Акафіст Пресвятій Богородиці перед іконою «Пюхтицька»

(«У джерела»)

Кондак 1

Обранну від усіх родів Божу Матір і Царицю Небесну, невпинну біля Престола Сина Свого яка молиться за нас, з любов’ю подячно прославимо.Забажавши по всіх краях землі бачити прославлення величі Божої, по-годилась Ти, Преблагословенна, спорудити спасаючі обителі Свої.Отже і попрямувала на страждання православних країни Прибалтійської, відвідавши край цей Своєю благодаттю; тому потішені Тобою взиваємо Тобі так: Радуйся, Щедролюбна, сліз сердець наших милостиво посушуєш!

Ікос 1

Ангели на небесах і пастирі естляндських поселень дуже здивувалися, коли угледіли Матір Божу на горі присутню і руки до низу простерши, вказавши на місце це святе, знаючі що має прославиться. Тому  і ми, обрадувані великою Твоєю до нас милостю, вопаємо Тобі:

Радуйся, жеребом Своїм гору Афонську позначила;

радуйся, багатьма чудесами ікону Твою ознаменувала.

Радуйся, чудотворною іконою чесного Успіння Твого Києво-Печерськую Лавру прославила;

радуйся, знаменням Своїм божественними стопами Почаївськую Лавру освятила.

Радуйся, Богородицьку гору в Пюхтицях Сіоном Прибалтійського края створила;

радуйся, Успенську обитель на цим місці заснувала і великаго пастиря святого праведнаго Іоанна Кронштадтського їй подаровала.

Радуйся, Щедролюбна, сліз сердець наших милостиво посушуєш!

Кондак 2

Бачили православних міцне віри сповідання і жертовність навіть до крові, єресі лютеревої протистоячи, нечестиві тевтонці в эстляндському краї православ’я жорстко гнобили, святі храми спалювали і пустошили; і в марноті забороняли вірним право славити Христа Бога нашого і співати Йому: Алилуйя!

Ікос 2

Зрозуміли Піклування Боже в дивному явленні Твоїм на горі эстляндським пастирям,люди гору ту Святою Пюхтицькою прозвали і милосердя Твоє нараз співане:

Радуйся, милосердним Твоїм Оком на пригнобленних вірних рабів Своїх споглянула;

радуйся, скорботами швидко ним відплатила.

Радуйся, Пресвята Мати Божа, під благий покров всіх згромадила;

радуйся, без святої помочі Своєї ні кого не полишила.

Радуйся, багатьох років Відрадою та Утіхою Пюхтицького края і околиць сіл перебуваюча;

радуйся, надію на спасіння усім подаюча.

Радуйся, Щедролюбна, сліз сердець наших милостиво посуєш!

Кондак 3

Володарку Предивну угледівши,світлоблакиттям осяянну, попрямував до неї естляндський пастирь. Але щезненням видіння та знову цією появою навченний був тої Божественності, заволав зі страхом: Алилуйя!

Ікос 3

Дивне видіння друзям та рідним прагнув показати пастир , закликав їх, разом з ним, угледітити Володарку Предивну, на верху гори присутню. Побачивши Її зникнення по їх наближенні та світлосяйне Її сяйво по їх відходу, зі страхом Божим заспівали так:

Радуйся, гордим противишся;

радуйся, смиренним благодать подаєш.

Радуйся, дитячої довіри прибавливості розуму надаєш;

радуйся, в чудесах і видіннях Своїх тільки чистим душам відкриваєш.

Радуйся, Віро, Надіє, Любове і Мудросте християнського;

радуйся, Покрове, без крівлі від протікання , що знаходять Тебе.

Радуйся, Щедролюбна, сліз сердець наших милостиво посушуєш!

