Акафіст святому великомученику Артемію Антиохійському

Тропар, глас 4:

Істинною бо Христо́вою вірою / утве́рдився, страстоте́рпце, / мучи́теля злочести́вого царя́ / перемігши́ із ідольским його величанням. / Тому від Царя́ Вели́кого, вічно ца́рюйочого, / пресвітлим вінце́м переможним обдарованим постав, / всіх сціляючи хворих і прикликаючих тебе, Арте́мію вели́кий, / моли́ Христа́ Бо́га // спасти́ся ду́шам на́шим.

Кондак, глас 2:

Благочести́вого і вінцено́сного му́ченика, / над ворогами перемогу взявшого подолання, / зійшлися, досто́йно піснями прославити Арте́мія, / превели́кого в му́чениках, / в чуде́сах трударя пребога́того, // що мо́литься Го́споду за всіх нас.

Конда́к 1.

Могутньому воєво́ді і наміснику країни Еги́петської, царе́м земним по шані піднесе́нному,опісля ж від Юліа́на злочести́вого катований і до голови усіче́ний, бо гірко стражда́вшому і переможно все перетерпівшому, від Бо́га ж прийнявшому нетлінне і благода́ть чудотворіння, сьогодні вірні в похва́лу викликують:

Ра́дуйся, святий Арте́мію, пресла́вний Христо́вий великому́ченику!

Ікос 1.

Антиохійський лю́д дивувався святій ре́вності твоїй за ім’я Христо́ве, сла́вний Арте́мію, не переносив бо видіти тортур святих і хуління чути на Го́спода,що  Юліа́ном вивергалося; коли й че́сть йому́ відда́ти з Олександрії прийшов, однак і викрити того́ не побоявся ти́. Тому , і чи́ну свого́ військового позбавленний за сміливість свою, осудже́ння на ра́ни і сме́рть отримавши́. Ми ж нині, подібно захищаємо тебе на позо́рищі катівному, виголошуємо тобі так:

Ра́дуйся, безславство і катування від Юліа́на перетерпівший; ра́дуйся, у сла́ву і сяя́ння від Бо́га зодягнений.

Ра́дуйся, лю́ті стражда́ння здійманий; ра́дуйся, вели́чність віри показа́в.

Ра́дуйся, відблиском сла́ви потерпів; ра́дуйся, кріпосте на́ша в ско́рботах і знесиленні .

Ра́дуйся, святий Арте́мію, пресла́вний Христо́вий великому́ченику!

Конда́к 2.

Хоча вірний цареві,але застерігав святий Арте́мій нечести́вого Юліа́на: «Що марні твої почина́ння та не́мічна є го́рдість твоя́ винищи́ти християн: з того часу бо прии́де Христо́с, і поставиться Хре́ст, і піднесеться на нїм Госпо́дь - паде́ злочести́вих пихатість та знеславлена стане лука́вого твердиня, Христо́ва ж непереможна і необумовле́на є си́ла, що нею огороджуються, спроможені встоя́ти проти́ підступів ворожих, переможно взиваючи Бо́гу: Алилу́йя»!

Ікос 2.

Во́юючи за вели́кого царя́ Костянти́на, кріпкою си́лою хре́сною перемага́в ти́ ворогів, зброєбо́рче Артемію; тіє ж си́лою і мучителя свого́ Юліа́на здолавши. Видінням бо хреста́ колись на небі у вірі Христо́вій утверди́вся, ле́стощі ідольські і по́честі во́їнського звання відкинув, за християн перед відтсту́пником му́жньо боронивши,та во́їнів першокерманича віри на́шої, Го́спода Христа́, себе́ іменував, життя своє за Його́ відважно поклав ти́. Отже і запрагнув ти́ собі від на́с звання такого:

Ра́дуйся, знамена ідольські ке́саря–відсту́пника відкинув; ра́дуйся, знаменню Хреста́ рушив.

Ра́дуйся, бо завжди си́ли воюючих під стя́гом віри зміцнював; ра́дуйся, упова́ння знесилених тримаєш.

Ра́дуйся, до́брий Христо́вий зброярю; ра́дуйся, святої віри непохитний захиснику.

