Архієпископ Житомирський і Поліський Володимир очолив чин похорону новопреставленого воїна Героя Петра Попіка
У селі Новопіль провели в останню дорогу захисника України Попіка Петра Володимировича.
Україна втратила прекрасного сина, який все своє життя тяжко працював заради процвітання рідного села і рідної землі. А в тяжкий час війни став на захист Батьківщини.
Архієпископ Житомирський і Поліський Володимир у співлужінні духовенства Черняхівського благочиння провели чин похорону новопреставленого воїна героя Петра.
Петро Володимирович Попік народився 19 червня 1974 року в с. Новопіль.
Закінчив Новопільську середню школу. Навчався в Головинському училищі, здобувши професію водія.
Батьки Петра Володимировича все життя працювали на фермі в рідному селі. Продовжуючи справу батьків, Петро Володимирович працював у колгоспі.
Він був працьовитою людиною, був надзвичайно скромним, м'яким у поводженні з іншими. Почуття патріотизму та працьовитість прищепив трьом своїм синам. Двоє з них нині також захищають нашу країну. Троє синів, троє продовжувачів батькової справи зросли мужніми, чесними, щирими, перейнявши від батька кращі людські якості.
Петро Володимирович став на захист Батьківщини влітку 2024 року. Спочатку охороняв спокій житомирян під час несення служби на блокпості на кордоні обласного центру, далі захищав кордони Держави під Білоруссю. А згодом був відкомандирований на Донеччину. Виконував різні завдання, яких потребувало наше військо і Батьківщина. Останнім часом був оператором 2 військової лазні взводу забезпечення командних пунктів батальйону матеріального забезпечення військової частини.
Він був самовідданим військовим, завжди був першим, не жаліючи власних сил та здоров'я. Був вірним другом, побратимом. Був найкращим сином своїх батьків, найкращим братом і батьком.
Життя нашого земляка обірвалося 1 березня 2025 року в населеному пункті Вільне Запоріжжя на Миколаївщині.
У Петра Володимировича залишилися троє синів та сестри.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким героя. Подвиг Петра Володимировича завжди буде в нашій пам'яті. Низький уклін нашому герою за самовіддане служіння Батьківщині, за яку він віддав своє здоров'я і життя.