Житомирсько-Поліська Єпархія

Переклад здійснив з церковно-слов'янської мови — Високопреосвященніший Архієпископ Житомирський і Поліський ВОЛОДИМИР 

Конда́к 1.

 Могутній Воєво́до і Го́споди, людської природи ди́вний Творцю, почуй на́ші моління з висоти Престолу Слави Твоєї:

Ісусе, Лікарю Всемогутній, уздоров ду́ші і тіла́ на́ші!

Ікос 1.

Арха́нгелів і А́нгелів безліч на служіння Собі створи́в, а людину для спадкоємства Ца́рства Небе́сного із праху земного піднявши і її ж більше всього́ полюби́в Ти́, Всеми́лостивий Го́споди. Ми ж, пізнаючи любов Твою́ несказанну, я́к ча́да Твої, взива́ємо Тобі:

Ісу́се, що в дивний світ на́с покликав, да́й на́м вічно з Тобо́ю перебува́ти; Ісу́се, бути сина́ми Творця на́с закликаєш, да́й на́м повсякчасно Його́ оспівувати.

Ісу́се, що від гріхів на́м пода́й сціле́ння, в ко́трих ми заплямува́ли себе;Ісу́се, в де́нь всезагального воскресіння да́й на́м ста́ти праворуч Тебе.

Ісу́се, Лікарю Всемогутній, уздоров ду́ші і тіла́ на́ші!

Конда́к 2.

Бачив заги́бель всього́ ро́ду людського, побажав Ти́, О́тче, спасти́ його, та́к бо полюбив світ, що і Сина Свого́ Єдиноро́дного, Ісу́са Христа́, посла́ти зво́лив Ти́ на́м на спасіння, що Йому́ ж співаємо: Алилу́йя!

Ікос 2.

Розумом небе́сним творіння Своє наділив Ти́, Всеблаги́й Го́споди, щоб досто́йну Тобі пісню похвали і вдячності заспівати, котра в Ца́рстві Твоєму Небе́сному існує. Ми ж, гріхами́ поневолені, в не́мочі розуму свого́ перебуваємо. Отже мо́лимо Тебе, на розум збіднілих  благода́ттю Своєю напо́вни, щоб пізнати, що ми є подібністю Твоєю, і достойними ча́дами Твоїми бути.  Цього ра́ди прийми́ від на́с благання такі:

Ісу́се, що сотвори́в тілеса́ на́ші, щоби їм стати хра́мами Бо́жими, очи́сти їх  від будь-якої скве́рни; Ісу́се, що в тіла́ на́ші ду́х жи́ття вдунув, ще Ду́хом Святим освяти́ їх.

Ісу́се, що ду́ші на́ші безсме́ртними створив, бо від гріхів сме́ртних визволив нас; Ісу́се, що розумом світлим на́с наділи́в, прожени́ млу́ із серде́ць на́ших.

Ісу́се, Лікарю Всемогутній, уздоров душі і тіла́ на́ші!

Конда́к 3.

Си́лою Боже́ственною зміцнені, не безнадійливі у своєму спасінні, багатогрішні, однак на Тебе́ Єди́ного надію покладаємо, розчуленно співаємо Тобі: Алилу́йя!

Ікос 3.

Маючи безмірне милосердя, увійшов в се́рдця на́ші та оселі їх Собі сотвори́в, щоб перебувати разом з Тобо́ю, пізнати всією душе́ю і всією думкою своєю, бо Ти є Бо́г покутників і все Тобі  можливим є. Отже взиваємо Тобі саме так:

Ісу́се, що сотвори́в очі на́ші, пода́й на́м ни́ми в чистоті на Тебе спогляда́ти; Ісу́се, що сотвори́в вуші на́ші, пода́й на́м ни́ми ніжний голос Твій чути.

Ісу́се, що сотвори́в уста́ на́ші, пода́й на́м ни́ми безпереста́нно Тебе́ вихваля́ти; Ісу́се, що сотвори́в всі почу́ття на́ші, мов до́щем на́м ни́ми в Тебе́ Єди́ного всю́ цілковитість жи́ття відчути.

Ісу́се, Лікарю Всемогу́тній, уздоров душі і тіла́ на́ші!

Конда́к 4.