Ра́дуйся, святий Арте́мію, пресла́вний Христо́вий великому́ченику!

Конда́к 3.

«Го́споди, на відстані перебуваю від терпіння та незло́бивості Твоєї»,– взивав ти́, свя́тий Арте́мію, пе́ршого катування зазнавши,– «Ти бо, Го́споди, за мене́, найгрішного, що на всім тілі здробле́ний бувши́ ра́нами, від ніг до голови в Тобі цілісності не виявилось. Молю́ одначе Тебе, Владико, бо Твоїми стражда́ннями вінча́в мене якраз, щоб і зверши́ши плин мого до Тебе сповідання з піснею: Алилу́йя»!

Ікос 3.

Дав злочести́вий ца́р повеління зброєно́сцям своїм викрасти тебе, сла́вного військового поводиря́, Арте́мія, і ранговий по́ясок твій вилучили, і ри́зи забрали, нагого мордували. Вони́ ж, пов’яза́ли ру́ки й но́ги твої, розтягли тіло твоє на че́тверо і били воло́виими жи́лами по хребту́ і почере́ву настільки, до знемагання си́лам своїм. Ти ж як у невідчу́ванні перебува́вши́, бо всім, навкруги присутнім, та самому́ Юліа́ну дуже задивно це. Прийми́ однак і від на́с з подивом похва́ли саме такі :

Ра́дуйся, у віре непереможний; ра́дуйся, в упова́нні нездоланний.

Ра́дуйся, на ка́мені терпіння но́ги свої поста́вший; ра́дуйся, му́жні ступні свої розгладив.

Ра́дуйся, відрадний у стражда́ннях; ра́дуйся, просла́вленний в зневажаннях.

Ра́дуйся, святий Арте́мію, пресла́вний Христо́вий великому́ченику!

Конда́к 4.

Коли святії сповідники Євге́ній та Мака́рій му́чимі були, тоді й ти, блаже́нний Арте́мію, ревністю у Бо́зі рушійно , моли́тву зчинив ти́, чи не пока́же Бо́г у тобі не тільки недостойного страждальницького починання, але щоб випра́вится подібно перед Ни́м і своєю  піснею: Алилу́йя!

Ікос 4.

Жи́лами воло́вьими бие́мый и по земле́ протяза́емый ничто́же малоду́шествовал еси́, но ра́дуяся и веселя́ся, страда́ньми Христо́выми просвеща́ем, по́двиг му́ченичества до конца́ соверши́л еси́ до́бре. Те́мже и досто́ин яви́лся еси́ ублаже́ния сицева́го:

Ра́дуйся,мізерну посудину тіла свого погубив; ра́дуйся, світла віри та си́лу му́жності з нього́ показав.

Ра́дуйся, з  його не́мочей си́ла Госпо́дня вчинилася; ра́дуйся, його́ ж терпінню мучи́тель здивувався.

Ра́дуйся, бо Бо́г взяв твою́ же́ртву тортур; ра́дуйся, бо Благи́й дав тобі жере́б спасіння.

Ра́дуйся, святий Арте́мію, пресла́вний Христо́вий великому́ченику!

Конда́к 5.

«За Мене стра́ждай, Арте́мію, з відвагою і ра́дуйся», - мовив Христо́с, з’яви́вшись свято́му в темни́ці, - «Зі Мно́ю бу́деш у Ца́рстві Моїм».Це почув му́ченик, відразу від ра́н сцілився, і душе́ю спо́внився Боже́ственного розчулення, перебува́ючи у в’язни́ці, благословля́ючи Бо́га і співаючи Йому́: Алилу́йя!

Ікос 5.

І голодом, і спрагою му́чили тебе в темниці, блаже́нний Арте́мію. Ти ж, на щедро́ти Преблагого Го́спода себе піддав, єди́не просячи́, щоб і са́му ду́шу свою́, я́к же́ртву живу́ прийняв Владика Христо́с від тебе́ з ще́ зоставленою кро́в’ю твоєю. Та не марне було старання твоє: наказав бо Госпо́дь А́нгелам Своїм в темни́ці годува́ти і берегти тебе, згдо́м  і Са́м яви́вся, зміцнюючи тебе́, на́с же навчаючи виголошувати тобі :

Ра́дуйся, від руки́ А́нгела в темни́ці живився; ра́дуйся, хлібом тваринним з неба зміцнювався.

