбірський кипарисе, що небесні помешкання задухмянює;
Радуйся, пальмо приємна Богові, що у вишніх поселеннях розквітла;
Радуйся, винограде, Богом насаджений, що всім вино благодаті виточує;
Радуйся, маслино дивно пахуча, що оливу милості для всіх проливає;
Радуйся, смокво багатоплідна, що нас духовними плодами годує;
Радуйся, пророків співбесіднице, який Божу волю сповістив;
Радуйся, Апостолів співпрестольниче,який Христове Євангеліє благовістив;
Радуйся, мученице добровільний, який за паству душу свою поклав;
Радуйся, поснику перемагаючий, який полки бісів подолав;
Радуйся, Ангелів спів служителю, який Богу невмовкаючу хвалу приносить;
Радуйся, співмешканцю соборів праведників, молитви вірних вислуховуюєш;
Радуйся, Святителю Павле, міста Самбора похвало, Православної Церкви пресвітлий світильниче.
Кондак 13
О, предивний угодниче Божий, святителю отче наш Павле, землі галицької паростку благодатний, Церкви Христової світильнику всеосяйний і Вітчизни нашої славо і красо! Прийми вцід нас цю смиренну молитву, яку з синівською любов»ю до тебе возносимо, і випроси нам у всещедрого Бога підкріплення віри, у хворобах одужання, в скорботах утіху, у праці успіх; а найбільше – виправлення гріховного життя нашого та душі спасіння, щоб твоїм заступництвом ми успадкували Царство Небесне, та разом з тобою сподобилися співати Триєдиному Богові: Алилуя, Алилуя, Алилуя. (Цей кондак читається тричі; потому Ікос 1 та Кондак 1)
Молитва
Святителю Христовому Павлу Конюшкевичу
Святителю Самбірському, Митрополиту Тобольському.
О, Великий і Дивний слуго Христовий, Святого Духа достойна оселе, перед Престолом Божим наш добрий заступнице, найнадійніший наш покровителю, Святителю отче Павле! Знаємо як багато спроможна Твоя молитва, що умилостивлює Господа. Ти з дитячих років Христа полюбиві Йому Єдиному служити бажаючи, батьків своїх і рідний дім, і всі розкоші цього світу залишив, щоб Його Єдиного наджбати. Ти від юності маючи гідну поваги жадобу та спрагу Божої Правди, всі чужо вірні спокуси і підступи подолав і батьківське Православ`я зберігаючи непохитно свято вітцівської науки пізнав премудрість і чернечого життя преважку дорогу добровільно для себе вибрав. Ти шлях життя свого провадячи низовиною смирення висоти чеснот досягнув, і саном святительським гідно пошанований, бездоганно апостольське служіння здійснив, і блаженний кінець земного життя та вінець нетлінний на небі прийняв.
Віримо, що Ти і нині, після свого спочинку, невідступно з нами перебуваєш, нетлінністю Своїх мощів, загальне воскресіння нам проповідуючи, та знаменнями і чудесами всіх переконуючи в істинності Православ`я. Ти нікого з тих, хто до Тебе зверталися, не відкинув, але для всіх був люблячим батьком та надійним заступником. І тепер на землі величністю чудес сяючи, на небі ж променями Трисонячного Світла осяюваний, милостиво вислухай моління наші, і не залишай нас, що ревно просимо допомоги і заступництва Твого, і не змовкай у молитвах Твоїх до Господа. Вмоли, Святителю Отче Павле, величного в дарах Своїх Царя неба і землі, хай утвердить Він Святу Православну віру у Вітчизні нашій та у всьому світі на вічні часи. Святовітцівські передання та устави непохитними на віки нехай збереже. Невірство, та всі єресі, та роз`єднання силою Духа Святого нехай знищить назавжди, а спокушених ними братів та систер наших хай наверне до лона Святої Своєї Церкви і цим Вітчизну нашу, Україну, єдино вірністю та однодумністю зміцнить. Хай обдарує країну нашу побожністю та життям благоденственним, повітря – благотворністю, землю – багатоплідністю. Хай дасть дітям у добрій вдачі та законі Божому виховуватись, підліткам у здоров`ї та корисній науці зростати. Молоді – чистоту, та у виборі життєвого шляху – успіх. Подружжям – любов та однодумність, трудівникам – добрі успіхи у праці. Подорожнім – щасливе повернення. Полоненим – звільнення скоре. Зажуреним – добру розраду. Хворим – швидке одужання. Тим, які відходять від дочасного життя – кончину спокійну, безболісну незавстиджену, Святими Тайнами ущасливлену. І все для всіх, кожному відповідно для віку і становища, потреби і прохання, для побожності та життя необхідне у Всещедрого Бога для нас випроси, щоб ми радісним серцем до Тебе взивали: О! Богом вибраний пастирю, посвяченої Богу невинності пахучий цвіте, Церкви Христової світильнику Богосвітлий, слави Божої органе невмовкаючий, Галичини похвало, всієї Вітчизни – України нашої славо, моли за нас людинолюбного Христа Бога нашого, щоб у день Другого Його пришестя ми були вибавлені стояння ліворуч та удостоїлися ввійти зі всіми вибраними у прикрашену Оселю Слави Божої, де разом з Тобою оспіваємо і прославимо Всевеличне Ім`я Отця і Сина І Святого Духа нині і повсякчас і на віки вічні. Амінь.
Автор тексту протоієрей Олександр Швець