Переклад здійснив з церковно-слов'янської мови — Високопреосвященніший Архієпископ Житомирський і Поліський ВОЛОДИМИР
Кондак 1
Вибраний угоднику Божий, пресвітлий пустелі світильнику, і богомудрий ченців наставнику, преподобний отче наш Арсенію! З ангелами предстоїш триіпостасному Богу, і набувший до нього сміливість велику, молися завжди за спасіння нас грішних, і молитвами твоїми від всіляких бід звільни тих, що виголошують тобі:
Радуйся, Арсенію, великий пустельнику!
Ікос 1
Ангела в тілі і людину небесну знаємо тебе, преподобний отче Арсенію. Ти бо чистотою і святістю житія твого, безплотним силам поревнувавши, і землян здивував ти, показав усім дивний образ в собі удосконалення духовного. Отже вихвалюємо тебе й промовляємо:
Радуйся, старого риму святе процвітіння: радуйся, батьків благочестивих всечесна гілко.
Радуйся, від младості на подвиги духовні наперед покликаний: радуйся, від юності єдиного Бога всім серцем возлюбив.
Радуйся, премудрості земної відмінно навчений: радуйся, премудрістю небесною обдарований.
Радуйся, закон Христовий на скрижалях серця своего накреслив: радуйся, що у всіх заповітах господніх непорочно ходив.
Радуйся страхом Божиим огорджений: радуйся, ритором і богословом особливим був.
Радуйся цнотливість душі і тіла непошкоджено зберіг: радуйся, свято і богоугодно на землі пожив.
Радуйся Арсенію великий пустельнику!.
Кондак 2
Бачив серцезнавець Господь, непорочну чистоту душі твоєї, отче Арсенію, на диякона святої римської церкви тебе поставив, щоб служив пречистим і животворчиим Христовим тайнам, і, як достойний сосуд Божої благодаті, возносив молитви соборні за весь люд, проспівував пресвятій тройці: Алилуйя!
Ікос 2
Розуму Божественного всенаповненим став ти, Арсенію богомудрий, адже не було рівному тобі в премудрості і благочесті у всьому царстві римському. Отже цар Феодосій в наставника синам своїм Аркадію та Онорію тебе обрав, цим спонукаючи і нас вітати тебе:
Радуйся, від заходу до сходу, що прийшов світити людям богомудрістю своєю: радуйся, від старого Риму в новий Рим переселився на нові подвиги духовні.
Радуйся, царів наставнику і вчителю: радуйся володарів земних до царства небесно скеровував.
Радуйся, при палаці царському подвижництву за Христа відповідав: радуйся дні на вчення, а ночі ж на молитву посвячував.
Радуйся, від царя Феодосія дуже люблячим і шанованим був: радуйся отцем царя та синів його названий.
Радуйся, бо саном сенаторським пошанований: радуйся в славі царства земного смиренням святим всенаповнився.
Радуйся, бо молитви смирення старанно до Бога підносив: радуйся, бо поклони земні вчиняв.
Радуйся, Арсенію, великий пустельнику!
Кондак 3
Силою Божою зміцнений, отче преподобний, забажав ти в безмовності пустельній попрацювати Господеві, образу ж взяв гнівливості на тебе царевича Аркадія, задумав ти таємно залишити палац царський, і сховатися в пустелі, щоб безборонно вспромозі проспівати Богу серафимську пісню: Алилуйя!
Ікос 3
Маючи бажання велике спасти душу твою, отче Арсенію, молився ти Богу, щоб вказав тобі шлях правильний до спаcіння, і почув ти голос небесний, що промовив тобі: "Арсенію, ухиляйся від люду, і спасешся!" Отже від палацу царського таємно відійшов ти, в мізерні одежі зодягнутий, і в пустелю скитську прийшов ти, просячи отців пустельників, щоб учинили тебе ченцем. За це тебе славлячи викликуємо:
Радуйся, від Самого Господа таємно навчений подвижництву духовному: радуйся, бо голосом небесним наставлений змовчуванню душеспасительно.
Радуйся, бо дім царський залишив, щоб царство небесне унаслідувати: радуйся, бо всю славу світу цього відкинув, щоб славу вічну небесну отримати.
Радуйся, бо один єдиному Христу в пустелі попрацювати побажав: радуйся, бо святий ангельський образ старанно собі просив.
Радуйся, від великого Іоана Колова в смиренні дивно випробуваний: радуйся, бо смирення нелицемірності у випробуванні йому показав.