Кондак 4

Бурю внутрішніх вагань думками розуму, селяни сіл тих на верх гори линули і, дійшовши до місця присутності Дивної Володарки Лазоревої в щелені дуба ікону Успіння Божої Матері віднайшли та гору цю Богородичною прозвали.З того часу у дуба,по  явленні святої ікони Твоєї прославленної, церковцю для зберігання її люди православні збудували та хресними ходами її вшановуючі, вкупі Тебе, Пречиста, славили і співали Богу: Алилуйя!

Ікос 4

Почувши про чудо явлення Матері Божої на Богородицькій горі в Естляндії, зійшлися люди з усіх усюд країв землі нашої, радуючись побачивши нове явлення милосердя Твого, о Богомати за Його ради подячно взиваємо Тобі саме так:

Радуйся, Предивна Володарко, на спасіння православних естляндського края явившись;

радуйся, милість Свою людям Твоїм даруюча.

Радуйся, ікону святу Свою вірним на поклоніння подарувавши;

радуйся, знаменнями  багатьох чудодійств ю прославлена.

Радуйся, місцем благочестивих разміркувань дуб, освяченний Твоїм явленням, влаштувала;

радуйся, пристановищем скорого слуху таємниць і зворушливих молитов церковцю, зберігаючу святу ікону Твою, відчутно явивша.

Радуйся, Щедролюбна, сліз сердець наших милостиво посушуєш!

Кондак 5

Забажавши  православному люду эстляндського краю дати щедрої видимої благодаті, через цілительну воду святого джерела подававши, перед очами пастирів на горі присутню, розпростертими долонями рук Твоїх на джерело це вказала Ти. Отже вдячні ми за таку ласку, від Тебе нам явленну, славіємо Богові: Алилуйя!

Ікос 5

Все сповнилося радістю, біля славного джерела ,на горі Пюхтицькій людей наділивши, в купелі тій з вірою омиваючись благодаттю та оздоровлення щедро подаючи. Тому заради, цього взиваємо Тобі, Радості нашій,що від прірви гріха нас чатуєш:

Радуйся, милостиво приймаєш душі, котрі до Бога волають;

радуйся, поміч смиренним невидимо подаєш.

Радуйся, сцілення не тільки тілесні, але і душевних ран від святого джерела проливаєш;

радуйся, благодать Свою у святій воді, по всій нашій землі богомольцями розносячих, подаєш.

Радуйся, віру чистих сердець у святого джерела укріплюєш;

радуйся, душі спраглих до Бога сильних, живичих від країв землі невидимо до обителі Своєї нагромаджуєш

Радуйся, Щедролюбна, сліз сердець наших милостиво посушуєш!

Кондак 6

Богопровідну зірку, ікону Твою чудотворну, тевтони зріли ,що православними шанується, зажадали єресь лютеранську в краю впровадити і святе місце спустошити. Люд православний доТебе, Мати Милосердна, заволав просячи ,щоб прийняти гору тутешню під покров Свій , співаючи Богові: Алилуйя

Ікос 6

Бачачи православ’я в Эстляндії зневажене, а народ тевтонами принижене, Цар Петро, з полками своїми попрямував до краю Прибалтійського та скорив його.Отже почута була молитва до Цариці Небесної щодо заступництва православ’я в країні цій. Тому заради вірні взивали Тобі так:

Радуйся, віри православної непереможна поборнице;

радуйся, сповідників віри невидимо зміцнюєш.

Радуйся, зменьшенням переслідувань число православних храмів на багато збільшилося;

радуйся, збільшенням чудодійств число тих хто вагається в православ’ї дуже зменшилося.

Радуйся, бо ікона Твоя новоявленна старанням вірян в золоту ризу прикрасилась;

радуйся, бо поруч давньої церковці до нового храму віднесена була.

Радуйся, Щедролюбна, сліз сердець наших милостиво посушуєш!

Кондак 7

Забажавши спасіння вірних дочок під покровом Твоїм, Богородице, заснувала обитель де святй праведний Кронштадтський передвіщав бути їй до кінця віку ошатною і довговічною. Отже з подячністю співаємо  Богові: Алилуйя!