Ра́дуйся, від ра́н Госпо́дніх відвідуванням в оковах уздоровився; ра́дуйся, явле́нням Христо́вим утіхою наповнився.

Ра́дуйся, Го́сподом в темни́ці зрадівший; ра́дуйся, зійшовший до Його отримати віне́ць сла́ви тобі угото́влений.

Ра́дуйся, святий Арте́мію, пресла́вний Христо́вий великому́ченику!

Конда́к 6.

«Яка велика су́ть Владико мого́ стражда́ння та що більш Його́ перетерпів я, недосто́йний», - волав блаже́нний Арте́мій, - «То́й до Хреста пригвожде́нний був гріха́ зара́ди мого́, Са́м не пізна́в гріха́, ніколи ле́стощів у вустах не вчинив. Ра́дуюся і веселю́ся просвітлюваний Го́сподом у моєму стражда́нні, адже облегшені в мене хвороби мої». Та́к святий із собою бесідував, через всю́ ніч разом зі стражда́льцями Євге́нієм та Мака́рієм співаючи Бо́гу: Алилу́йя!

Ікос 6.

Лютим му́кам віддав тебе, страда́льця Арте́мія, нечести́вий ца́р, коли зі соромом від Аполо́на Дафнійського повернувся та від тебе́ поглузував і прорік поги́бель твою почувши, гіркою я́рістю запалав. Тому і ми за о́ті стражда́ння рясними хорними бдіннями ублажа́ємо тебе так:

Ра́дуйся, бо тобо́ю Бо́г, ди́вний у святих Своїх, народам з’явися; ра́дуйся, бо тобо́ю солодеке ім’я Христо́ве просла́вилося.

Ра́дуйся, люті катувальників не побоявся; ра́дуйся, в Христо́вім упова́нні над ідолами насмія́вся.

Ра́дуйся, в ду́сі проро́чім бу́дучого провістителю; ра́дуйся, Ду́ха Госпо́днього доблесний носію.

Ра́дуйся, святий Арте́мію, пресла́вний Христо́вий великому́ченику!

Конда́к 7.

Багато докучаннь вчиняв нечести́вий Юліа́н християнам, лжесвідчи на них, що спалили хра́м Аполо́на Дафнійського. Коли ж це́й обмовник перед Арте́мієм великі кари сповіщав на християн, святий Арте́мій відповів: «Богопосланий гнів та вогонь з неба поглине́ ідола твого́ і ка́пище його́ спалить; нсміха́юся безу́мству ва́шому, бо слу́жите безду́шному бо́жку, утіша́юся у падінню його́ та ра́дуюся за все це, що Христо́м чудодієтья, Йому́ ж гідно співається велемовно: Алилу́йя!

Ікос 7.

Не стерпів чути пра́ведних слів твоїх, свя́тий Арте́мію, беззако́нний Юліа́н, разгнівався дуже, наказав камінорізцсем розсікти́ вели́кий ка́мінь, щоб між половинами ти зігнутим постав. І на цьому́ нагото́вленному, лежачому ка́мені все́ тіло твоє зітерте́, і ну́трощі твої розпалися, та поламалися всяі чле́ни твої. І було бачити диво ве́лике, я́к в таком згинанні між ка́мнями ти жи́вим залишився. Ми ж Бо́жій си́лі, що укіпила тебе, з подивом , волаємо:

Ра́дуйся, гро́но виногра́дна Христо́ва у витоку сто́птана; ра́дуйся, же́ртво жива́, Го́споду на верху́ ка́меня кро́в’ю пролита.

Ра́дуйся, му́ченику,його́ ж все́ тіло як дошка́ зігнулася; ра́дуйся, скрижа́лі живі, на них сповідання віри кро́в’ю написалися.

Ра́дуйся, кровинами́ своїми, як багном ка́мінь перемішав; ра́дуйся, себе́ самого́ жи́вим в створення Це́ркви Христо́вої поклав.

Ра́дуйся, святий Арте́мію, пресла́вний Христо́вий великому́ченику!