Радуйся, бо постриг в чернецтво від рук його святих отримав: радуйся, від нього передбачення, що ченцем майстерним станеш.
Радуйся, бо в безмовності пустельній добре подвизався: радуйся, бо в пості та молитвах непослабно перебував.
Радуйся, Арсенію, великий пустельнику!.
Кондак 4
Бури пристрастей уникнув, отче Арсенію, в пристань благодатного безпристрасття досягнувши, і в пустелі скиту рівноангельно пожив ти, Богом напоумлений до безмовності удосконаленої, дивним житієм твоїм дивував ти всіх отців пустелі, і спонукавв ти їх славити Бога і співати йому: Алилуйя!
Ікос 4
Почув знову голос небесний: «Арсенію, біжи від люду і в мовчанні будь: а сиедже це є корінь безгрішності», - в пустелю найглибшу зайшов ти, преподобний, і мовчанням уста твої замкнувши, уникав бесід людських, щоб завжди розмовляти з Богом в серці твоїм. Тому заради і ми взиваємо до тебе:
Радуйся, висото безмовноті, якою зручно підійматися тільки вибраними із вибраних: радуйся, глибино смирення, якої удостоєний благоприхильності Божої.
Радуйся, що бігав від людей, щоб не разлучитися з Богом: радуйся, бо мовчазний вустами, тож не перестаєш волати до Господа в серці своїм.
Радуйся, правдивий Христовий угоднику, що всі заповіді Його вірно звершував: радуйся, у Христі всіх ближніх твоїх щиро любив.
Радуйся, правило чернечого безмовного житія: радуйся образе довершення духовного.
Радуйся, бо ним же здивувалися ангели: радуйся, бо за нього ж Бога славлять люди.
Радуйся, Арсенію, великий пустельнику!
Кондак 5
Богоприємне джерело сліз молитовних, очі твої виточували, преподобний отче, та скількома розрадами божественності всенаповненим був ти, бо ридав ти постійно при молитвах своїх. Отже й нас навчи прикладом своїм зі слізьми молитися Богу, і співати Йому в розчулені сердечному: Алилуйя!
Ікос 5
Видним був ти весь вогнепалаючим, як на молитві предстояв, серафимською любов'ю до Господа обійнятий, і богоміркуванням високим від землі до небес вознесений, отче Арсению. Вражаємося отже цьому початку слави твоєї, ублажаємо тебе добрими похвалами цими:
Радуйся, пустелі скитської духовна окрасо: радуйся, Єгипта славо та похвало.
Радуйся, бездіяльність душешкідливу зненавидів: радуйся, руками своїми кошелі плів.
Радуйся, молитвою невпинною з Богом завжди розмовляв: радуйся, видіння небесні таємно споглядав.
Радуйся, Арсенію, великий пустельнику!
Кондак 6
Проповідником став ти душеспасительним, отче Арсенію, всім хто до тебе приходив, бо мовчанням твоїм навчав більше риторського благословення всіх вірних, котрі бачили в тобі довершенного у Христі подвижника, сильного перед Богом й людьми, егоже лице, яко лице ангела Божия, светом небесным сияше. Темже и вопияху прославльшему тя Богу: Алилуйя!
Ікос 6
Зассяв великими чеснотами твоїми в пустелі скитській, як сонце пресвітле, отче Арсенію, весь світ осяяв ти славою твоїх подвигів, і твого безмовного житія, яке в образ усім безмовникам від Бога надалося, і в правило звіщає до спасіння. Отже повсякчасно тебе славлячи волаємо:
Радуйся, заповідей Христових вірний виконавцю: радуйся прикладом твоїм богорозсудливістю удосконаленої людей навчав.
Радуйся, ангельське житіє на землі показав: радуйся, святу Христову церкву подвигами твоїми гарно оздобив.
Радуйся, бо зійшов на верх чеснот християнських: радуйся, бо зійшов до глибини смирення святого.
Радуйся любові пустельної горлице, що предтечі уподібнювався: радуйся, сосуде Господній, Дарами Святого Духа всенаповнюючий.
Радуйся, Арсенію, великий пустельнику!
Кондак 7
Бажав Господь явити отцям пустельникам твого, отче Арсенію, безмовного житія досколість, показав одному з них у видінні, як човен твій у великій безмовності не людьми та не ангелами, а Самим Господом керується: і так всім знано вчинилося, як бігаючи від люду з Богом з'єднався ти, викликував Йому: Алилуйя!