Ікос 7

В трудах і молитві на горі Богородицькій монастир побільшився та любов’ю народною далеко за межі Эстляндського краю став відомим. Отже і в цій обителі справджується пророцтво Ісаїве про гору Сіонську промовлене: «І станеться на кінці днів, міцно поставлена буде гора дому Господнього на шпилі гір, і піднята буде вона понад згір'я, і полинуть до неї всі люди. І підуть численні народи та й скажуть: Ходіть та зберімось на гору Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчить, і ми підемо стежками Його!». Через що радісно кличемо до Тобе:

Радуйся, Благодатна, промислом Божим обитель Пюхтицьку спорудивша;

радуйся, тому пророцтву Ісаєвому виконатись посприяла.

Радуйся, в наші дні високе християнське подвижництво в життях блаженних стариць людям показуєш;

радуйся, прикладу їх наслідувати усіх людей закликаєш.

Радуйся, силу прозорливого благословення приснопам’ятного пана-отця Іоанна в рясних милостей Божих, на обитель виливаючих, на яву показуєш;

радуйся, благодать духовну з вірою припадаючим до чудотворного образу Твого добротно подаєш.

Радуйся, Щедролюбна, сліз сердець наших милостиво посушуєш!

Кондак 8

Вдячні пастирю возлюбленному своєму, сестриці пюхтицькі світлосяйний подарований образ явлення Твого, о Пречиста, написали рідному пан-отцеві .Адже ікона ця як фенікс красою зацвіла та з праведником дивним до смерті перебувала Він же до смерті своєї до Тебе, Владичице Небесній, палкі молитви за обитель Успенську возносив. Не перестанемо славити Сина Твого, Милосердна, радість цю нам зіславши, розрадно співаючи: Алилуйя!

Ікос 8

Пламенів вогнем любов’ї до Тебе, Пречистій Божій Матері, пастирь Кронштадтський сподобився зріти Тебе, Царицю Небесню, з ікони Твоєї яка зійшла та солодким голосом йому промовила: «Милуюча я є, діти Отця Небесного». На пречистий лик Твій, Богородице, молитвенник землі нашої з трепетом поглянув і побачив очі добрі, смиреннї, блакитні, голубині, взивав душею розчуленно:

Радуйся, Зірко пресвітла, Владичице, вся у сяянні Світла-Бога перебуваєш;

радуйся, Святість Вічна, чистоту божественну від Небес прийнявша.

Радуйся, благами оздоблена Храме Божий, обрана Невісто Духа Святого;

радуйся, Мати Життя, в скорботах і радостей тихе наше пристановище.

Радуйся, Всеблага Помічнице, серця людські упокорюєш;

радуйся, Заступнице, духів злобивих піднебесної прогонюєш.

Радуйся, Щедролюбна, сліз сердець наших милостиво посушуєш!

Кондак 9

Дивне чудо звершилося, коли ікона Твоя, Владичице, святому праведнику дарована, Промислом Божим до обителі знову повернулася і променями світла невечірнього собор Успенський осяяла. Так колись відкрилося у видінні пастирю Кронштадтському , соборному храмі богосвітлому своєму засіяла Пюхтицька ікона Твоя, Вічнодіво Непорочна. Тому з подивом таким піклуванню Твоєму ікони цієї ,що явно показала Своє до неї благовоління, ласкаво співаємо Богові: Алилуйя!

Ікос 9

Красномовство самоіменного розуму дивується прославляти незліченні чудеса Твої, у святих Твоїх іконах людям православним явленні. Чисті ж серцем і щирі душі бачать в них те, що розумом горді, бачачи не бачать, та чуючи, не чують. Славлячи Твоє до лагідних та смиренних Божественне благовоління, волаємо  Тобі:

Радуйся, в день Святої Пасхи звістку про нове знайдення ікони Твоєї насельниць обителі Пюхтицької потішила;

радуйся, милості Свої через Твоє заступництво сестринству посилаєш.