Бу́рями скорбот стомлені, до Твого Боже́ственного заступництва удаємося, Спа́сителю на́ш. Зміцни́ сла́бкі си́ли на́ші, що спроможні оста́нок жи́ття на́шого хре́ст свій безремствування нести́, вихваляючи Тебе: Алилу́йя!

Ікос 4.

Чуючи безкіне́чні ридання на́ші, я́к приятелям Твоїм мови на́м, Го́споди: «Не пла́чте, улю́бленні Мої, не залишу бо ва́с без піклування Свого́, але знову сцілю́ ва́с вас вся́кої хвороби і ско́рботи». Цього ра́ди, обіцянням саме таким радіючи, взива́ємо Тобі:

Ісу́се, Світло істинне, що світлом Богопізна́ння Твого́ просвіти́в на́с; Ісу́се, Бо́же Живий, тож сподо́би на́с жи́ття вічного.

Ісу́се, що пода́в на́м Тіло Своє в поживу нетлінну, тож нагодуй голодні ду́ші на́ші; Ісу́се, що на хресті стражда́в за на́с, тож Кро́в'ю Своєю пролікуй ра́ни ду́ш на́ших.

Ісу́се, Лікарю Всемогутній, уздоров ду́ші і тіла́ на́ші!

Конда́к 5.

Всебезнача́льній Тро́йці покланя́ючись, смире́нно мо́лимо Тебе, Христе́ на́ш, ублагай за нас грішних Отця Свого́ Небе́сного, щоб Ду́ха Свого́ Святого не відійми від на́с, Йому́ ж виспівуємо: Алилу́йя!

Ікос 5.

Бачимо, я́к знову й знову ми́лості Свої на на́с виливаєш, яких недосто́йні є ми, однак милосе́рдям і довготерпінням Твоїм здивовані, волаємо Тобі:

Ісу́се, знаємо, що немічні й необачливі є ми, однак і по́мочі у Тебе́ безперестанно випрошуємо; Ісу́се, знаємо, що жорстокосердні і непокірні є ми, однак і стра́ждаємо дуже від неду́гів цих.

Ісу́се, знаємо, що знову й знову безліч перед Тобо́ю грішимо, однак і слізне покая́ння прино́симо Тобі; Ісу́се, знаємо, що на шляху цьому па́даємо щоденно, однак і си́лою Твоєю постаємо від падінь на́ших.

Ісу́се, Лікарю Всемогутній, уздоров ду́ші і тіла́ на́ші!

Конда́к 6.

Бажав спасти́ на́с від заги́белі вічної, Сина Свого́ Єдиноро́дного за спасіння на́ше в же́ртву приніс Ти́, О́тче на́ш. Сціли́ ж благода́ттю Своєю ду́ші і тіла́ на́ші, нині гріхо́вною прока́зою уражені, щоб змогти ще́ тут, на землі, досто́йно Тебе́ сла́вити: Алилу́йя!

Ікос 6.

Засяяло світло Твоє невечірнє, Го́споди, в душа́х на́ших, щоб просвітле́ні ни́м, в світлі за́повідей Твоїх ходи́ти спроможені, та щоб не грішити на́м перед Лице́м Твоїм і співати Тобі та́к:

Ісу́се, Любове невимовна, що любо́в'ю своєю зігрій холодні серця на́ші; Ісу́се, Світе ти́хий, що немеркнучим світлом Своїм обгорнув потьмарені ду́ші на́ші.

Ісу́се, Ніжносте небе́сна, благода́ттю Своєю усолоди́ все́ єство́ на́ше; Ісу́се, Владико всеще́дрий, щедро́тами Своїми спо́вни жи́ття на́шого.

Ісу́се, Лікарю Всемогу́тній, уздоров ду́ші і тіла на́ші!

Конда́к 7.

Бажав прояви́ти вели́чність любові і милосе́рдя Твого́, Го́споди, на землі Тілом Своїм перебуваючи, багатьох грішників і митарів до покая́ння привів Ти́. Ми ж, я́к мита́р волаємо Тобі: «Бо́же, ми́лостивий бу́дь до нас грішних!», і надіємося на ве́лику ласку Твою, взива́ємо: Алилу́йя!

