Слово в день пам'яті вмч. Димитрія Солунського Мироточивого
В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!
Дорогі брати і сестри!
Вивчаючи св.Письмо, ми розуміємо, що боротьба за віру Христову обходилася апостолам і різним мученикам, котрі її доносили до язичників, трагічними кінцями їхнього життя, страшними тортурами, які тільки могли придумувати ті язичницькі імператори та їхні прихвостні.
Чим більше було мирян які переносили ці тортури, тим більше приходило, щоб охреститися у віру Христову.
Чим страшніші були скоєні тортури, ти сильніше гартувалися ті хто страждав за цю віру, а також ставали сильніші самим духом мученики на яких дивилося усе людство язичників. І їхні охрещення ставали доказами того, що влада була безсильна Будь-як переконати котингент людей які увірували у Христа. А на смерть в основному йшли ті, хто міг переконувати те суспільство у віру Христову, у вір істинного Бога. Такими людьми були відомі військові і різних других професій, які відмовлялися служити тим дерев’яним Богам, та самим язичницьким керівникам.
Ось і став таким великомучеником Димитрій Солунський, якого подвиг знаходиться з нами у сьогоденні. Бо він має засвідчити ті цінності перед Богом.
Сам Димитрій цінував своє життя не менше як ми сьогодні цінуємо своє життя. Знущання і біль яку він терпів при тих тортурах вчиненні карами, але від Христа не відказувався. А тому він мав на уяві не царя язичника, а самого Царя Небесного. Сам Димитрій був народжений у багатій сім’ї Римського проконсула. Ця вся його сім’я вірувала в істинного Бога, але відкрито не мала такої можливості виступати проти влади тому, що це був крах всієї родини. Сім’я багато помагала бідними, але це усе проходило в тайні від влади. Пізніше уже формувалися громади християнські, де була допомога бідним відкрита. Відкрите проповідування про віру Христову, викликало велике незадоволення тої язичницької влади.
Сам Димитрій мав теж духовному силу, щоб наповнити нею мирян мужності і відваги.А коли був такий гладіатор, який знущався з мирян при катуванні, і коли були влаштовані ігри імператором з вчиненням боїв, то Димитрій надихнув юнака Нестора на цей страшний бій і благословив його на цей бій з гладіатором. Усе проходило з великим надхненням і силою молитов самого Димитрія. І коли була перемога за Нестором, імператор вирішив покарати самого Димитрія. Саме благословення Димитрія теж підкріплювалося самим Господом. Незважаючи на усі обставини і те, що сам Солунський теж був як батько проконсулом, йому належало перенести великі страждання і смерть від влади тої язичницької системи. Де в 306р. по наставленню імператора було Солунського страчено.
Віддавши своє життя за віру Христову, Димитрій Солунський був мертвим викинений воїнами. Але миряни підібрали його тіло і похоронили.
В ІV ст. при імператорі Константині його мощі були перенесені у м.Солунськ , що в Греції. І сьогодні люди приходять до мощей самого Димитрія, які мироточать до нині , щоб зцілитися від різних хвороб. У часи Київської Русі в честь Димитрія було зведено монастир.
Сама ікона Димитрія Солунського сьогодні зберігається у Третяківській галереї. Димитрій був покровителем воїнів початківців, так що і сьогодні ми відзначаємо служби Божі в честь його ім'я.
Також ми кожного року напередодні його кончини відзначаємо Димитрівську батьківську поминальну службу і велику панахиду за всіх від віку спочилих .
Прот. Володимир СИТНІЦЬКИЙ.
Церковний календар
