Житомирсько-Поліська Єпархія

Переклад здійснив з церковно-слов'янської мови — Високопреосвященніший Архієпископ Житомирський і Поліський ВОЛОДИМИР 

Конда́к 1.

Обраний чудотво́рче і преди́вний уго́днику Христо́вий, ченців му́дрий наста́внику і покрови́телю, преблаже́нний о́тче Феодо́сію, бо маєш велике насмілення до Го́спода, від всіля́ких на́с бід звільни́, щоб з ра́дістю викликувати тобі:

Ра́дуйся, преподо́бний о́тче Феодо́сію, спільного чернечого житія́ засновнику!

                   Ікос 1.

А́нгельський о́браз житія́ від ю́ності возлюби́в, я́к безпло́тний в тілі пожи́в ти́, преподо́бний Феодо́сію, все тимчасове і земне до сміття прирівняв. Того́ ра́ди, я́к а́нгела земного і людину небе́сну істинно тебе шануємо, з розчуленням взиваємо тобі:

Ра́дуйся, Кападокії святе процвітіння; ра́дуйся, благочести́вих батьків благослове́нний пло́де.

Ра́дуйся, у вірі і благоче́сті вихований; ра́дуйся, благода́ттю Бо́жою засяянний.

Ра́дуйся, Єва́нгелія Христо́вого старанний послідовнику; ра́дуйся, за́повідей Госпо́дніх вірний виконавцю.

Ра́дуйся, преподо́бний о́тче Феодо́сію, спільного чернечого житія́ засновнику!

Конда́к 2.

Бачив на тобі посилену благода́ть, о́тче Феодо́сію, прозорливий уго́дник Бо́жий преподо́бний Симео́н благослови́в тебе, передбачивши, я́к багато подвиза́тися бу́деш в тимчасовому цьому житті, Го́спода ра́ди. Ми ж, бачимо, що ти воістину ре́вносний служи́тель Бо́гу і бра́тії яви́вся ти́, в моли́твах, постах і бдіннях взірцем ставши своїм учням, тож заспіваємо Бо́гу: Алилу́йя!

Ікос 2.

Розум безсумнівний мавши́ в собі, о́тче Феодо́сі,ю коли сла́ву світу цього́ зневажив, чернечим подвигам цілком віддавсся ти́, пристра́сті гріхо́вні в собі умертвлюючи та безпереста́нними до Бо́га моли́твами ду́шу свою́ насичуючи. Отже, старанність твою вихваля́ючи, взива́ємо так:

Ра́дуйся, від ю́нацтва по́сницькое житіє возлюби́в; ра́дуйся, ярмо Христо́ве з любо́в'ю поніс.

Ра́дуйся, тіла мудрова́ння умертви́в; ра́дуйся, убогість вільну для себе засво́їв.

Ра́дуйся, моли́тви, поста і стриманності  храни́телю; ра́дуйся, чистоти душе́вної і тіле́сної старанний ревни́телю.

Ра́дуйся, преподо́бний о́тче Феодо́сію, спільного чернечого житія засновнику!

Конда́к 3.

Си́лою звище зодягався ти́, великими чеснотами для себе здобувши, богому́дрий Феодо́сію, і благода́ттю, я́к ри́зою, зодягнувся, зібрав ти́ тих хто в чернецтві безліч, щоб славосло́вити Творця будь-якою піснею: Алилу́йя!

Ікос 3.

Маючи ве́лику ревність у по́двизі чернечого житія́ та сла́ви людської уникаючи, постарався ти́, преподо́бний, в пустелю відійти́, і в пече́ру, що в ній саме волхви́ з дара́ми у Вифлеєм до народженого Богомнемовляти Христу́ прямували сховався тизаселившись. Ми ж, вражаємося пустельнолю́бному житію́ твоєму́, старанно взиваємо:

Ра́дуйся, всього́ себе́ во́ли Бо́жій відда́вав; ра́дуйся, житію́ безпло́тних поревнува́в.

Ра́дуйся, пустелі благода́тна прикрасо; ра́дуйся, ченців сла́во і утіхо.

Ра́дуйся, чернечого житія́ піклувальнику; ра́дуйся, чистоти душе́вної та тіле́сної дбайливий храни́телю.

Ра́дуйся, преподо́бний о́тче Феодо́сію, спільного чернечого житія́ засновнику!

Конда́к 4.

