Дмитрівська поминальна субота.
Сьогодні відбувається наша зустріч із рідними та близькими. Цей день у всьому християнському світі називається Вселенською батьківською поминальною суботою. І кожний готується до цієї зустрічі: хтось приступає до Сповіді та Святого Причастя, хтось просить відпустити провини наших рідних… Проходить час, уходять наші батьки… На превеликий жаль, трапляється так, що й батьки оплакують своїх дітей… У цей поминальний день ми посилюємо молитву за упокій. Несучи цей маленький подвиг життя, ми виконуємо священний християнський обов’язок – Заповідь Господа: «Тяготи один одного носіть». Ми простягаємо руку допомоги до наших спочилих рідних…
Сьогодні в усій Україні ми бачимо багато чорних хусток… Немає, напевно, такого села чи міста, куди б не прийшло горе… Страшно, коли батьки втрачають дітей, і як важливо, щоби кожний із нас мав співчуття, щоби пом’якшив своє серце і зрозумів біду інших… Коли поруч – люблячі люди, легше витримувати всі випробування. Моліться за воїнів, які віддали свої життя за нашу землю…
Сьогодні померлі радіють цій зустрічі, молитвою ми полегшуємо їх участь, допомагаємо на шляху до Царства Божого…» Священик подякував віруючим за спільну молитву і побажав, щоби їх сімей та всієї нашої України не торкалося горе, щоби у людей було більше радості.
Поминальна субота спонукає нас до роздумів про своє життя, яке має скінчитися на землі і продовжитися на небі… Подумаймо про улюблених людей, котрі пішли від нас у вічність… Вони пішли, а любов до них залишилася, помолімось за них…
Прес-служба Житомирської єпархії.