9 липня - Тихвинської ікони Божої Матері
9 липня Свята Православна церква вшановує Тихвинську ікону Пресвятої Богородиці. Це одна з найшанованіших ікон Божої Матері, написана ще при житті Пречистої Діви євангелистом Лукою. Святиня прославилася багатьма зціленнями та чудесами, а особливо до неї звертаються з молитвами в разі хвороби дітей.
У V столітті ікону було перенесено до Константинополя, де для неї збудували Влахернський храм. Тут вона перебувала майже дев’ять століть.
В 1383 році Тихвинська ікона раптово знила з Влахернського храму, і в тому ж році, згідно з літописами, з’явилася на Русі перед рибалками на Ладозькому озері, неподалік від Тихвину. Те, що це саме була візантійська святиня підтвердив Константинопольський патріарх.
В старовинних літописах згадується, що у 1383 році над водами озера в яскравому світлі з’явилася ікона Божої Матері з Немовлятком на руці, яка чудесним чином рухалась в повітрі. Декілька разів вона опускалась на землю, але після того, як в цьому місці починалося будівництво храму, ікона знов переміщалася, аж поки не зупинилася неподалік від Тихвина.
З радістю приступили до будівництва храму на цьому місці, яке остаточно обрала Богородиця для перебування Її ікони. Пізніше на цьому місці була збудована кам’яна церква, а в 1560 році, за наказом царя Івана Грозного, засновано Тихвинський Успенський чоловічий монастир.
Перед Тихвинською іконою відбувалося багато зцілень і чудес, багато разів рятувала вона монастир від навали шведів, що намагалися знищити його в 1613-1614 роках. Так, одного разу через наближення чисельного війська шведів до стін монастиря, ченці вирішили залишити його, взявши з собою чудотворну ікону, але не змогли зрушити її з місця. Це чудо зупинило слабкодухих, і вони залишилися охороняти святиню, покладаючись на заступництво Матінки Небесної. Захисників було мало, але їм вдалося відбити атаки скандинавів. А шведи, що наступали, бачили то чисельне військо, що йшло з Москви, то небесне воїнство – і, злякавшись, відступили.
Після перемоги над шведами в монастир прибули царські посли, які зняли список з чудотворної ікони, і з ним відправились на підписання миру з ворогом 17 лютого 1617 року. Так ікона стала головною запорукою миру.
1944 року майбутній архієпископ Чикагський та Мінеанаполіський Іоанн (Гарклавс), рятуючи Тихвинську чудотворну ікону, вивіз її до Європи, а потім – до США, де вона перебувала в Свято-Троїцькому соборі Чикаго. Перед смертю він заповідав своєму синові протоієрею Сергію Гарклавсу піклуватися про ікону та повернути її назад, коли в країні зміниться ставлення до церкви та буде відновлено Тихвинський чоловічий монастир.
23 червня 2004 року Тихвинська ікона Божої Матері урочисто повернулась до Тихвина у відбудований Успенський чоловічий монастир.
Церковний календар