Бу́рю думок і пристрастей му́жньо перетерпів, преподо́бний о́тче, знайшов ти́ ти́хе приста́новище – Христа́, Його́ ж ра́ди у великому довготерпінні безлінивства в житті своєму потруди́вся ти́, нині ж на небесах в сла́ві з А́нгелами виспівуєш Йому́: Алилу́йя!

Ікос 4.

Чуючи про подви́жницьке житіє твоє, пресла́вний Феодо́сію, навідувалися до пече́ри твоєї шукаючи спасіння, їх же ти люборозсудливо наставляючи́, щоб про су́єтність земного житія́ цього́ і за сме́ртну годину невпинно роздумували. Ми ж, бачачи саме таке піклування твоє про спасіння бра́тії твоєї, насмілено заспівуємо так:

Ра́дуйся, пустельнолю́бців старанний сподви́жнику; ра́дуйся, братолю́бності дбайливий будівничий і те́плий за всіх моли́товнику.

Ра́дуйся, на височінь чеснот звйшов; ра́дуйся, на землі по-а́нгельски зажив.

Ра́дуйся, працюючих Го́сподеві наста́внику прему́дрий; ра́дуйся, помічнику немічним предо́брий.

Ра́дуйся, преподо́бний о́тче Феодо́сію, спільного чернечого житія́ засновнику!

Конда́к 5.

Богоприплинній зірці уподібнився ти́, преподо́бний о́тче Феодо́сію, світлом богоуго́дного житія́ твого́ всіх освітлює і тих хто приходить до тебе́ люби́ти Го́спода і Спаси́теля на́шого і Йому́ єди́ному безлінивства служи́ти навчаючи, виголошуючи з розчуленням: Алилу́йя!

Ікос 5.

Бачимо тебе, преподо́бний о́тче Феодо́сію, як досягнувшого в му́жа досконалого в Христі і наповненого дарувань Боже́ственних, що в Єва́нгелії Христо́вому вірним обіцяно. Отже, воспівуючи по́двиги і труди твої, взива́ємо тобі так:

Ра́дуйся, Це́ркви Христо́вої оздоба; ра́дуйся, благода́ті Бо́жої вміщення.

Ра́дуйся, по́снику незнемагаючий; ра́дуйся, трудолю́бцю благослове́нний.

Ра́дуйся, взірець смире́ння та послуху; ра́дуйся, учи́телю чистоти і цнотливості.

Ра́дуйся, преподо́бний о́тче Феодо́сію, спільного чернечого житія́ засновнику!

Конда́к 6.

Проповідник істинного покая́ння та послуху ставши́, преподо́бний Феодо́сію, того́ ра́ди багато приходило до тебе́, спасіння шукаючи; коли ж число́ учнів твоїх збільшилося, ти оби́тель чернечу на місці, що дивним о́бразом тобі від Го́спода вка́зано, зснува́вши́, що в ній же заспівалася богопишна пісня: Алилу́йя!

Ікос 6.

Засяяло по всьому світі сла́ва оби́тели твоєї, преподо́бний о́тче, і де́ ж знайшлося душе́вне заспокоєння не тільки тим хто живе в ній, але і всім шукаючим спасіння: ю́ним і ста́рим, бага́тим і убогим, немічним і знедоленим. Ми ж, згадуючи піклування твоє за спасіння всіх до тебе́ прибігаючих, ублажа́ємо тебе, промовляючи:

Ра́дуйся, ченців му́дрий керівнику; ра́дуйся, в по́двизі перебуваючих повірителю.

Ра́дуйся, голодних ще́дрий годувальнику; ра́дуйся, немічних безоплатний ціли́телю.

Ра́дуйся, старанний перед Бо́гом клопотарю; ра́дуйся, те́плий за на́с моли́товнику.

Ра́дуйся, преподо́бний о́тче Феодо́сію, спільного чернечого житія́ засновнику!

Конда́к 7.

Жадав, щоб усі сповідували віру істинну, у Святому Місті Єрусали́мі стопи свої напра́вив ти́, преподо́бний, і де́ ж єрети́чні вимудрува́ння посороми́в, вірних навчивши Триіпоста́сному Бо́гу виспівува́ти: Аллилу́йя!

Ікос 7.

