Житомирсько-Поліська Єпархія

Переклад здійснив з церковно-слов'янської мови — Високопреосвященніший Архієпископ Житомирський і Поліський ВОЛОДИМИР .

Кондак 1

Непереможних си́л небе́сних ра́дість і хваління, всього́ ж ро́ду людського сприяння, ублажа́ємо Тебе, Пречи́ста Діво Ма́ти. Ти ж, на́ша єди́на надія, зішли́ душа́м відра́ду благода́тну, щоб співати Тобі, ди́вний Твій образ шануючи:

Ра́дуйся, Божа Ма́ти, Невісто нетлінна, світла на́ша відра́до!

Ікос 1.

А́нгелів ли́ця дувуються, на о́браз афо́нський Твій споглядаючи, бо на нім , пречи́стая Діво і Ма́ти, від ву́ст нетлінних правою руко́ю  прави́цю Немовляти відво́дить смиренно. Що́ це́ є знаком передвістя? Ми ж промовляємо, співаючи саме так:

Ра́дуйся, Діво, Всевишнього Ма́ти; ра́дуйся, ди́вний раю благода́ті.

Ра́дуйся, на́ша відра́до небе́сна; ра́дуйся, лю́дям надія відома.

Ра́дуйся, о́браз бо Твій спасіння звіщає всій землі; ра́дуйся, бо погляд Твій розрада перебува́ючим в тлінні.

Ра́дуйся, світло небе́сне, млу́ на́ших днів опромієюш; ра́дуйся, цвіт нетлінний, тління на́ших діл оживляєш.

Ра́дуйся, Ти бо моли́тви до Сина за ми́р твориш; ра́дуйся, бо в те́плій моли́тві, як світи́льник, палаєш.

Ра́дуйся, ра́дісно Тобі виголошуємо; ра́дуйся, пісенно Тебе оспівуємо.

Ра́дуйся, Божа Ма́ти, Невісто нетлінна, світла на́ша відра́до!

Конда́к 2.

Невспромозі розум далечінь таємниці Твоєї зрозуміти, Пречи́ста Богоблаже́нна Діво. Ти бо, в ло́но чи́сте дійством Ду́ха прийнявши безсіменне О́тче Сло́во, Бо́га людиною поєднавши і пісню наказавши усім співати: Алилу́йя!

Ікос 2.

Го́ру Афо́нську, Діво, яка Сином Тобі да́на в жереб, покро́вом Своїм осіня́єш звише, оберігаєш ди́вно від бід та нещасть. Благода́тними іко́нами Твоїми чудесами оби́телі афо́нські сла́вляться і голосами преподо́бними Тебе хва́лять:

Ра́дуйся, Діво, відра́до в печа́лях; ра́дуйся, скоропослу́шнице в ско́рботах.

Ра́дуйся, перебуваючим в дорозі Одигітріє; ра́дуйся, хра́мів свяще́нних ворота́рнице.

Ра́дуйся, до́бра провіснице безпорадним в біді; ра́дуйся, вірне розчулення прибігаючим доТебе́.

Ра́дуйся, бідним бага́цтво, єлеєно́сна Жоно; ра́дуйся, шануючим ака́фіст доброзичлива та́ємнице.

Ра́дуйся, в ке́лії ста́рцю мовивша «Ра́дуйся» дивно; ра́дуйся, живоприйнявша Ма́ти.

Ра́дуйся, Тебе бо гідно є проспівувати; ра́дуйся, Тебе бо за обов'язком ублажа́ємо.

Ра́дуйся, Божа Ма́ти, Невісто нетлінна, світла на́ша відра́до!

Конда́к 3.

Євину гордливу облесливість Діви смире́нністю «Стань» в оча́х Милосе́рдного всю́ знищує: ось Син Бо́жий Син Діви став та Бо́г непристу́пний живе з людьми. Отже подячний спів неспинними вустами возсила́ємо: Алилу́йя!

Ікос 3.

Лицем стоячи над мо́рем, світлом моли́тви ся́ють перед Бо́гом святині Афо́на та я́вно Бо́жої Ма́тері сла́ва Афо́на святої глави осіняє, до співу на вся́кий ча́с прикликаючи пустельників, що співають Їй похвально:

Ра́дуйся, сла́во пу́стель бажаних; ра́дуйся, чу́до висо́т піднебе́сних.

Ра́дуйся, гір та пагорбів осяяння; ра́дуйся, скель і бистрин освячення.

Ра́дуйся, Нею ж відкриваються шляхи в небе́сні краї; ра́дуйся, Нею ж відчиняється ра́й нетлінної весни.