Ікос 7
Нове і дивне було житіє твоє, преподобний отче, в мовчанні і безмовності ,що до пізна спроваджувалося тобою в пустелі скитстській: дивні були і бдіння твої всенічні, що в них же, підіймав до неба руки свої на захвд сонця, стоявчи так молячись, до сходження сонця . Цим саме вражаючись, взиваємо тобі так:
Радуйся, преподобний, що пустелю безплідну духовно розплодив: радуйся, богоноснику, що від Єгипта чеснотами твоїми всьому світу засяяв.
Подорожуюче на землі житіє возлюбив ти, отче Арсенію, не маючи тут наявного міста, але майбутнього, Єрусалиму небесного, завжди вишукува, переходив ти з місця на місце в пустелі скита египетського, і так, як безплотний, убого та безмовно перебуваючи, взивав до Господа: Алилуйя!
Ікос 8
Весь розум свій у Бозі глибокий мав ти, Арсенію отче наш, і тільки богоміркуванню невпинному старався ти, як безліч забувати собі за їжу і питво. Навчи отже й нас лінивих і недбалих пильнувати в молитвах до Бога, щоб тобі подячно викликувати:
Радуйся, освячений сосуде Божої благодаті: радуйся, скарбе всебагате на чесноти.
Радуйся, бо час смертний повсякчасно пам'ятав ти: радуйся, бо дня судного в забуття не поклав ти.
Радуйся, бо ридав ти гірко згадуючи мукі вічні: радуйся, бо плакав ти у всі дні життя свого, щоб уникнути геєнського полум'я.
Радуйся, смиренням досконалим повалив всі спокуси прегордого веліара: радуйся, недосягненим перебував його розпаленими стрілами.
Радуйся, руки свої преподобні з насміленням до неба підносив: радуйся від захода до сходу сонячного в молитвах Господеві предстояв.
Радуйся, всенаповнений божественної любові: радуйся, великий в чині преподобних.
Радуйся, Арсенію, великий пустельнику!
Кондак 9
Всі заповіді Христові вірно виконував ти, преподобний отче, і тільки Богу догодив ти, бо дарований великий дар розсудливості духом і пізнання думок людських, що учням же твоїм говорив ти, як множиною про слово, котре провіщав ти, каявся ти, а у безмовності ніколи, цим повчаючи їх уникати марнослiв'я душешкідливого, щоб змогли благоприємно співати Творцю своєму: Алилуйя!
Ікос 9
Ораторів багатослівних перевершив ти даром слова, преподобний, мовчанням же своїм більше слова повчав ти всіх прийдешніх до тебе заради користі душевної, наставляючи їх берегти вуста від ,багатослiв'я і засудження ближніх, щоб і нас сподобити покращенню молитвами твоїми, щоб викликувати тобі:
Радуйся, земний ангеле і небесна людино: радуйся, вірний послідовнику Христовий.
Радуйся, мовчанням твоїм ближніх твоїх повчав: радуйся, висотою добродійств твоїх людей вражав.
Радуйся, убогість духовну здобув: радуйся, лагідне і незлобиве серце мав.
Радуйся, всіляку догоду тіла зненавидів: радуйся пустельну лютість з насолодою перетерпів.
Радуйся, прирілу воду як аромати нюхав: радуйся, що замість м'якого ліжка, різками собі постиляв.
Радуйся, Арсенію, великий пустельнику!
Кондак 10
Спасіння душевне здобув ти по всі дні життя твого, преподобний отче, і це благонадійно отримавши, в старості заслуженій смертю святою відійшов ти до Господа, взявши від Його нагороду працею своєю на небі, а на землі ж зоставив ти пам'ять з похвалами житієм твоїм добрим, котре вихваляючи, співом Богу, дивному у святих своїх: Алилуйя!
Ікос 10
Стіною загорожі явився ти вірним, отче Арсенію, по чеснім успінні твоїм, берігши їх молитвами твоїми від будь-яких спокус та озлоблень диявольских: отримав бо ти благодать від Господа допомогати земним, котрі молитовно тебе призивають:
Радуйся, побідоносцю, що увінчаний від Христової правиці: радуйся, що прикрашений славою невечірнею на небі.
Радуйся, що ублажаємий з роду в рід на землі: радуйся, що радіємий співбесіднику ангелів.
Радуйся, що блаженний співспадкоємцю всіх святих: радуйся, що в лоні Авраамовім упокоєний.
Радуйся, що з обранцями Божими увійдений: радуйся споглядання Христового удостоєний.