Ди́вний воістину захисник Правосла́вної віри яви́вся ти́, богому́дрий Феодо́сію, лжевче́ння єрети́чні будь-які викриваючи та сповідувати істинну віру всіх закликаючи. Того́ ра́ди від імпера́тора Анаста́сія заслання тюремне і окови перетерпів ти́, віддані ж, бачачи якраз поборність твою́, заспівали тобі саме так:

Ра́дуйся, Пресвятої Тро́йці правдивий служи́телю; ра́дуйся, во́лі Бо́жої ретельний виконавцю.

Ра́дуйся, Правосла́вної віри сповіднику; ра́дуйся, правди Христо́вої проповіднику.

Ра́дуйся, єрети́чні науки руйнуєш; ра́дуйся, християн правосла́вних у вірі утверджуєш.

Ра́дуйся, преподо́бний о́тче Феодо́сію, спільного чернечого житія́ засновнику!

Конда́к 8.

Дивне і пресла́вне зна́мення благозволе́ння Бо́жого побачилося на тобі, о́тче Феодо́сію, даною бо тобі благода́ттю з вірою тих хто просить від всіля́ких напа́стей охороняєш, від скорбот звільняєш і будь-яке прохання на бла́го виконуєш, навчаєш ди́вному в чудесах Своїх Бо́гу співати: Алилу́йя!

Ікос 8.

Всьому́ світові молитовником особливим і чудотво́рцем яви́вся ти́, богоблаже́нний Феодо́сію, і ве́сь в Бо́зі був, всі за́повіді Христо́ві віддано берегти учням твоїм наставляв ти́. Отже, як зійшов на висоту́ довершеності духо́вної, наставля́й й на́с на дорогу спасіння, що голосимо тобі саме так:

Ра́дуйся, жития́ вели́ких подви́жников прие́мниче; ра́дуйся, ве́чныя блаже́нныя жи́зни насле́дниче.

Ра́дуйся, чину чернечого предстоя́телю богому́дрий; ра́дуйся, що до поживи небе́сної приєднався.

Ра́дуйся, бра́тії твоєї оте́ць чадолюби́вий; ра́дуйся, що лілією пустельною, як свя́тістю думянів.

Ра́дуйся, преподо́бний о́тче Феодо́сію, спільного чернечого житія́ засновнику!

Конда́к 9.

Вся́ке єство́ а́нгельське здивував ти́ висото́ю по́двигів своїх, преподо́бний о́тче, неприроднє житіє на землі показавши, цього́ ра́ди до Небе́сних Си́л зарахований, у Престо́ла Царя́ Сла́ви нині поставши, з А́нгельськими хорами виспівуючи Йому́: Алилу́йя!

Ікос 9.

Красномовний язик не мо́же гідно прославити тебе, о́тче Феодо́сію, бо багато пресла́вних по́двигів в житті твоєму вчинив ти́. Ми ж до тебе з любо́в'ю спонукані, в смире́нні се́рця насмілено заспівуємо тобі  саме так:

Ра́дуйся, бо Го́споду всією душе́ю і всією силою твоєю послужи́в ти́; ра́дуйся, бо  ра́ди цього багатоманітних дарів від Його́ сподо́бився ти́.

Ра́дуйся, Правосла́вної віри світи́ло і утвердження; ра́дуйся, оби́телі твоєї покро́в і захист.

Ра́дуйся, в бідах і обставинах помічнику ско́рий; ра́дуйся, заступнику за на́с перед Го́сподм непосоромлений.

Ра́дуйся, преподо́бний о́тче Феодо́сію, спільного чернечого житія́ засновнику!

Конда́к 10.

Спасти́ бажав безліч люде́й твоїм піклуванням, Преблаги́й Госпо́дь вибрав тебе досто́йним наста́вником, преблаже́нний о́тче Феодо́сію: тобо́ю бо багато на шлях спасіння наста́влені були та моли́твами твоїми Ца́рство Небе́сне успадкували, і де́ вдячно виспівують Бо́гу: Алилу́йя!

Ікос 10.

Стіна́ тве́рда і огорожа непорушна оби́телі твоєї є су́ть невсипущої твоєї до Бо́га моли́тви, о́тче Феодо́сію. Отже мешкаючі в ній, чере тебе від бід визволені, подячно возно́сять до тебе́ голоси свої, виголошуючи так:

Ра́дуйся, послідовнику Христо́вий благопослушли́в; ра́дуйся, Владики свого́ ра́бе благи́й і вірний.

Ра́дуйся, найтрудолюбивіший вертогра́да Христо́вого працівнику; ра́дуйся, старанійший за́повідей Христо́вих виконавцю.