Ікос 7

Но́вий показа́в Ти́ на на́с витвір, Ісу́се, коли хреще́нням Твоїм від перворо́дного гріха́ на́с визволив Ти́. За саме таке благозволе́ння Твоє до ро́ду на́шого, вихваляємо Тебе:

Ісу́се, сла́вимо невимовне людинолбство Твоє; Ісу́се, вихваля́ємо ве́личність милосе́рдя Твого.

Ісу́се, ублажа́ємо спаси́тельні стражда́ння Твої; Ісу́се, дякуємо за всі щедро́ти Твої.

Ісу́се, Лікарю Всемогутній, уздоров ду́ші і тіла́ на́ші!

Конда́к 8.

Ди́вне і вражаюче  сталося на́м несказанне милосе́рдя і піклування Твоє за на́с, Людинолю́бче. Ми ж, знаючи не́мочі і кволості свої, зі сльоза́ми мо́лимо Тебе: потерпи́ ще́ на на́с, Ми́лостивий, та якщо знайдемо благода́ть перед Тобо́ю, неомини́ на́с, ра́бів Твоїх,що  волають Тобі: Алилу́йя!

Ікос 8.

Вве́сь бажаним і приємним на́шим Ти є, Христе́ Бо́же на́ш, котрими зміцнються і насолоджуються душі і тіла́ на́ші. Того́ ра́ди співаємо Тобі:

Ісу́се, Ти є на́ша Ра́досте і Відра́до; Ісу́се, Ти є на́ша Ніжносте й Насолодо.

Ісу́се, Ти є на́ша Сла́во і Зміцнення; Ісу́се, Ти є на́ша Си́ло і Заступництво.

Ісу́се, Лікарю Всемогутній, уздоров ду́ші і тіла́ на́ші!

Конда́к 9.

Будь-яке єство́ людське, що сцілене Тобо́ю від всіля́кої не́мочі і болісті, вдячно прославляє Тебе, Лікарю Всемогу́тній, та, пізна́ючи, що си́ла Бо́жа в не́мочі на́шій звершується, взивають Тобі розчулено: Алилу́йя!

Ікос 9.

Красномовні Боголюби́ві, хоча і забагато промовляють про Тебе́, однак не зможуть досто́йно просла́вити ве́лику си́лу чуде́с Твоїх, Го́споди, котрими ж і кровоточи́ву від хвороби її сціли́в Ти́, і Чотироденного Ла́заря з ме́ртвих піднявши́, також і дочку Яїрову з ліжка́ сме́ртного знову підвівши́ і ще́ багато уздоровлень вчинив Ти́. Ми ж, все́ це́ до́бре відаючи, волаємо Тобі так:

Ісу́се, що паралізованого від ліжка́ підняв, тож відведи від гріхоів й ду́ші на́ші; Ісу́се, що сліпонародже́нному зір відкрив, тож відкрий і на́ші о́чі духо́вні.

Ісу́се, що сина вдови Наїнової воскреси́в, тож воскреси́ і на́ші до́брі думки; Ісу́се, що А́вгарю від стра́шної хвороби сціле́ння дарував, тож подаруй і на́м сцілення від усіх болістей на́ших.

Ісу́се, Лікарю Всемогутній, уздоров ду́ші і тіла́ на́ші!

Конда́к 10.

Спасти́ жадав всіх віруючих в Тебе, на небеса́ зійшов Ти́, Христе́ Спа́се, щоб пригото́вити місто їм в Ца́рстві Своїм. Того́ ра́ди, сподо́би й на́с, по сме́ртному відході на́шому, знайти́ О́тчий дім на небі, в котрім  Тебе́ сла́вити спроможені: Алилу́йя!.

Ікос 10.

Царю́ Предвічний, Ісу́се Христе́, що заради спасіння на́шого  взяв тіло від Пречи́стої Діви Мариії, і Божество́м Своїм освяти́вший її , та́кож  й на́ші гріхо́вні тіла Божество́м Своїм освяти́в, щоб вдячно волати Тобі саме так:

Ісу́се, що ру́ки на́ші очи́стив, щоб справами до́брими просла́вити Тебе; Ісу́се, що но́ги на́ші зміци́в, щоб у слід до Тебе з веселощами полинути.

Ісу́се, думки на́ші охай, щоб на сла́ву Твою́ жи́ття на́ше пожити; Ісу́се, ду́ші на́ші примири́,  щоб возлю́бити всіх рабів Твоїх.

Ісу́се, Лікарю Всемогу́тній, уздоров ду́ші і тіла́ на́ші!