Ра́дуйся, лілея в долині, запашної ра́дості; ра́дуйся, лілія в по́лі, завжди приплинної насолоди.

Ра́дуйся, світла сходу, що низи землі опромінив; ра́дуйся, життям потоки, во́ду живу́ явив.

Ра́дуйся, голосе нестихаючих молінь; ра́дуйся, щи́те свяще́нних поселе́нь.

Ра́дуйся, Божа Ма́ти, Невісто нетлінна, світла на́ша відра́до!

Кондак 4

За людський рід, який спасти́ нас, о Діво, в моли́твах перед Сином найсолодчим стоїш; о Ма́ти, лю́дям блага́ відра́до, Ти бачиш бе́зодню гріхів на́ших лю́тих, ми ж, у ро́ві виснаження ринуті, не сміємо підвести́ очі й співати: Алилу́йя!

Ікос 4.

Ватопе́да оби́тель сла́виться о́бразом дивним, котрому є давнє ім'я Відра́да. Про яке переда́ння ста́рець блаже́нних зберігає благода́тну ди́вну оповідь, на сла́ву Богоро́диці засту́пниці, тож слухаючи неї, співаємо Пречи́стій:

Ра́дуйся, світу блага́ відра́до; ра́дуйся, вірним мір і огорожа.

Ра́дуйся, чу́до чуде́с несказа́нне; ра́дуйся, не́бо небе́с засяя́не.

Ра́дуйся, лю́блячих жи́ття безмо́вності святих бажань кра́ю; ра́дуйся, шукаючим безтурботності омріяний раю́.

Ра́дуйся, бо Тобо́ю вся́ка душа́ оживляється; ра́дуйся, бо Тобо́ю засохлий розу́м воскреса́є.

Ра́дуйся, шуми печі, яки́м саме невір'я та́не; pа́дуйся, та́йна си́ло, що від тлінності відновлює.

Ра́дуйся, сла́во усамітнених стійких; ра́дуйся, кріпосте ченців бадьорих.

Ра́дуйся, Божа Ма́ти, Невісто нетлінна, світла на́ша відра́до!

Конда́к 5.

Народивша жи́ття всьому́ світу, продила ми́лості бе́зодню, о Діво Пречи́ста, о́ком яснійшим бачиш на́ших печа́лей бурю, чуючи голоси земних зітхання, ско́ро до на́с на по́міч удаєшся, і навчаючи на́с співати Всеблаго́му: Алилу́йя!

Ікос 5.

Ненаситні на золото та майно, нахабно розбійники з мо́ря оби́тель святу́ в но́чі оточили, щоб дуже вранці, при відчинені брами, уби́ти ченців, розкрасти святині. Ти ж, невсипна Засту́пнице, частку Свою захистила, щоб сла́вили Тебе:

Ра́дуйся, Ватопе́ду відра́до; ра́дуйся, ворожим підступам перешкода.

Ра́дуйся, за́думів злих викривання; ра́дуйся, лю́тих ворогів відбиття.

Ра́дуйся, Ти бо не просипаєш, Свою спаса́ючу частку; ра́дуйся, Ти бо бо́дьористо відбиваєш хмари смертоно́сних стріл.

Ра́дуйся, міцнісність шануючих свя́тість іко́н Твоїх дивних; ра́дуйся, сто́впе співаючих сла́ву чуде́с Твоїх багатьох.

Ра́дуйся, смиренних перемого і поразко го́рдливих; ра́дуйся, спра́ведливих захист та посоромле́ння неправдивих.

Ра́дуйся, Ти бо є заблуканих стерно; ра́дуйся, Ти бо є моли́тви кади́ло.

Ра́дуйся, Божа Ма́ти, Невісто нетлінна, світла на́ша відра́до!

Конда́к 6.

Дівственний взір Твій, блага́ Ма́ти, пото́ками любові та щедро́тами проливається: Ти на́с оберігаєш y виходах та вхо́дах, спаса́ючи вірних на су́ші і на мо́рі, якщо тільки іскра покая́ння з'являється в се́рцi, щоб заспіва́ти: Алилу́йя!

Ікос 6.

Спільні моли́тви в ча́с ранній ченці звершували, відійшли в ке́лії до літургії, однак ігу́мен оби́телі, в хра́мі оди́н молився, від іко́ни Твоєї Відра́ди голос почув: «Брами не відчиняйте сьогодні», тре́мтінням же обійнятий він, таке ста́рець виголосив:

Ра́дуйся, Діво, Ти бо є охорона святині; ра́дуйся, бо дім Твій спаса́єш нині.

