Важливо! Прес-служба повідомляє!
12 серпня, Архієпископ Житомирський і Поліський Володимир взяв участь в Хресній ході приуроченій до 1030-ліття Хрещення Київської Русі. В ім'я Єдиної Помісної Церкви та України, в знак наших побожниих предків ми всі разом зібралися хресною хотьбою в місті Житомир! Нажаль з боку очільника Житомирської єпархії УПЦ КП було розпочато молебень саме тоді коли Архієпископ Володимир разом з священиками та вірними Жиомирської єпархії УАПЦ почали наближатися до нашого спільного зібрання яке проводилося за сприянням керівництва обласної влади. Високопреосвященніший Владика дав запитання вл.Паїсію, а чому без Його згоди та керівників ради Церков м.Житомира та області вони розпочали молебень, та була відповідь, що ми тобто УПЦ КП окремо проводимо молебень. Ось так йдемо до "об'єднання", Українська Автокефальна Православна Церква йде на всі уступки заради єднання, тому потрібно жити в рівноправ’ї як Церкви, так і християн, адже Господь каже: «Будьте однодумнi мiж собою; не звеличуйте себе, а наслiдуйте смиренних; не будьте зарозумiлi» (Рим. 12:16) ...Керівництво КП виправдовувалося владі начебто Архіпастир зі своїми вірними прийшов на момент середини молебня хоча це не так, бо початок виголошення возгласу владикою Паїсієм був чути особисто архієреєм!
Страх очільника Житомирської єпархії УПЦ КП ,що виголос за уставом повинен виголошувати старший по сану і по хіротонії , більший ніж порушення заповіді та церковного уставу!
«Все це мені дає підстави сказати , що без рівноправ'я між УПЦ КП і УАПЦ не приведе до об'єднання в єдину Церкву!» - наголосив Владика Володимир.
Доречі таке саме було і в Києві на хресній ході Патріархом Філаретом був майже одноосібно проведений молебень . Предстоятелеві УАПЦ , Блаженнішому митрополитові Київському і всієї України Макарію з боку п.Філарета за весь час молебню надано тільки виголосити один возглас .
Сьогоднішні події та борг тих хто перебуває в Церковній огорожі, хто має наміри воз’єднатися в Єдину Помісну Православну Церкву – має бути подвиг взаємної любові, самозречення, щоб подолати багаторічні відчуження сподіваючись на милосердя і доброту Господа і Бога нашого Ісуса Христа, подолати багатовікові ворожнечі. Відмова від взаємних звинувачень і докорів, взаємне прощення один одному – ось ці цілющі засоби самопожертви заради Ісуса Христа, якими ми зможемо відновити єдність в Єдиній Православній Церкві.
Потрібно не забувати, «Як то добре і як то гарно, коли брати живуть у згоді!» (Пс.132:1).