Житомирська Єпархія

Українська Автокефальна Православна Церква

Офіційний
сайт

Про Трійцю

    Бачимо велику гармонію любові, взаємного розуміння і єдності. Кожна з трьох Осіб є рівною щодо величі, Всемогутності, Любові і Божества. Це є Свята Трійця. Правду про Святу Трійцю треба сприймати вірою, оскільки людським розумом її збагнути неможливо.Коли ми буваємо в звіринці, то милуємося найрізноманітнішими звірами, птахами, і хоча звірі чекають від нас частування, та все ж таки вони нас не розуміють. Не можуть зрозуміти, що ми є людьми, користуємося електрикою, їздимо на автомобілях, користуємось телебаченням. Не розуміють, що ми можемо вивільнити атом, полетіли в космос. Все це не може вміститись у їх розум, хоча вони й дивляться на нас. Так само й ми маємо обмежений щодо Божих Таємниць розум. Лише можемо подивляти красу природи і всесвіту, їх таємничу гармонію. Це вказує нам на велику всемогутність Бога. Але ніколи не зрозуміємо Його, Єдиного в Святій Трійці. Подібно, як звірі не розуміють людської істоти, хоча вона й існує, так і ми своїм розумом не можемо зрозуміти Святої Трійці. Усе, що подає нам Святе Письмо на тему Святої Трійці, має бути для нас достатнім. Решту нехай доповнює віра, її суть полягає в віруванні в те, чого ми не бачили. Якби ми все дослідили, то не було би віри, а лише факт. Однак Христос говорить: «БЛАЖЕННІ ТІ, ЯКІ, НЕ БАЧИВШИ, УВІРУВАЛИ!» (Ін. 20, 29).   

  Навіть Мартін Лютер, наукою котрого часто користуються Свідки Єгови, так подає у своєму катехізисі про Святу Трійцю: « Чи багато є богів? Відповідь: Тільки один, але три Особи: Отець, Син і Дух Святий» (д-р Ян Крюґер, «Пояснення малого катехізису д-ра Мартіна Лютера», 1913, с.15).  

  Хто прочитав два попередні розділи і керується власним розумом, незапрограмованим брошурками Свідків Єгови, той мав можливість переконатись, що Ісус Христос є Всемогутнім Богом. Святий Дух також є Богом. Свідки Єгови не заперечують, що Бог Отець є Богом. Святе Письмо нас вчить, що є три Божі Особи: Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий.   

  Сина Божого і Святого Духа Свідки Єгови не визнають за Бога. Тому часто можна від них почути, що християни вірять у трьох Богів. Подібний закид не має жодної підстави, тому що Святе Письмо розрізняє три Божі Особи. Вони складають нерозривну єдність – Пресвяту Трійцю. Цю єдність часто підкреслює Біблія, про що переконуємось з перших сторінок Старого Завіту: «Тож. сказав Бог: сотворімо людину на Наш образ і на Нашу подобу... І сотворив Бог людину на свій образ...» (Бут. 1, 26-27).

  Кажучи слова «сотворімо людину на наш образ і на нашу подобу», Бог виразно вказує на більшу кількість Божих осіб, подаючи їх у множині, Святе Письмо далі каже: «І сотворив Бог людину», - чим підкреслює, що в тих трьох Божих особах є Один Бог. Воно не каже, що Боги сотворили людину, а – Бог, хоча і пише, що при створенні брало участь більше осіб. Отже, не одна особа творила, а один Бог. Під час дискусії часто чуємо закид, що слово «створімо» ніяк не підтверджує існування Трійці, а свідчить про вищу гідність Бога. Така гідність у народів Сходу виражалась через множину, що, в свою чергу, підкреслює її. 

  Ми не заперечуємо, що множина застосовувалась для підкреслення гідності, але і не погоджуємось, що вираз «сотворімо» не підтверджує існування Пресвятої Трійці. Якщо не підтверджує, то, тим більше і не заперечує. Не заперечує хоч би тому, що коли висловлювалась одна особа, то мусіла бути друга, тобто та, яка її слухала Слово «сотворімо» не тільки не заперечує, але підтверджує те, що при створенні людини було більше осіб, які створювали.