Конда́к 8.

О́чі твої від тортур випали, і свя́те  лице́ було зотерте, душа́ ж ще́ утримувалася та коли ще  в стиканні язика ти до́бре віща́в,  призива́ючи Бо́га, Помічника свого́, і в надії на Його́ виголошував ти́: Алилу́йя!

Ікос 8.

Привидом пошанував тебе ца́р, коли узрів поглядом страшним і натурою чоловічої те що відбувається ; проте і переконував вкотре тебе́  поклони́тися ідолам, які поми́лують тебе і віднині що в пеклі му́кам не віддадуть. Ти ,що насмія́вся царю́, та відповів: «Бо ідоли й са́мі вогню не мо́жуть уникнути, з ни́ми ж і ти, царю́, безкіне́чному вогню́ відданий бу́деш». За що, я́к ху́лителя, ца́р на сме́рть засуди́в тебе. Ми , що прямуємо до тебе́ на місце усікновення, сплітаємо голову́ твою́ похва́льними вінцями та́кими:

Ра́дуйся, страда́льнику, посеред ка́міння викривлений; ра́дуйся, сповіднику, в міцності віри не подолений.

Ра́дуйся, істину без остраху перед царем звіщав; ра́дуйся, за це́ посмертне всіх злостражда́нь усіче́ння ме́чем отримав.

Ра́дуйся, голову́ свою́ свяще́ну під ме́ч самовільно схилив; ра́дуйся, терпінням своїм голови неви́димих ворогів понищив.

Ра́дуйся, святий Арте́мію, пресла́вний Христо́вий великому́ченику!

Конда́к 9.

Ра́нами подробле́ний був ти́ по всьому́ тілі, бо лю́дям на тебе зріти було моторошно: обтесаний як дошка́, кістки розтроще́нні та всі нутрощі випавші. Таке злостражда́ння за ма́лу хворобу вважав ти́, надіючись на Го́спода, за Його́ ж стражда́в ти́, отримавши спокоій веічний, навчивши в злостражда́ннях не падати духом, але завжди возсносити Бо́гу з подякою: Алилу́йя!

Ікос 9.

«Це́ рани Христо́ві на тіле твоїм навід битті су́ттю є», - мовив до себе́ святий, - «залишилося однак, щоб са́му ду́шу за Христа́ віддати з останньою у мені кро́в’ю». І на щедро́ти Госпо́дні себе́ піддав, безбоя́знено Христа́ визнав перед людьми, за Його́ ж і усічення з ра́дістю прийняв ти́.Тому зара́ди, перевершеної любо́ві твоєї до Бо́га, прославляємо тебе так:

Ра́дуйся, Христо́вого Єва́нгелія стрімкий послу́шнику; ра́дуйся, вели́кої за́повіді Його́ гото́вий виконавцю.

Ра́дуйся, сильну любо́в до Го́спода Христа показа́в; ра́дуйся, і ду́шу свою́ з кро́в’ю ра́дісно за Його́ віддавший.

Ра́дуйся, подробленням своїм на́ше послаблення зміцнюй; ра́дуйся, я́звами своїми на́ші хвороби здоровлюй.

Ра́дуйся, святий Арте́мію, пресла́вний Христо́вий великому́ченику!

Конда́к 10.

Тве́рдою вірою озброївся, ярість мучи́телеву зневажив ти́, і засудження на усічення мечем з ра́дістю прийнявши́, і ведучий на сме́рть, прямував ти́ потішними нога́ми, взиваючи Христу́ Бо́гу: Алилу́йя!

                                                                      Ікос 10.

Усікновенням голови по́двиг свій му́ченицький закарбував, зміцни́ моли́твами своїми і на́с, голови свої під ярмо Христо́ве похиливших, через все́ життя по́двигом гожим працювати, люби́ти Го́спода у тебе́ повча́тися, взиваючи тобі саме так:

Ра́дуйся, міцно, на подолання мучи́телів ме́ч віри на бедрі оперезав; ра́дуйся, шоломом спасіння від Го́спода захище́ний.

Ра́дуйся, по́ясом сла́ви від Його гарно приоздоблений; ра́дуйся, щито́м молитов своїх усіх прийдешніх до тебе́ храниш.

