Житомирська Єпархія

Українська Автокефальна Православна Церква

Офіційний
сайт

19 січня - Хрещення Господнє (Богоявлення) | Проповідь у святковий день.

                                 Проповідь в день Богоявлення Господнього.

Коли ми святкуємо одне з найбільших свят наших – Хрещення Господнє або Богоявлення, встає перед нами здивоване запитання: навіщо прийшов на Йордан, навіщо хрестився Господь наш Ісус Христос, Предвічний Син Божий, який сприйняв людську плоть заради порятунку нас, окаянних грішників.

Цей здивоване питання виникає тільки у нас, а ні в кого з натовпу народу, що стояла на березі Йордану і созерцавшей хрещення Господа Ісуса, він не міг виникнути, бо ніхто ще не знав Його як Єдиного Безгрішного, як істинного Сина Божого.

Що ж, скажемо, що не треба було Йому хреститися від Іоанна? Ні, не скажемо: не посміємо сказати, бо Сам Господь Ісус сказав Свого Предтечу, що їм належить виконати всяку правду, і хрещенням Своїм засвідчив Господь Ісус Христос велику важливість, велику правду покаяння. Саму проповідь Свою він почав словами: "Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне" (Мф. 4, 17).

Він прийшов відкрити нам шлях в Царство Небесне, в яке немає доступу нікому, не омывшему скверну душі своєї гарячими сльозами покаяння. Тільки очищена покаянням людське серце може сприйняти найбільше слово Спасителя: "Я є шлях і істина і життя" (Ін. 14, 6).

Вся велика проповідь Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна мала головною своєю метою заклик до покаяння, яким він приготував шлях Господу Його.

А без глибокого покаяння неможливо розпочати важкий шлях в Царство Небесне, зазначений нам Господом Ісусом Христом. І інше велике Боже діло скоїлось в цей преславний день Хрещення Господнього. Коли виходив Предвічний Син Божий з води Йордану, на голову Його спустився з неба у вигляді голуба Святий Дух. І почув народ, що стояв на березі Йордану, возгремевший з небес голос Бога Отця: "Цей є Син Мій улюблений, в Якому Моє благовоління" (Мф. 3, 17). Це було ніколи раніше не видане і не чи бачена явище світу людського Триєдиного Бога. Це було свідоцтво про Боголюдину Ісуса Христа, як би уявлення світу від самого Бога. Та, незважаючи на це настільки чудове свідоцтво про Сина Божого, схилився перед Ним і увірував у Нього далеко не весь народ Ізраїльський.

Сатана, наважився спокушати Господа Ісуса в пустелі після сорокаденного посту, яким готувався Христос до початку Своєї проповіді, був осоромлений відповідями Господа Ісуса Христа, але залишив Його лише до часу, бо знайшов безліч спільників собі в ненависті до Господа Ісуса серед священиків, книжників, фарисеїв і старійшин народу і навіть серед простих людей, не раз хватавших камені, щоб до смерті побити свого Спасителя.

Підемо ж подалі від ворогів Христових і впадемо на коліна в пориві глибокої любові до Сина Божого, що Зійшов з небес для порятунку нас, гинули в гріхах і беззаконнях наших.

Повернемося подумки ще раз на берег Йордану і послухаємо, що говорив Предтеча і Хреститель Господній Іоанн на інший день після Хрещення Господнього. Він говорив: "Ось Агнець Божий, Який бере [на Себе гріх світу. Це той, що про нього казав я: за мною йде Муж, Який став попереду мене, тому що Він був перш за мене. І не знав Я Його; та для того прийшов хрестити у воді, щоб Він був явлений Ізраїлю. І свідчив Іван, промовляючи: бачив я Духа, що сходив як голуб з неба, та зоставався на Ньому. Я не знав Його; але Послав мене хрестити водою, сказав мені: на Кого Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, це Той є крестящий Духом Святим. І я бачив і засвідчив, що він є Син Божий" (Ін. 1, 29-34).

Чуєте, чуєте, браття і сестри мої, що не тільки Отець наш Небесний і Дух Святий свідчили про Господа Ісуса Христа як про Предвечном Сина Божого, але і найбільших між народженими від жінок зі всієї доступної людині силою свідчить про те ж.

Невже не досить для нас цього свідоцтва Самого Бога, цього Божественного подання Його світу, як Улюбленого Сина Божого? Невже не досить і свідчення про Нього як Сина Божого найвеличнішого з усіх коли-небудь народжених жінками? Невже не досить цих найбільший свідоцтв про Христа як Сина Божого, щороку повторюваних у великий день Богоявлення?

Про як боюсь я того, щоб хоча один з вас, Богом дана паства моя, не втратив гарячої віри в Спасителя нашого і не пішов би в число тих нещасних, які вже багато століть і донині всюди вдруге розпинають Христа.

Так не станеться цього самого страшного ні з ким із вас.

Так будете синами Царства Христового, глибоко затвердженими в істинному Його вченні.

Амінь.

                                                                                                                                       ПРЕС-СЛУЖБА ЖИТОМИРСЬКОЇ ЄПАРХІЇ.


Церковний календар