Різдвяне послання Блаженнішого Макарія, предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви.
АРХИПАСТИРЯМ, ВСЕЧЕСНОМУ СВЯЩЕНСТВУ, ЧЕРНЕЦТВУ ТА ВСІМ ВІРНИМ
«Нехай же прославляють Господа за милість Його
і за дивні діла Його для синів людських» (Пс. 106:8)
ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!
Свята Православна Церква завжди нагадує нам про те, що Господь створив людину для того, щоб вона пізнавала Бога, любила і прославляла Його, а через це вічно блаженствувала. Ця Господня воля про призначення людини для вічного щастя має в церковному вченні віри особливу назву «передвизначення Господнє». Воно залишилось незмінним і тоді, коли люди відхилились від шляху святості та блаженства. Господь дав людині заповіді, однак не примушує її виконувати їх. Він закликає людей іти слідом за Ним. Милостивий Творець зглянувся на рани нашого єства, простягнувши лікувальну правицю для викорінення наших гріхів та лікування наших гнійних ран. Допускаючи у світ покарання водами, вогнем, війнами, зруйнуванням міст, стратою народів, Господь намагався достукатися до сердець людських, щоб змінити людство, знищивши корінь гріха. Саме тому старозавітні люди були покарані водами при потопі, вогнем у Содомі й Гоморі, пізніше – страшними війнами і зруйнуванням міст, загибеллю від мечів при Ісусі Навині, смертю від укусів змій при Мойсею. Згодом, благодіяннями та багатьма явленими чудесами, Бог промовляв до людей: манною за часів Мойсея, водою з твердого каменя, сонцестоянням за часів Ісуса Навина, законом на горі Синайській. Господь посилав до людей ангелів і пророків на допомогу, щоб через них звільнити людину від ворожого катування, однак все було безрезультатно, так як спасти творіння саме творіння не змогло. Саме тому сам Господь, не вісник і не ангел, але Творець, упокоривши свою велич, прийнявши вигляд раба, прийшов, щоб вилікувати рану Адамового єства. Син Божий як Пастир добрий та істинний, покинувши дев’яносто дев’ять не заблуканих овець, дев’ять ангельських чинів на небесах, прийшов у долину плачу цього світу, наче у пустелю, щоб знайти заблукану вівцю. Прийшов Предвічний Бог, поклавши на ложе роду свою Господню руку, щоб печеру і темну владу гріха зруйнувати, звідти вівцю заблукану забрати, на свої плечі покласти і злучити з ангельськими чинами, зробити їй загороду і подати їй спокій у Вишньому Єрусалимі. Про це говорить старозавітній пророк: «Ось дні ідуть, і Господь зі Сходу прийде, і подасть голос Свій, і збере залишки стада свого, і випасе їх у силі своїй». Пророк Єзекиїл також сказав: «Так говорить Господь Бог: Як пастух наглядає за своїм стадом, стоячи серед овець, що були порозбігалися, так наглядатиму і я за моїми вівцями. Я приведу їх назад з усіх тих місць, куди вони хмарного дня під темряву були порозбігались» (Єз. 34:12).
Всі ці пророцтва нами забуваються, але Господь Спаситель наш за нас пам’ятає, бо Він як добрий Пастир прийшов на пошуки загиблих і для спасіння нашого. Сьогодні у плоть одягнувся Цар ангельський, прийшов Утішитель, щоб веселість вічну та радість всім народам дарувати, як про це свідчить пророк Ездра: «Вам говорю, народи, почуйте і зрозумійте, чекайте на Пастиря вашого. Він дасть вам спокій вічний, бо Він уже близько і має прийти із закінченням віку. Будьте готові до винагороди царства, бо світло вічне засяє вам. Втікайте від тіні віку цього і насолоджуйтеся веселістю слави вашої. Я відкрито свідчу про Спасителя мого» (Езд. 2:34-37).
Бог прийшов на землю, прихиливши небо, зійшов тихо, як роса на руно Гедеонове, і на землі з’явившись, з людьми проживав. Господь, Який мудрістю створив небо, зійшовши на землю, ангелів і людей з’єднав, і землю небом зробив. Він прийшов, щоб упокорити наклепника – диявола, який оскверняв людину перед Богом і очорнював Бога перед людиною. Прийшов Цар вічної слави, а в день приходу Його засяяла Божа правда і влада царства Його простягнулася від моря до моря, щоб у всіх краях і народах перебувати, щоб Його благословення було над усіма.
Ім’я його предвічне, яке було раніше сонця і всякої світлості, сьогодні на землі явилось і показало Пресвяте Ім’я Триіпостасного Божества. Цим Ім’ям ми сьогодні спасенні й оновлені та до Царства Небесного приведені.
Господь на землю зійшов, щоб людина на Небо піднялася. З цієї причини Він рабство приймає, щоб рабам синівство Боже дарувати. Приходить Бог на землю плоттю страждати, щоб людина з’явилася на Небі у славі його. Коли Август, імператор Римський, всі царства віку цього прийняв під владу свою і перепис був по всій вселенній, тоді й прийшов у світ Бог, щоб у тіло одягнутися і плоть прийняти від Пречистої Діви Марії для виправлення цього світу, розтлінного гріхом. Прийшов Цар вічний, щоб взяти під владу свою цей світ. Прийшов Месія-Христос, сповнений пророцтва та сподівання народів. Прийшов Син Божий у плоті, якого хотіли бачити патріархи і пророки. Прийшов Архієрей майбутніх благ, Першосвященик по чину Мелхиседека, щоб принести нам вічне благословення. Прийшов Законодавець, Засновник нового закону, подаючи закон уже не на скрижалях кам’яних, але пишучи його на людських серцях Духом Святим. Прийшов Бог від величі до смирення. Той, Кому немає переходу з місця на місце, всюди бо Він є присутній, сьогодні приходить народитися плоттю, щоб людину народити духом у життя вічне і зробити її спадкоємцем вічного Царства свого. Нехай же всі ми його отримаємо, благодаттю самого Господа нашого Ісуса Христа, Йому ж належить слава, честь і поклоніння, разом із Отцем і Духом його Святим.
Вітаючи Вас з Різдвом Христовим і Новим 2018 Роком, Ваші Високопреосвященства, Преосвященства, монахи, всечесні отці, Ваші родини та всі вірні УАПЦ, бажаю всім Вам у ці різдвяні дні духовної радості й церковного торжества, міцного здоров’я та всякого добробуту. Нехай мир Божий, який потрібний нашій Україні та всім тим, хто живе на нашій українській землі, а також Боже благословення, перебувають з Вами, Вашими родинами, з кожною людиною, яка робить добро, та з нашою славною Україною.
Радісних і щасливих свят!
СЛАВІМО ЙОГО!
Блаженніший МАКАРІЙ,
Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель УАПЦ
РІЗДВО ХРИСТОВЕ 2018 РОКУ БОЖОГО
м. КИЇВ
Церковний календар