Радуйся, таємні бажання шукаючих духовного молитовного спілкування з Тобою виконуєш;

радуйся, путї їхні до обителі Своєї дивно направляєш.

Радуйся,в  таємничих благоговійних думках шануючих Тебе ти відаєш;

радуйся, наміри цілковито служити Тобі в обителі Твоїй до виконання  загадково приводиш.

Радуйся, Щедролюбна, сліз сердець наших милостиво посушуєш!

Кондак 10

Спасти бажаєш полюбивших чистоту тілесну, а отже і душевну, створила Ти Матір Божа обителі чернечі, як зірок небесних, сяючих у світі цим, перелюбному та грішному; і , як лілію польову, дівственною чистотою прикрашену, з поля недосяжного земної долини плачу і журби дбайливих служительниць Собі вибрала та до святих обителей Своїх зберегла. Отже заради ублажаємо Тебе, Нев’янучий Цвіте Чистоти, та прославляємо зі страхом Бога: Алилуйя!

Ікос 10

Стіна ти цнотливим хорам та іночеським соборам, Богородице Діво. Отже Ти знаєш , кого обрати до числа цілковито славячих ім’я Твоє, найбільше ж, кого пошанувати ігуменським жезлом. Дивлячись піклуванню Твоєму про обранних Твоїх, в день прибуття знову знайшли ікону в обителі Пюхтицкій, звістивши игуменю Алексію про здійснення її багатолітнього прохання щодо зняття її по немочі з послуху настоятельки , вопаємо Тобі:

Радуйся, в день святкування Боголюбської ікони Твоєї, на гору Святу в образі ікони Пюхтицької прибула;

радуйся, тим сльози престарілої ігумені посушила.

Радуйся, нікого із земнородних у ті дні в обитель Пюхтицьку на ігуменство не призначила;

радуйся, жезл ігуменський в обителі невидимо прийняла.

Радуйся, Утіхо наша і Надіє в спасінні;

радуйся, Радосте наша невимовна.

Радуйся, Щедролюбна, сліз сердець наших милостиво посуєш!

Кондак 11

Наспіви похвальні завжди возносить Тобі хор іночеський, прославляючи нове дивне явле-ння ікони Твоєї вдові священника, монахині Євфросинії, в сновидінні образ Твій узрівши, доти їй невідомий. Почувши Божественний голос, промовший: «Тобі допоможу цю ікону віднайти.Шукай її на горі», — довго шукала неї і знайшла в обителі Пюхтицькій, та, радісно усідомила бачене у сні - світлознаменний лик Твій, Пречистий подячно взивала: Алилуйя!

Ікос 11

Світлодайний вогонь перебуваючим у тьмі гріха та в долині плачу являючись, бачимо Святу Діву, над горою Богородицькою присутню і руки Свої долонями простершу,бажаючи відвести усіх струдженних і обтяжених з морока боговідступного життя цього до сяйва богопізнання. Уповаємо на Твоє могутнє заступництво у Престола Сина Твого, Христа Бога нашого, і на Твоє безстороннє піклування за душу християнську, що до Господа прагне, вопаємо Тобі саме так:

Радуйся, шукаючих спасіння та усамітнених співперебуваючих з Господом бачиш;

радуйся, голод духовний жаданим іспраглим правди щедро утамовуєш.

Радуйся, родителів, ображеними дітьми, відступившими від Господа, єдина розрадо;

радуйся, чад, гонимих батьками, Бога забувших, непоборна міць.

Радуйся, плачучих за спочилим християнське уповання;

радуйся, очікуючих життя вічного з Христом, непосоромне в ній запевнення.

Радуйся, Щедролюбна, сліз сердець наших милостиво посушуєш!

Кондак 12

Благодать Божа перебуває в чудесах найславніших від святих ікон Твоїх по всій землі нашій явленних, Пречиста і Преблагословенна Богородице Діво. Лицезріємо благодать цю, явно діючу в образах Твоїх, що Пюхтицькій обителі чудесно подаровано, і зріємо в цим незвичне піклування Твоє про Сіон Прибалтійського края, вдячно співаючи Промислителю й Богу: Алилуйя!