Радуйся, що отримав блага, що праведникам від віку уготовані: радуйся, що одержав громадянство Єрусалима небесного.
Радуйся, що вселився, там, звідки відбігає всяка болість: радуйся, осяянний світлом трисонячного Божества.
Радуйся, Арсенію, великий пустельнику!
Кондак 11
Спів з ангельскими воїнствами приносиш в небі Пресвятій Троїці, Арсенію богоблаженний, і молишся завжди за люд, котрі віддано шанують святу пам'ять твою. Молимo тeбе, преподобний: помолися й за нас грішних до Господа, що славлять сьогодні ім'я тво'є і ублажають подвиги твої: тож будемо й ми наслідниками чеснотам твоїм, і вкупі з тобою сподобимось співати Триєдиному Богу: Алилуйя!
Ікос 11
Світлоподавчим світильником чеснот євангельських став ти при життю, отче Арсенію, таким являєшся і після смерті, наставляючи нас до богоугодництва правдивого душеспасительними виразами твоїми, що в книгах святоотцівських записані, від них же почерпаємо настанови духовні, взиваючи тобі:
Радуйся, зеркало чисте таємного в Бозі житія: радуйся, свічко, що вогнем гориш любові до Господа.
Радуйся, досконалий у Христі подвижнику: радуйся, добрий ченців наставнику.
Радуйся, розуме, що осяєнний променями божественного світла: радуйся, що зв'язав язик свій мовчанням на славу Божу.
Радуйся, в мовчанні твоїм добрим учителем був: радуйся, учнів своїх богодогоджанню істинному повчав.
Радуйся, Арсенію, великий пустельнику!
Кондак 12
Благодать Господню випроси нам, преподобний угоднику Христовий, і будь нам проводирем в царство небесне. Молимося посильно: поможи нам немічним і грешним, твоїм добродійствам наслідувати, Богу, а не світу догоджати, щоб в спромозі приємно співати всіх Творцю: Алилуйя!
Ікос 12
Проспівуючи святе безмовне житіє твоє, отче Арсенію, дивуємося богоміркуванню твоєму молитовному, як завжди з Богом перебував ти розумом своїм, нині ж, коли перейшов ти від тимчасових подвигів до вічного блаженству, тим більше з Богом нерозлучно перебуваєш, і Бог в тобі перебуває, Його ж ублагати не переставай за шануючих тебе і волаючих:
Радуйся, лілеє святості і чистоти: радуйся, дерево благоплідне саду Ісусового.
Радуйся, процвівший в долинах святого смирення: радуйся, вознесенний навіть до гори небесної.
Радуйся, вишнього Сіона мешканцю: радуйся слави троїчної споглядачу.
Радуйся, всіх святих повсякчасний друже: радуйся, грішників з Богом примирителю.
Радуйся, що подвижницького безмовного житія вірний указщику: радуйся, за всіх шануючих тебе старанний до Господа повірителю.
Радуйся, що душі наші наставляєш на спасіння: радуйся, тілес наших в подвигах змі.цнюєш
Радуйся, Арсенію, великий пустельнику!
Кондак 13
О, великий угоднику Божий, преподобний отче наш Арсенію! Прийми милосердне це мале моління наше в похвалу, котре тобі приносимо з вірою й любов'ю, та ублагай улюбленного тобою і возлюбившого тебе Господа: щоб зберіг і помилував нас грішних, та визволив муки вічної, і сподобив в царстві небесному зі святими співати йому: Алилуйя!
Молитва
О, священна голово, земний ангеле, небесний чоловіче, безмовності піклувальнику, мовчання любителю, преподобний і богоносний отче наш Арсенію! Припадаємо тобі й молимося: помолися до Господа, Бога і Спаса нашого Ісусу Христа, щоб дарував нам грішним і недостойним рабам своїм, дари свої все що на спасіння душевне корисне : віру правдиву, надію благу, любов нелицемірну, благочестя непохитне, любомудрість христонаслідну, і всі чесноти, що в святому Євангелії Їм заповіщені: щоб бути наступниками твого богоугодного житія, та разом з тобою сподобитися спасіння вічне отримати і царство небесне успадкувати. О, угоднику Божий! Не зневаж нас, а поможи нам, небесним повірительством твоїм, благочесно життя тимчасове скінчити, відхід благий, мирний і непосоромлений добути, та блаженства райського удостоїтися: щоб прославити людинолюбство і щедроти в Тройці славимому і покланяємому Богу, Отцю і Сину і Святому Духові, і твого святого заступництва, на віки віків. Амінь.