Ра́дуйся, за стражда́льців Госпо́дніх у всеозброєння рушаєш; ра́дуйся, тим хто йде ву́зьким шляхом до Ца́рствго Небе́сное неухильно провадиш.

Ра́дуйся, святий Арте́мію, пресла́вний Христо́вий великому́ченику!

Конда́к 11.

Фіа́л злостражда́ння уготовлюючи до кінця спи́ти, на місці усіче́ння нахили́вся до землі, моли́твою до Бо́га ду́х свій зміцнюючи́. І вчув голос з не́ба промовистий: «Увійди зі святими отримати нагороду тобі призначену», - схили́в ти́ голову під ме́ч, з ра́дістю вознося́чи Бо́гу: Алилу́йя!

Ікос 11.

Хва́лимо тебе усі, страстоте́рпче святий, і шануємо чесні стражда́ння твої, що більше єства́ людського перетерпів ти́, і Ца́рство Небе́сне привернувши́. Отже підносимося виголосити тобі та́ке:

Ра́дуйся, виснаження та розтинання взявший; ра́дуйся, висоту́ ду́ха в му́ках проявив. Ра́дуйся, щито́м надії себе́ огороди́в; ра́дуйся, тве́рдістю своєю зухвалість мучи́телів виснажив.

Ра́дуйся, бо його тортурам А́нгели предстоя́ли у подиві ; ра́дуйся, бо його стражда́ння лю́ди почита́ють у розчуленні.

Ра́дуйся, святий Арте́мію, пресла́вний Христо́вий великому́ченику!

Конда́к 12.

Ціно́ю кро́ві твоєї привертав ти́ Ца́рство Небе́сне, великостражда́льнику Христо́вий Арте́мію. Напра́в і на́с твоїм повірительством до оби́телі небе́сної, щоб, насолоджуватися з тобо́ю долею пра́ведних, завжди сла́влячи з тобо́ю Бо́га піснею: Алилу́йя!

Ікос 12.

Палату небе́сну відчинив тобі Страждальноначальник Христо́с і дав тобі гіднний віне́ць сла́ви: і нині на небесе́х з А́нгельскими чинами веселитися. Тому і ми, вдячні лю́ди і любому́ченицы, піснями волаємо тобі:

Ра́дуйся, воєво́до, ніким в му́жності нездоланний; ра́дуйся, боєць за Христа́, в си́лі невиснажений.

Ра́дуйся, великострада́льче, му́ками своїми єство людське приголомшив; ра́дуйся, незламність ду́ха в тіле́снім дробленні показав.

Ра́дуйся, в упова́нні на Бо́га Живого не засумнівася; ра́дуйся, в долі пра́ведних на небесах насолоджуєшся.

Ра́дуйся, святий Арте́мію, пресла́вний Христо́вий великому́ченику!

Конда́к 13.

О пресла́вний великому́ченику Христо́вий Арте́мію! Оспівуємо стражда́ння твої, шануємо до́блесну кончи́ну твою́, зі старанним молінням до тебе́ прибігаємо: зміцни́ й на́с з терпінням в по́двизі хрестоносіння перебува́ти, випробува́ння та злостражда́ння через все́ життя до кінця понести́ не врозчаруванні, але у бо́дьорості знаходячись співати Бо́гу: Алилу́йя!

Моли́тва до великому́ченика Арте́мія Антиохійского.

Святий уго́днику Бо́жий, Арте́мію пра́ведний! Поглянь ласкаво на усе́рдну моли́тву на́с, грішних (імена́), і твоїм добромічним повірительством прощення прогріхів на́ших у Го́спода виспроси, досягти успіхів у вірі і благоче́сті і від підступів диявольских убезпечення випроси на́м. Найбільше моли́ Го́спода, щоб сподо́бив всіх на́с по християнській кончи́ні Небе́сне Ца́рство отримати, де усі пра́ведні разом з тобо́ю сла́влять  Отця і Сина і Святого Ду́ха на віки віків .Амінь.

Переклад здійснив з церковно-слов'янської мови -Архієпископ Житомирський і Поліський Володимир