Житомирсько-Поліська Єпархія - Українська Православна Церква (ПЦУ)

Відміни в святкуванні Тройці і церковна наука про Пресвяту Тройцю (На Зелені Свята)

Сьогодні, браття, ми починаємо свято на пошану Пресвятій Тройці. Це свято відміняється в церковних відправах тим, що після Служби Божої зараз правиться й Вечірня, на якій читаються три молитви з вклонінням колін, а в церковному побуті тим, що хати на це свято вбираються свіжою зеленю, клечінням, квітами, встеляються свіжою травою, тому й зветься в нас це свято «Зеленими святами».

Чому ж у це свято Вечірня правиться зараз після Служби Божої? Тому, що свято Пресвятої Тройці є якби закінченням одного «невечірнього», як він називається в церковній пісні, дня П’ятидесятниці, що починається з Христового Воскресіння Утренею, продовжується Вшестям Христа на небо, і закінчується Зшестям Св. Духа на апостолів, як повним виявленням Пресв. Тройці, і саме це закінчення відзначається Вечірнею після Служби Божої. А тому, що через усю цю П’ятидесятницю, від Великодня до Зелених свят, за церковним уставом не можна ставати на коліна при молитві, зараз по скінченні П’ятидесятниці на Вечірні в свято Тройці урочисто читається три молитви за всіх живих і померших, під час яких ми стаємо на коліна і цим, якби одержуємо розрішення надалі вже молитися з вклонінням колін.

Отже, браття, знайте, що від Великодня до Зелених свят, поки священик підчас Вечірні на свято Тройці не виголосить: Ще й ще, ставши на коліна, Господеві помолимось — ставати на коліна церковний устав забороняє. Про це якось забули люди, і часто приходиться бачити, що на перший день Великодня стають люди на коліна, б’ють поклони перед образами. Це не слід робити, бо як каже Св. Письмо всьому є час: Є час плакати, і є час веселитися, є час каяття — духовного приниження, і є час бадьорости — духовного підвищення, яке повинно виявлятись і в відповідних церковних рухах. Всі п’ятдесят днів від Великодня до Тройці є час духовної радости, духовного підвищення, і тому церковний устав забороняє в цей час принижувати себе, ставати на коліна.

Чого ж це в день Св. Тройці Вечірня правиться зразу після Літургії, і цим якби закінчується круг богослужбових відправ? Тому, що в це свято Зшестям Св. Духа закінчився ще один безмежно важливий круг — круг повного виявлення Божества в Його трьох Особах — Отця і Сина і Св. Духа — повного виявлення Пресвятої Тройці, через те й перший день Зелених Свят називається ще день Св. Тройці.

Що ж то є Св. Тройця? Це є Господь Бог, що виявив свою любов до людей, своє піклування в трьох Особах: Бог Отець сотворив світ і ним управляє, Він є Творець і Вседержитель, Бог Син — Господь Ісус Христос — спас людей і світ, Він є Спаситель, Бог Дух Святий дає життя світові, духовно відживляє людей, Він є Господь животворчий. Всі ці три особи Божества рівні поміж собою, мають рівні властивости божественної істоти, але різниця між ними та, що Бог Отець ні від кого не народжується і не виходить, Бог Син споконвіку народжується від Отця, Бог Дух споконвіку виходить від Отця, а разом ці три Особи складають одну істоту Божества — Тройцю одноістотну і неподільну.

Час від сотворення світу до народження Христа на землі це є переважно час виявлення Бога Отця в житті світу. Час земного життя Христа є час виявлення Сина Божого в спасінні світу, з часу ж Зшестя Св. Духа починається виявлення Бога-Духа в житті світу і людей. Таким чином, як я вже сказав, Зшестям Св. Духа на апостолів сповнився круг виявлення всіх трьох Осіб Божества в Його відношенні до світу і людей. Тому й цей день присвячений вславленню Пресв. Тройці, а вславленню особисто Св. Духа присвячено 2-ий день Зелених Свят.