Ра́дуйся, щи́те спозаранку і ніччю; ра́дуйся, буремна си́лою великою.

Ра́дуйся, Ти бо жалієш грішних милосе́рдям Твоїм; ра́дуйся, Ти бо раниш си́льних, які постають на нас.

Ра́дуйся, вінче надії, знаменуюча світ; ра́дуйся, же́зле перемоги, зобов'язання сла́ви.

Ра́дуйся, ка́меню сапфіра, подібного видінню не́ба; ра́дуйся, світлий престо́ле і колісни́ці Царе́вої.

Ра́дуйся, бо голос Твій солодкий вухам; ра́дуйся, бо о́браз Твій пишний очам.

Ра́дуйся, Божа Ма́ти, Невісто нетлінна, світла на́ша відра́до!

Кондак 7

Син Людський поблизу є, Су́д Його́ Стра́шний при две́рях - звіща́є на́м голос богоно́сних Писа́нь, однак безпорадні в смерті, ліни́ві наявно, і грізним словам не дослухаємося, усі бо в суєті залежні во́лею, та сло́во вимовити не знаємо Бо́гу: Алилу́йя!

Ікос 7.

Тре́петно ста́рець ігу́мен до о́бразу погляд свій звів і побачив: ось обличчя перед ни́м ожили, і Діві суворо Немовля руко́ю вуста́ затуляє, говорячи: «О Ма́ти, не провіщай, тож нака́жуться». Ста́рець же, злякався, заспівав Пречи́стій та́к:

Ра́дуйся, Діво, Владичице світу; ра́дуйся, не́ба Цари́це блага.

Ра́дуйся, бо Бо́жий гнів утамовуєш; ра́дуйся, бо суворий су́д відвертаєш.

Ра́дуйся, Ма́ти всемилосе́рдна, визволення від бід; ра́дуйся, по́моче благода́тна, надія душам.

Ра́дуйся, Ти бо печа́лі на́ші відго́нюєш швидко; ра́дуйся, Ти бо хвороби грішників лікуєш ди́вно.

Ра́дуйся, бо на ранок, світло пролива́єш ти́хий; ра́дуйся, як со́нце, зігріваєш холодні ду́ші.

Ра́дуйся, предивна Отрокови́це; ра́дуйся, ди́вна Богоневісто.

Ра́дуйся, Божа Ма́ти, Невісто нетлінна, све́тла на́ша відра́до!

Конда́к 8.

Однодумно, Діво, погляди до Тебе́ звертаємо, Ти бо в де́нь відплати на́с не залишаєш; простягни́ отже на́м ще́дру Свою́ ру́ку, адже  гріхами́  впали до пекельної безодні, і хто́ на́с визволить від прийдешніх му́к, хто́ ж на́с утверди́ть, щоб співати: Алилу́йя!

Ікос 8.

Ма́ти відво́дить правицю ніжного Сина та, пома́лу обличчя відхиляючи, ста́рцеві мовить: «На стіни бра́тія вся́ нехай вихо́дить і лю́тих розбійників нехай відіб'є!» Ста́рець же всю́ бра́тію сповістивши і, побачивши все́ це чу́до, співають:

Ра́дуйся, Ма́ти блага́ Христо́ва; ра́дуйся, ти́хої пу́стелі покро́в.

 Ра́дуйся, якщо і не знаємо, яки́ми Тебе похвальними звели́чити висловлюваннями; ра́дуйся, якщо і не знаємо, якими благода́тними принести Тобі похвалінь.

Ра́дуйся, бо Світло предвічне но́сиш неопали́мо; ра́дуйся, бо Вогонь іпоста́сний тримаєш незбагненно.

Ра́дуйся, Тебе бо маємо неборною стіною; ра́дуйся, Тебе бо всі знаємо ми́лості ве́ликої безодню.

Ра́дуйся, херуви́мів чесніша; ра́дуйся, серафи́мів сла́вніша.

Ра́дуйся, Божа Ма́ти, Невісто нетлінна, світла на́ша відра́до!

Кондак 9

Іов, стражда́лець перед Бо́гом, вміло на́с навча́є, промовляючи : ось бо, благоче́стя - му́дрість, і бла́го усім тим хто відходить від світу та солодкий по́двиг моли́тви тим хто підіймається, їм же допомогає Богоро́диця в моли́твах зміцнюватися і взива́ти: Алилу́йя!

Ікос 9.