Ра́дуйся, і після смерті оби́тель твою́ бережеш; ра́дуйся, що молільникам в ній доброкорисне подаєш.

Ра́дуйся, преподо́бний о́тче Феодо́сію,  спільного чернечого житія́ засновнику!

Конда́к 11.

Спів похвальний прийми́ від на́с, преподо́бний о́тче, вислухай моління на́ші, захити́ на́с від всіля́кого зла́, збережи́ оби́тель твою́, щоб  стати вірним в утіху і пристановище, і де́ ж невпинно возно́ситься пісня: Алилу́йя!

Ікос 11.

Світлосяйним світи́льником, що від Правдивого Світла засяяний,  на землі являєшся перебуваючим, преподо́бний о́тче Феодо́сію, серця вірних просвітлюєш і до розуму Боже́ственного всіх наставля́єш, з розчуленням виголошуючих таке:

Ра́дуйся, наста́внику на спасіння прему́дрий; ра́дуйся, в по́двигах невтомливий.

Ра́дуйся, А́нгелів і всіх святих співбесіднику; ра́дуйся, за весь світ старанний моли́товнику.

Ра́дуйся, що названої на честь тебе́ оби́телі охорона невсипуща; ра́дуйся, в напастях і ско́рботах помічнику швидкий.

Ра́дуйся, преподо́бний о́тче Феодо́сію,  спільного чернечого житія́ засновнику!

Конда́к 12.

Благода́ть Боже́ственну випроси́ на́м, святий уго́днику Бо́жий, щоб повсякчасно покривала на́с від ворогів ви́димих і неви́димих, щоб навчила нас наслідувати тебе́ в преподо́бії та пра́вді, щоб напра́вить серця на́ші до смире́ння, покая́ння та непосла́бленому виконанню за́повідей Христо́вих, щоб разом з тобо́ю сподо́бимося зріти сла́ву Вели́кого Бо́га й вічно співати Йому́: Алилу́йя!

Ікос 12.

Проспівуючи твоє богоуго́дне житіє, вихваля́ємо ми́рний відхід твій, о́тче Феодо́сію, і мо́лимося́ тобі: не забу́дь на́с, грішних і недосто́йних, бу́дь на́м на все́ що добре скорим помічником, зі зворушенням викликуємо тобі саме так:

Ра́дуйся, те́плий клопотарю за всіх хто ім'я твоє прикликає; ра́дуйся, загородження і надія на тебе хто шанує.

Ра́дуйся, ста́да Христо́вого до́брий наста́внику; ра́дуйся, ображених та знедо́лених засту́пнику.

Ра́дуйся, правосла́вних християн похвало́; ра́дуйся, тим хто в чернецтві сла́во.

Ра́дуйся, преподо́бний о́тче Феодо́сію, спільного чернечого житія́ засновнику!

Конда́к 13.

 О преди́вний чудотво́рцю і вели́кий уго́днику Христо́вий, преподо́бний о́тче Феодо́сію, що предстоїш нині у Престо́ла Пресвятої Тро́йці, прийми́ від на́с, грішних, приноси́мі тобі хвале́бні співи, та моли́твами твоїми випроси́ на́м у Го́спода прощення гріхів, визволення від бід тимчасових і спасіння від му́к вічних, щоб з тобо́ю завжди заспівувати Бо́гу: Алилу́йя!

                                                     Моли́тва.

  О  преподо́бний і богоно́сний о́тче на́ш Феодо́сію! Ти, попрацювати Го́сподеві забажав, безлінивства в трудах, в бдіннях, в моли́твах і постах подвиза́вся ти́, і ставши́ наста́вником тим хто в чернецтві,  та всьому ж лю́ду – оте́ць чадолюби́вий. Нині отже, після відходу твого від земного, і до  Небе́сного Царя постав, моли́ бла́гість Його́, щоб уще́дрив місце оселе́ння твого́, святу́ оби́тель твою́, і де́ ж ду́хом любові твоєї невідсту́пно перебува́єш, і всім з вірою до тебе́ припа́даючим на благії прохання їх здійснення. Випроси́ у Ми́лостивого Го́спода на́шого, щоб зіслав на́м щедрості бла́г земних, а більше ж котре для користі ду́шам на́шим щоб да́рував на́м, і останок життя цього тимчасового в покая́нні тож сподо́бив, а в де́нь же Су́дний правого стояння і насолодження в Ца́рстві Своєму щоб удосто́їв на́с на  віки віків. Амінь.