Житомирсько-Поліська Єпархія

Українська Православна Церква (ПЦУ)

Офіційний
сайт

Апостол український Андрій Первозванний

  Слава Христової Церкви – її святі. Хто ж були ці подвижники? Святі – це ті, які своєю щирою вірою в Христа, благочестивим життєвим подвигом, постом, молитвою, а за часту мученицькою кончиною прославили Бога. Тому Господь, бачачи їхні труди осяяв їх Своєю благодаттю, нагородив вічною славою і дарував їм Царство Небесне.

  Таким славним і ревним послідовником християнського вчення, вісником про життя, смерть, спасительні страждання і воскресіння Господа нашого Ісуса Христа, був святий апостол Андрій Первозванний, 13 грудня (30 листопада) пам’ять якого світло святкує наша Українська Православна Церква.Апостол Андрій, як розповідає нам Євангеліє, походив із міста Віфсаїди Галілейської. Він був сином рибалки Іони та братом святого апостола Симона Петра. Зневаживши суєтність цього світу і віддаючи перевагу дівству над подружнім життям, він не бажав одружуватися, і почувши про Предтечу і Хрестителя Іоана, який проповідує на Йордані хрещення на покаяння, залишив усе марне і суєтне, та став його ревним послідовником.  Коли одного разу Іоан промовив слова, які були сказані відносно Ісуса Христа, що проходив неподалік: «Ось Агнець Божий» (Ін. 1, 36), то Андрій не замислюючись, пішов за Спасителем. Іншого разу на Генізаретському озері, почувши заклик Христа іти за Ним, він покинув батька, і за словами Господа став першим із покликаних, – ловцем людей (Мф. 4, 18; Мк. 1, 17), за що і названий був Первозванним.  Після П’ятдесятниці, апостол відправився на проповідь, і ширив світло Божої істини більше як 35 років. Багато труднощів, бід і скорбот зазнав під час своєї місії. Проповідував він серед багатьох поганських народів, зокрема, на Сході, – у багатьох містах Малої Азії, в Грузії, Абхазії, Греції, Македонії, Скіфії, та на берегах Чорного Моря, в низині Дунаю. За провидінням Божим, він дійшов до ріки Дніпра в руській країні, і приставши до київських гір виголосив на них пророцтво: «Вірте мені, що на цих горах засяє благодать Божа; велике місто буде тут, і Господь збудує багато церков, і просвітить святим хрещенням усю руську землю», що і за промислом Божим сталося.  Року 1086 у Києві, благочестива донька князя Всеволода Янка, заснувала жіночий монастир, а сам Всеволод заклав при митрополиті Іоані церкву на честь святого, та у богослужбових відпустах започаткував поминання апостола Андрія, як основоположника Православної віри на Русі, що і дійшло до наших часів.   Київським собором 1621 року, було стверджено, що апостол Андрій – це перший архієпископ Константинопольський, Патріарх вселенський і Апостол Русі. На Київських горах, стояли його ноги, і очі його Україну бачили, і вуста благословляли, і насіння віри він у нас насадив. Воістину Україна нічим не менша від інших східних народів, бо і в ній проповідував апостол.   Закінчив апостол Андрій свій подвижницький, місійний шлях біля 70-ого року в м. Патрах (Ахайя), де був розіп’ятий на Х – подібному хресті, до якого не був прицвяхований, а прив’язаний, через що довго терпів муки, після чого відійшов до Господа у Горній Єрусалим. Український народ, із давніх – давен шанував і продовжує шанувати пам’ять апостола Андрія. його ім’я сьогодні є досить поширеним на Україні. Прикро і боляче за те, що у багатьох регіонах нашої держави його свято не шанується по-християнськи, а опоганюється язичницькими культами, обрядами, ворожіннями, які є противними і не припустимими для Православних і не приводять людську душу до спасіння, а до погибелі, до гієни огненної. Така людина стає служителем диявола, який є батьком усякої неправди (Ін. 8, 44). Тому потрібно віддалятися від таких забобонних речей, і прославити святого добрими християнськими вчинками.  У цей прекрасний святковий день нехай кожен із нас прославить святого апостола Андрія і звернеться у щирій молитві до нього, щоб Господь дарував нашій Українській Православній Церкві та державі мир, злагоду, братську любов. Бо щедрий Господь до нас, Який послав нам проповідника і служителя Слова, щоб не загинули ми у мороці ідолопоклонництва, а просві-тилися світлом Православ’я і досягнули пізнання істини, якою є Господь наш Ісус Христос.


Церковний календар