Житомирсько-Поліська Єпархія

Вічна пам’ять захиснику України Олександру Горобенко!

За довгі місяці страшної війни, яку розв’язала російська федерація, Україна втратила багато своїх синів і дочок. Вже вкотре не обминає біда і нашу громаду. Східний вітер приніс на своїх чорних крилах сумну звістку.

11 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання обірвалося життя Олександра Миколайовича Горобенка, лейтенанта Збройних Сил України.

Олександр народився у Малині. Тут пройшли його дитинство та юність. У 2004 році закінчив Малинську загальноосвітню школу № 4. Потім було навчання у Немішаївському агротехнічному коледжі.

Одружився, разом з дружиною проживав у с. Чудин, працював спочатку працював у районному відділку міліції, а потім у Радомишльському лісництві майстром лісу, виховував двоє чудових синів. Але повномасштабна війна внесла свої корективи у життя…

24.02.2022 Олександр був призваний до роти охорони 7 відділку. Пройшов навчання, отримав звання молодшого лейтенанта, а потім лейтенанта, був командиром кулеметного взводу.

11 листопада 2024 року близько 08:20 виконуючи бойове завдання під час зміни особового складу на позиціях, рухаючись на автомобілі, підірвався на невідомому вибуховому пристрої в районі н.п. Кучерівка Шосткинського району Сумської області.

Вірним побратимом, товаришем, порадником, вчителем, кмітливим і рішучим командиром – таким Олександр залишиться в пам’яті побратимів. Товариським, дотепним, надійним другом - для друзів та колег. Люблячим сином, чоловіком та батьком... А ще добрим і щирим, уважним і турботливим для найрідніших.

Сьогодні ще один воїн злетів до неба. Ще один воїн доєднався до лав небесного воїнства…

Поховали мужнього Героя в с. Чудин Радомишльської громади.

Жодні співчуття не зменшать біль втрати, жодне слово не втамує тугу в серці рідних, друзів, побратимів.

Схиляємо голови в глибокій скорботі. Нехай душа Героя Олександра Горобенка, знайде вічний спокій.

Вічна слава та світла пам'ять нашому Воїну-захиснику!