Ра́дісно у хра́мі цім зріти спи́сок з іко́ни Відра́ди афо́нських оби́телей да́р дорогоцінний, як в моли́тві думками поєднатися з похвальними особами отців-святого́рців, що від захмарних висо́т своїх Пречи́сту за на́с співати запрошують:

Ра́дуйся, країн та наро́дів святине; ра́дуйся, усіх християн милостиня.

Ра́дуйся, Вогонь в утро́бу прийняла; ра́дуйся, Сло́во у тілі показала.

Ра́дуйся, хмаринко світла витонченого, в світ прине́сла Христа́; ра́дуйся, ліствице, якою підіймаєш від землі на небеса́.

Ра́дуйся, глечик ма́нни, голодним солодкої їжі; ра́дуйся, ча́ше золота, спраглим но́ве пи́ття.

Ра́дуйся, вишнього не́ба, світло освітлюєш вірним; ра́дуйся, огрядна ни́во, всім веселиш ду́ші.

Ра́дуйся, ти́ха А́нгелів сла́во; ра́дуйся, лю́дям блага́ відра́до.

Ра́дуйся, Божа Ма́ти, Невісто нетлінна, світла на́ша відра́до!

Конда́к 10.

Розум до небес направив, почу́ттями вознісшись над тілом, о, ко́ли бажано спасти́ся від світу, маючи одного ду́ха прагнення до небес, одного се́рця надію на Бо́га. Помога́й на́м, Діво Богоро́дице, і на шлях веди́ на́с пра́вильний, щоб співати: Алилу́йя!

Ікос 10.

О́браз шанований  відпровадив в дорогу з Афо́на на північ в покро́в благода́тний оби́телі но́вої, в запоруку небе́сної допо́моги місту, порядний схимона́х святого́рець промовляючи: Це́ благослове́ння Владичиці! Моліться і віруйте, та співайте:

Ра́дуйся, бо Ти́ на́м покро́в благода́тний; ра́дуйся, бо Ти́ на́м запорука сподівань.

Ра́дуйся, перебуваючим в біда́х утіхо; ра́дуйся, наявним в гріха́х розрадо.

Ра́дуйся, бо в ча́с гніву Бо́жого зміцнюєш серця; ра́дуйся, бо в де́нь випробува́ння напоумлюєш розсудки.

Ра́дуйся, бо лютих навіювань хмари від на́с відвертаєш; ра́дуйся, бо в роки нещасть не до кінця погублюєш.

Ра́дуйся, бо в дні бу́рь безбо́жних Ти є єди́ним на́м при́чалом; ра́дуйся, бо від принад неправдивих звільняєш на́с повсякчасно.

Ра́дуйся, в жи́тті на́м ти́ха ра́досте; ра́дуйся, у вічності ра́йська сла́во.

Ра́дуйся, Божа Ма́ти, Невісто нетлінна, світла на́ша відра́до!

Конда́к 11.

Те́мні си́ли володіють в світі си́лою ж та сла́вою і світло Христо́ве пізна́ти не мо́жуть, але вірним тільки моли́тва є  си́ла, їм сльози – запорука і перемоги, та сла́ви. О Діво Ма́ти, да́й на́м хмару слізну і бо́дьорий на́м вітер повій, що співаємо: Алилу́йя!

Ікос 11.

Ра́дість на обличчях ся́є, бо голос взиває з Афо́ну: Владичиця прямує до ва́с, виходьте, стрічайте Діву небе́с зі свічками, стріча́йте ж більше Неї зі сльоза́ми ра́дості, любові та розчулення і святкуйте, і світлим голосом співайте:

Ра́дуйся, ківо́те освяче́ний; ра́дуйся, престо́ле піднесений.

Ра́дуйся, небесних чинів оспівування; ра́дуйся, пекельних си́л тріпотіння.

Ра́дуйся, бо Ти́ є весе́лість людських сердець; ра́дуйся, бо Ти є спасіння звабивлиних душ.

Ра́дуйся, бо голос Твій найсолодкий вічну ра́дість звіща́є; ра́дуйся, бо поголяд Твій найти́хий на́м тишу обіцяє.

Ра́дуйся, бо Сина і Бо́га Ти благаєш за лю́дство; ра́дуйся, бо ра́йських світлиць Ти на́м відчиняєш две́рі.

Ра́дуйся, оселе  Ду́ха Святого; радуйся, ски́ніє Бо́га живого.

Ра́дуйся, Божа Ма́ти, Невісто нетлінная, світла на́ша відра́до!

Конда́к 12.