Ікос 12

Оспівуємо всі дивні чудеса Твої від святих ікон Твоїх, о Мати Христа Бога нашого, просимо й молимо Тебе: не відійми від нас милостей Твоїх безмірних за відступлення, богохульство, відречен-ня від віри православної та інших прогріхів в зневаженні імені Божого нами вчинених, але сподоби нас до кінця життя нашого в гріхах ученних розкаятися і прославляти Тебе, Невмістившого Вмістившу, співаючи Тобі саме так:

Радуйся, Цвіт Дівства, жезл ігуменській у святих обителях Своїх ,що невидимо тримаєш ;

радуйся, Богородице Одігитріє, християн уповання.

Радуйся, Блага Скоропослушнице, всі прохання наші на благо виконуєш;

радуйся, Радосте наша, скорботи та печалі на радість перетворюєш.

Радуйся, Благодатна, Своїми променями великими милостиво всіх освітлюєш;

радуйся, Обрадованна, в Успінні Твоїм нас не полишаєш.

Радуйся, Щедролюбна, сліз сердець наших милостиво посушуєш!

Кондак 13

О Всеспівана Мати, Щедролюбна Заступниця православних людей Своїх, стражденних в невіженному світі цьому. Зглянься на печалі та потреби наші, почуй моління наші, в смиренні з проникливих сердець Тобі возносимо. Очисти гріхи наші і сподоби нас до кінця днів наших нелицемірно взивати Втіленному від Тебе Спасителю нашому: Алилуйя!

Молитва до Пресвятої Богородиці перед Її іконою, названою Пюхтицка

 («У джерела»)

О Пресвята і Преблагословенна Мати Найсолодшого Господа нашого Ісуса Христа! Припадаємо і покланяємося Тобі перед світлосяйним образом Твоїм і смиренно молимо: прости, Всемилостива, всі заблудженя наші і всі образи, в знанні чи в незнанні Сину Твоєму і Спасителю нашому від юності рясно нанесенні невиконанням заповідей Його святих, нехтуванням до святині, недбальством в молитві і нетерпінням в несенні хреста нашого. Споглянь на спрагу спасіння та слабку працю та перебувай з многогрішними, щоб залишилися вірними Сину Твоєму в малому Його пасовиську по правді слову Його, у Святій Євангелії сказанному: «Не бійся, мале стадо: бо благозволив Отець ваш дати вам Царство». О Животворче Джерело нашої утіхи, до Тебе возносимо смиренне це моління і просимо Материнського Твого за нас заступництва перед Престолом Отця нашого Небесного. Не позбав нас Царства цього благодатного за примногі гріхи наші, бо відаємо, що ніщо зовнішнє та самолюбиве, горде і маронославне, чи славне здобуток мирського, чи благодійність, з таємницею самолюбства творена, ні степені, ні чинів, ні саме іночеське званне не допоможуть піднести нас до Царства Небесного, тільки серце чисте і дух упокоренний та смиренний, за багатющість молитовних трудів Духом Святим дароване. Поможи нам залишених дні життя нашого в дусі та істині покланятися Сину Твоєму, Милосердна Богородице, та, здобути нелицемірну любов до Бога та ближнього, виконавши цю найпершу заповідь Господню, єдину що приводить в Царство Небесне. Недивлячись на недостоїнство наше, сподоби нас вдіяти чадами Божими по благодаті і наслідувати життя вічне зі всіма, в покаянні Богу угодившими, та введи нас, Мати Божа, ранами Сина Твого Ісуса Претихого в Небесні Палати Його, щоб вічно славити і прославляти Пречесне і Величне ім’я Всесвятої Троці Отця і Сина і Святого Духа нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.

Переклад здійснив з церковно-слов'янської мови -Архієпископ Житомирський і Поліський Володимир