   Свідки Єгови згоджуються з тим, що людину створювало більше осіб адже Бог Єгова скористався допомогою свого Сина. Коли ще перед віками, як Слово – Логос, Христос не був Богом, то Бог – Отець, кажучи слово «сотворімо», сказав би так: «Сотворімо людину на Мою подобу». Якщо ці слова казав Христос, не бувши Богом, то вони звучали б приблизно так: «Сотворімо людину на образ і подобу Твою». Але ніяк не «нашу», бо людина була сотворена на подобу Божу. 

  «І сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх» (Бут. 1, 27).У розділі «Божество Христа» йшла мова про те, що Сотворителем є Христос, співістотний Богові Отцю. Книга Буття каже, що при створенні була присутня третя Особа Божа - Святий Дух:

   «Земля ж була пуста й порожня та й темрява була над безоднею, а дух Божий ширяв над водами» (Бут. 1,2).Значить, Пресвята Трійця причетна до створення. Господь Ісус Христос, перебуваючи на землі з метою спасти світ, у своєму вченні подає таке порівняння: «...Отець бо більший, ніж я» (Ін. 14, 28).

  Інший вірш говорить так:«Я і Отець – одно» (Ін. 10,30).У першому вірші понижує себе перед Отцем тому, що прийняв на себе людську природу. У іншому – підкреслює, що між Ним і Богом Отцем немає жодної різниці. Отець і Син становлять єдність у божестві. Про цю єдність св. Іоан в іншому розділі пише:«Щоб усі почитали Сина так, як Отця почитають. Хто Сина не почитає, той не почитає Отця, який послав його» (Ін. 5, 23). 

  Будучи людиною, Христос понижує себе навіть щодо людей, вмиваючи їм ноги (Ін. 13, 4-6). Святе Письмо виразно говорить, що в Христі разом з людською природою живе вся повнота божества (Кл. 2, 9). Чи таке пониження Христа перед людьми свідчить, що Він є нижчим від них? Зовсім ні! Подібно, як Христос понижує себе перед своїм Отцем - і це не означає, що Він є меншим у божестві за Нього. Якщо Він понижується, то тільки зі своєї природи, як Син Чоловічий, а не з Божої природи, котра є рівною Богові Отцю. Підтверджує цю рівність і сам Бог Отець, коли звертається до Ісуса словами: «...Помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радості...» (Єв. 1, 9-10).

  З цих слів випливало б, що Бог Отець також понижується перед Сином. Але це не є жодне пониження осіб між собою, а є під¬твердженням рівності і єдності божества. Ось ще два вірші, в яких також іде мова про єдність Отця з Си¬ном і Святим Духом:«Як прийде Утішитель, якого зішлю вам від Отця, Дух істини, який від Отця походить, то він і свідчитиме за мене» (Ін. 15, 26).«А Утішитель, Святий Дух, якого Отець в ім\'я моє зішле, той навчить вас усього і все вам нагадає, що я сказав вам» (Ін. 14, 26).

   У першому вірші Христос говорить, що Він сам зішле Утішителя - Духа Святого від Отця. Уже в другому вірші говорить, що Отець зішле Утішителя, Духа Святого, в Його ім\'я, тобто в ім\'я Ісуса Христа. З цього випливає висновок, що, чи то через Особу Отця, чи через Особу Сина, зішле один Бог. Далі в своїй науці Ісус говорить:

  «І коли хтось каже слово проти Сина Чоловічого, йому прос¬титься. Коли ж хтось скаже проти Святого Духа, йому не прос¬титься ні в цьому світі, ні на тому» (Мф. 12, 32).У цьому вірші, Ісус хоче показати нам гідність третьої Особи Святої Трійці більшою, ніж та, яка належить Сину Чоловічому. В іншому місці Біблії ставить себе перед Особою Святого Духа:   

  «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім\'я Отця і Сина і Святого Духа» (Мф. 28, 19).