Конда́к 11.

Спів всерозрадний прино́симо Тобі, Найсолодший Ісу́се на́ш, Твоє велике благозволе́ння до на́с вихваляємо і, покланя́ємося Тобі, зі смире́нням та любо́в'ю взиваємо: Алилу́йя!

Ікос 11.

Світло ве́лике і Боже́ственне засяяло в душа́х на́ших, Пода́телю вічного жи́ття, що ни́м же просвітлені, досягнемо Ца́рства Небе́сного та, я́к апо́столи на горі Фаво́рській, заголосимо Тобі: «Добре на́м тут бути!» Нині ж прийми́ моління на́ші:

Ісу́се, прости́ всі прогріхи на́ші; Ісу́се, прийми́ щирі покая́ння на́ші.

Ісу́се, що в небе́сній оби́телі всели́ ду́ші на́ші; Ісу́се, що у воскресінні всезагальному преобрази́ тіла́ на́ші.

Ісу́се, Лікарю Всемогу́тній, уздоров ду́ші і тіла́ на́ші!

Конда́к 12.

Благода́ть Твою́ пода́й на́м, Ісу́се Бо́же на́ш, яку ще́ тут на землі подарува́в ти́ улю́бленим учням Своїм. Прийми́ сповідування гріхів на́ших, почуй зітха́ння на́ші, зішли́ на́м Ду́ха Твого́ Святого, щоб очищені Ни́м, сподо́билися викликува́ти до Тебе́ на землі, я́к взива́ють до Тебе́ А́нгели на небі: Алилу́йя!

Ікос 12.

Проспівуючи Твоє невимовне людиноюбство, покланя́ємось вели́чності діл Твоїх, Христе́, та з вірою і любо́в'ю припа́даємо до підніжь Твоїх, як  до Всемогу́тнього Лікаря ду́ш і тіл на́ших, взиваючи Тобі:

Ісу́се, Тво́рче на́ш, тож сотвори́ на́с наслідниками Ца́рства Твого́; Ісу́се, Спа́се на́ш, спаси́ на́с від вічної му́ки.

Ісу́се, Викупи́телю на́ш, тож від сме́рті в жи́ття вічне викупи́ на́с; Ісу́се, Архієре́ю на́ш, спаси́ всіх архієре́їв Твоїх, щоб на суді Твоєму потурбувалися за на́с.

Ісу́се, Лікарю Всемогу́тній, уздоров ду́ші і тіла́ на́ші!

Конда́к 13.

 О, Найсолодший і Всеще́дрий Ісусе, споглянь з любо́в'ю від Небе́сного престо́лу Твого́ на нас немічних і виснажених ра́нами душе́вними й тіле́сними. Нахили́ ласкаво слу́х Твій до слізних благань на́ших і уздоров нас спаси́тельними Твоїми стражда́ннями від всіля́кої хвороби душе́вної і теле́сної, щоб піднявшись від немічного ліжка на́шого, в Це́ркву Твою́ Святу́ увійти, проспівуючи Тобі завжди: Алилу́йя! Алилу́йя! Алилу́йя!

                                                                      Моли́тва.

  О, Всеси́льний і Всемогу́тній Лікарю ду́ш і тіл на́ших – Го́споди Ісу́се Христе́! Почуй нині слізні моління всіх ра́бів Твоїх, що в неду́гах тя́жких перебувають і на Тебе́ Єди́ного надію на сціле́ння своє покладають. Знаємо бо, Го́споди, що та́м і де́ ж не може рука́ людська уздоровити й посла́бу на́м нада́ти, Ти спроможний її вчини́ти, бо не́ має ні чого неможливого Тобі. У вла́ді Твоїй, що створив ду́ші й тіла́ на́ші, і  спасіння на́ше. Отже мо́лимо Тебе, Всеми́лостивий, хоча є во́ля Твоя́ свята́, уздоров кожного від душе́вного і тіле́сного неду́га його́ та, котрими відаєш долями, віднови уражене болістю єство́ на́ше. Найбільше ж про́симо Тебе, прости́ на́м всі прогріхи на́ші, щоб очи́стившись покая́нням, спроможні чи́стими душа́ми оспівува́ти Тебе з Твоїм Небе́сним Отце́м і Святим Ду́хом, на віки віків. Амінь.