Безумовно розум людський дуже слабий, обмежений, і своїм обмеженим розумом людина не може зрозуміти безмежної істоти Божества. Тому в Пресвяту Тройцю ми повинні вірити, як навчає нас Св. Письмо і не намагатись цілком зрозуміти того, що вище нашого розуму. Коли чоловік тілесними очима не може дивитись на сонце, бо світло сонця засліплює йому очі, то тимбільше своїми духовними очима, своїм розумом, чоловік не може ясно глянути на безмежне світло Божества, а краще з вірою й побожністю повинен схилитися перед Його безмежним звершенством.

Святі Отці, щоб хоч трохи наблизити до нашого розуміння незбагнену таємницю Пресв. Тройці, шукали в природі такі явища, що в деякій мірі пояснювали б нам цю велику таємницю. Так казали: Душа людини є образ Божий, тому, як у душі є три головні сили: розум, воля і почуття, так і в Бога три Особи — Отець, Син і Дух. Інші щось подібного до Св. Тройці знаходили в природі рослини: Як рослина має корінь, стовбур і віття, так Бог є Отець, Син і Св. Дух. Інші подібність життя Божого знаходили в сонці: Як від сонця народжується світло і виходить тепло, так від Бога Отця народжується Син Божий і виходить Дух Святий. Але безперечно всі ці приклади тільки в слабій мірі наближають до нашого розуму таємницю Пресв. Тройці, в своїй же безмежній повноті вона для людського обмеженого розуму залишається незрозуміла.

Але для чого ж тоді, запитаєте, нам треба визнавати Бога в Св. Тройці і так в Нього вірити, коли ми не можемо цього зрозуміти? А для того, відповідаю, і треба нам вірити, що ми не можемо цього зрозуміти. Те, що ми цілком розуміємо, в те й вірити нічого, те ми знаємо. А чого ми не знаємо і не можемо знати, але без нього не можемо жити, в те ми повинні вірити, щоб мати життя. Чим же така важлива для нас віра в Пресв. Тройцю, що без неї ми не можемо мати життя? А тим, що істина, чи як по вченому кажуть, догмат Пресв. Тройці — це головна істина, головний догмат нашої християнської віри, що дає людям вічне життя і спасіння. Христос Спаситель, коли посилав своїх апостолів на всесвітню проповідь, сказав: «Ідіть, навчайте всі народи й хрестіть їх в ім’я Отця і Сина і Св. Духа» (Мат. 28. 19), «Хто увірує (в Пресв. Тройцю) і охреститься, той спасений буде, а хто не увірує, той осуджений буде» (Мар. 16. 16).

Ми повинні вірити в Бога Отця, що, як каже св. Письмо, так полюбив світ, що й Сина Свого Єдинородного віддав, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, а мав би життя вічне (Ів. 3, 16). Ми повинні вірити в Бога Сина, що з любови до людей зійшов з неба, став чоловіком і життя своє поклав за життя світу і спасіння людей, що сказав: «Я є Хліб життя, що з неба зійшов. Коли хто їстиме цей Хліб, жити буде по віки. І Хліб, що я дам, є Тіло Моє, котре Я віддам за життя світу» (Ів. 6, 51). Ми повинні вірити і в Бога Духа Святого, що з любови до нас і за заслуги Христа, і з волі Отця Небесного зійшов з неба, з’єднався з духом нашим на наше вічне життя, що про Нього ап. Павло каже: «Коли Дух Того, Хто воскресив Ісуса із мертвих, живе в нас, то Той, Хто воскресив Христа з мертвих, оживить і смертні тіла ваші Духом Святим, що живе в вас» (Рим. 8, 11). Отже ми повинні вірити в Пресвяту Тройцю, як найціннішу підвалину нашого спасіння й життя вічного і вславляти Бога в Пресв. Тройці за Його невимовне піклування про нас і ввесь світ. Пресвята Тройце, Боже наш, слава Тобі!