  Неодноразово Біблія вказує нам на діла, що їх чинять Божі Осо¬би, показуючи їх Божество і Особовість. На цілості Святої Трійці наголошує св. Петро, починаючи своє послання словами:«Згідно з передбаченням Бога Отця, освяченням Духа, на послух і на скроплення кров\'ю Ісуса Христа...» (1 Петр. 1, 2).

  Цей вірш підкреслює єдність у діянні трьох Осіб: Бог - Отець вибрав, Святий Дух освятив і Бог Ісус Христос відкупив своєю Кров\'ю.

   Подібно представляє Святу Трійцю св. Матфей, описуючи хрещен¬ня Ісуса Христа:«А охрестившись, Ісус зараз же вийшов з води. І ось розкрилось йому небо, і він побачив Духа Божого, який спускався, мов голуб, і зійшов на нього і голос пролунав з неба: "Це Син мій любий, що його я вподобав"» (Мф. З, 16-17).

   У цьому місці теж: Бог Отець промовляє, Святий Дух сходить, а Син починає справу Божого відкуплення прийняттям хре¬щення. Застосовувати людський розум для пізнання Божої таємниці про існування Святої Трійці - це те саме, що і вникати в саму суть Бога. Цього людина своїм розумом ніколи не збагне. Подібно, як тварин¬ний світ не може проникнути розумом у світ людських істот.

Ось як апостоли пишуть про існування Святої Трійці:«Ви ж, любі, що будуєтеся вашою найсвятішою вірою і молитесь у Святім Дусі, бережіть себе самих у любові Божій, очі¬куючи милості Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя» (Юд. 20, 21).

«Благодать Господа Ісуса Христа й любов Бога і причастя Свя¬того Духа з усіма вами!» (2 Кор, 13, 13).

   Як один, так і другий, апостол в одному короткому вірші виразно представляють всі три Божі Особи.

   Лютер не заперечував існування Святої Трійці. Зате цю відвагу мають Свідки Єгови, заперечуючи відвічні правди. Свідок Єгови, коли заглибиться у Святе Письмо, не прийме вчення своїх керів¬ників, відкине фальшивість і облудність «Вартової Башти». А зро¬бивши це, не наважиться виступити проти правди про Святу Трійцю, яку вони подають.

    Свідок Єгови обмежується тільки перевіркою у Святому Письмі цитати, поданої «Вартового Баштою», щоб впевнитись: чи така цита¬та існує. І вважає це за достатнє. Будучи вдоволеним, не задумується над змістом і значенням цього вірша. Для нього важливо те, що такий вірш є і що його згадує «Вартова Башта»; а вона завжди має рацію, навіть коли неправильно його пояснює.

   Під час однієї дискусії ми старались показати суперечність вчен¬ня Свідків Єгови з Біблією щодо Святого Духа як третьої Особи Святої Трійці. Для цього ми скористались цим віршем: «Та ви приймете Силу Святого Духа, що на вас зійде...» (Дії. 1,8).

  Пізніше запитали, чи апостоли отримали силу сили. Відповідь була такою: «Очевидно, що отримали силу сили». Скільки необду¬маності і наївної впертості містилося в цій відповіді - важко вира¬зити словами. Коли дискусія закінчилась, то та сама особа сказала до третьої сторони: «Може ці люди й мають рацію, зате розмовляти з ними більше не хочу. За такі дискусії старші брати виключають з організації».

   Інша особа прямо пояснювала, що розмовляти з нами не може. Як виявилось, її старші брати вже мали з нами дискусію і сказали, що розмовляти з нами на тему Святого Письма - чужоложити Святому Духові.

  Дивно, як можна чужоложити силі? Над цим не задумувалась ані ця особа, ані тим більше, її старші брати.


Церковний календар