По-ангельскі сьогодні заспіва́ємо пісню благода́тній Марії: Ця́ бо є насолодою, та ра́єм, і блаже́нством, відра́дою в ча́с випробувань та гніву, надією блаже́нств безкіне́чних після сме́рті. Ра́дуйся отже, Засту́пнице старанна, і ра́дість подава́й на́м співати Бо́гу: Алилу́йя!

Ікос 12

Нехай захисти́ть Богома́ти о́бразом ди́вним Відра́да моли́тви опло́т – монастир це́й і хра́ми, щоб по віки не зга́сла лампа́да перед лицем спаси́тельним Богоневісти, а безліч же мона́хів голосом ра́дості з миря́нами невмовкно взива́ють:

Ра́дуйся, хра́ме, світлійший Сіо́ну; ра́дуйся, світло і сла́во Афо́на.

Ра́дуйся, ченців думки безперестанні; ра́дуйся, дівственників пісня невгамонна.

Ра́дуйся, ро́су утіхи посила́єш у дні; ра́дуйся, бо сльози розчулення отримуєш в ночі.

Ра́дуйся, ди́вне ім'я, чудотворне в таємниці; ра́дуйся, Бо́же ми́ро, у світ вилите ще́дро.

Ра́дуйся, через Тебе бо  проливається на́м світло безкіне́чне; ра́дуйся, бо через Тебе вічне Немовлятко предвічне.

Ра́дуйся, світлосте лю́дям, які Тебе шанують; ра́дуйся, ра́досте на́м, які Тобі співають.

Ра́дуйся, Божа Ма́ти, Невісто нетлінна, світла на́ша відра́до.

Конда́к 13.

О всепречи́ста Діво, світла на́ша відра́до, найсолодшого Сина нетлінна Ма́ти! Від всіля́ких бід та скорбот огороди на́с і від майбутніх му́к визволи на́с, Блага́, ра́дості ж вічної сподо́би на́с у небесного престо́ла виспівуючи: Алилу́йя!

                                                            Моли́тва.

  О Пресвята́ Владичице Володарко Діво Богоро́дице, Невісто нетлінна, Ма́ти благослове́нна, світла на́ша відра́до, бажана утіхо!

Прийми́ нині сміливе і невідсту́пне благання це́, від грішних вуст і недосто́йних ду́ш ,що Тобі приносимо перед святим і світлосяйним Твоїм о́бразом.

Пощади́ нас, ми́лостива і милосе́рдна й щедролюби́ва на́ша Засту́пнице, та не віддай на́с суду́ і гніву Сина Твого́ і Спа́са на́шого, Го́спода Ісу́са Христа́, Йому́ ж безліч  згрішили і зобов'язенні є ми осудже́нню та пра́ведному Його́ вироку, тож караємося за гріхи наші, що превищили вся́ку міру Його́ довготерпіння.

Просякни з висо́т Твоїх небесних, і де́ ж А́нгели тре́петно сла́влять Тебе, і споглянь на на́шу далеку у́богість: як збідніли вірою, як бідуємо надією та збідніли любо́в'ю, як розумом затьмарилися, се́рцем же і почуттям несамовиті. Уздоров на́с моли́твою Твоєю, Діво цілителько. Підійми нас, па́лими ду́хом, зміцни́ розсла́бленних розумо́м, пробуди́ безнадійних та розпачливих, сціли́ хворих душе́ю і тілом.

Споглянь на місто на́ше і пощади́ його́, Бо́жий відведи Твоїм заступництвом гнів. Приборкай го́рдливе прагнення люде́й і богоовідсту́пні їх вагання. Піднеси ти́хе дихання благода́ті Твоеєї на збентежені ду́ші та зворушливі серця.

Збережи́ подружжям чистоту́, матери́нству че́сть, дівству благослове́ння. Зішли́ під дах осель на́ших освячувальний промінь боже́ственного світла, щоб викрилися дія́ння непорядні та засоромилися речей непристойних, та приборкалися думки зло́бні.

О миролюби́ва добродійна і справедлива Діво Ма́ти, за падіння на́ше журишся, а за спасіння на́ше переживаєш! Утамуй церко́вні бу́рі, примири́ розко́ли і розлади, збери́ розпорошених, наверни́ відпалих та усіх приведи́ в єднання Святої Це́ркви, щоб одноду́шно і однодумно сла́вилося на землі, я́к і на небі, єди́не святійше і спаси́тельне ім'я Єдиносу́щної Тро́йці, Отця і Сина і Святого Ду́ха, на віки віків. Амінь.