Браття! Тепер часто кажуть так: «На що мені та чи інша віра? Аби діла мої були добрі. На що мені вірити в Тройцю, чи в Христа? Що за користь від цього, коли життя від цієї віри не кращає? От, коли я буду добре жити, людям користь давати — це головне. А без віри можна й обійтись». Безумовно, тут є доля правди. І ап. Яків каже: «Яка користь, брати мої, коли хто каже, що віру має, та діл не має? Чи може віра спасти його? Коли брат або сестра нагі будуть, або голодні, а з вас хто скаже їм: ідіть з Богом, грійтесь та годуйтесь, а не дасть їм потрібного для тіла, яка з того користь? Так само і віра, коли діл не має, мертва сама по собі... От ти віруєш, що Бог один, добре робиш, але й біси вірують та тремтять. Зрозумій же, чоловіче, що віра без діл мертва. Бо як тіло без душі мертве, так і віра без діл мертва» (Як. 2, 14-26).

Але й добрі діла самі по собі без тої, чи іншої віри, як коріння життя, бути не можуть. Ми бачимо, які діла тих, що зовуть себе безвірниками, але й вони без віри діл своїх не роблять. Не вірять вони в Бога, в слова св. Письма, то вони вірять у Маркса, Енгельса, вірять їх словам. Без віри чоловік нічого робити не може. Діла, це як кажуть, є квіти й плоди нашого життя. Але квіти та плоди на чомусь повинні рости, з якогось коріння повинні доставати собі поживу. Без коріння жадна рослина жити не може, який корінь, такий буде й квіт і овоч на ньому. Отже, коли діла чоловіка є квіти та овоч життя, то віра чоловіка є той корінь життя, з якого ті, чи інші діла тільки й можуть вирости, тільки й можуть брати поживу. Але на вірі в Маркса-Енґельса, на їх словах, тільки й можуть вирости діла для цього земного, тимчасового життя, бо й ці люди, як і всякий чоловік, є як та трава, каже св. Письмо, що вранці цвіте й зеленіє, а ввечері в’яне й засихає (Пс. 89, 6), а Бог по вік живе і слово Його вічно перебуває.

Отже лише на вірі в Бога у Святій Тройці можуть вирости діла, що доведуть нас до вічного життя. І коли ми на свято Тройці вбираємо свої хати зеленю, клечанням, квітами, цим ми виявляємо, що Пресв. Тройця є наша вічна, невміруща надія на життя вічне. Зелений кольор є кольор надії, а свіже зелене клечіння, свіжі живі квіти, є ознакою життя невмірущого. Отже тільки на християнській вірі в св. Тройцю вічно зеленіти і цвістиме надія на життя вічне і дасть плоди достойні цього життя. А коли листя та квіти на дереві не ростуть, що це значить? Це значить, що корінь в нього нездоровий, або мертвий. А коли на вірі в Пресв. Тройцю не ростуть добрі діла, що це означає? Не інакше, як те, що Христову віру в собі чоловік пригнітив або й зовсім змертвив.

Браття! Сумно бачити, коли навіть ті, що вірять в людей, їх слів, їх науки не виконують, і віра їх в цих людей є мертва. Який же тяжкий сум бачити, що віра в вічного, живого Бога, в Його любов, милосердя, святість, є в людині мертвою, недіяльною, що слова Божі, вічні і животворчі, залишаються для християн голосом, що лунає в пустині, що християнин має віру, та діл не має! «Хто не виконує закону Мойсеєвого, каже ап. Павло, тому смерть без милосердя. Якої ж тяжкої муки заслуговує той, хто самого Бога своїми ділами ображає, хто Сина Божого потоптав і Кров Завіту, що нею освятився, вважає за щось звичайне, і Духа благодаті зневажає?» (Єв. 10, 28-29).

Прославимо ж, браття, Господа Бога нашого, Бога християнського, що в Тройці славиться перш за все ділами, гідними нашої віри, «прославимо Його в тілах наших і душах наших, бо вони Божі» (1 Кор. 6, 19-20). А в це велике свято на славу Пресв. Тройці прославимо Бога нашого щирою, вдячною за все молитвою до Нього: Пресвята Тройце, Боже наш, слава Тобі. — Амінь!

Митрополит Василь Липківський

Поділитися:

Відміни в святкуванні Тройці і церковна наука про Пресвяту Тройцю (На Зелені Свята)

Церковний календар