Житомирсько-Поліська Єпархія

 Переклад здійснив з церковно-слов'янської мови — Високопреосвященніший Архієпископ Житомирський і Поліський ВОЛОДИМИР .

Кондак на глас , 8.  З юності  Христа полюбив ти, блаженний Феофіле, та Йому одному служити полум'яно забажав, безперестанною молитвою і юродством в пустелі Китаєвій подвизався ти, угодникам печерським наслідуючи. Тому взиваємо  до тебе: «Спасай нас молитвами твоїми, преподобний отче наш».

Кондак на глас , 4. Із світу суєтного пішов ти і в нетрях Китаєва поселився, преподобний отче наш Феофіле. Невпинними псалмоспівами та юродством своїм багатьох на шлях спасіння направляв ти. Отже взиваємо до тебе: «Моли Христа Бога, щоб спас душі наші».

Кондак 1

Вибраний Богом від утроби матері своєї на подвиг юродства покликаним став ти, силою Божою від водного потоплення багато разів бережений, подвигом посту і молитвою ворога роду людського посоромив. Тому заради, звершуючи пам'ять твою, молимо тебе, предивний отче Феофіле, визволи нас від ворогів видимих та невидимих,що з любов'ю виголошують тобі:

  Радуйся, преподобне отче наш Феофіле, що подвигом юродства твого на шлях спасіння нас настановляєш!

Ікос 1

Ангели небесні та люди земні боговибранному житію твоєму дивуються, отче Феофіле, як тобі дитині дійсній від молока матері своєї лице своє відвертав ти, приймаючи страву тільки посну. Цим знаменням Господь показав людям, що ти є обранцем Божим, а не від світу цього був. Дивуємося саме такому посницькому стриманню твоєму, з розчуленням викликуємо тобі так:

Радуйся, обранцю Божий від утроби матері;

Радуйся, пречесна гілко ієрея Божого.

Радуйся, посницьким подвигом твоїм Хрестителю Господньому уподібнився.

Радуйся, стриманням саме такимм батьків і родичів своїх здивував.

Радуйся, з дитинства Бога полюбив.

Радуйся, заповіді Його вірно зберіг.

Радуйся, преподобний отче наш Феофіле,що подвигом юродства твого на шлях  спасіння нас настановляєш!

Кондак 2

Бачив тебе сосуд Духа Святого, Богом вибранний, ворог роду людського не зміг терпіти тебе, зажадав погубити тебе, дитину святу, намірив на це дітовбивство матір твою. Бог же, що береже дітей  Своїх, не попустив злодіянню цьому вчинитися. За таку саме милість Його до тебе, співаємо Йому: Алилуйя!

Ікос 2

Розум матері твоєї за намовою диявольською потьмарився, і зненавиділи тебе, неповинне дитя. Тому ради наказали працівниці в будинку дівчині втопити тебе в річці. Ангел же Божий зберіг тебе непошкодженим. Ми ж, дивуємося чуду такому, з радістю взиваємо тобі:

Радуйся, сосуде, Богом вибраний і Ним же бережений.

Радуйся, дитино свята, що диявола страхав.

Радуйся, від пелюшок дитячих ганьбу від матері своєї перетерпів.

Радуйся, від потоплення силою Божою збережений.

Радуйся, від утроби матері на служіння Богу зазделегіть обраний.

Радуйся, Промислом Божим в житті твоєму завжди скерований.

Радуйся, преподобний отче наш Феофіле, що подвигом юродства твого на шлях спасіння нас настановляєш!

Кондак 3

Чудо преславне з тобою вчинив Господь, коли ти був вкинутий в річку, силою Божою утриманий на поверхні води непошкодженим і, мов в колисці мягкій, на хвилях безтурботно спав ти. Дівчина ж, яка вкинула тебе, сповнилася страху і розчулено, заволала дивному Богу: Алилуйя!

Ікос 3

Боячись принести тебе в дім до жорстокої матері твоєї, дівчина зі слізьми жалісливо до тебе, осінила тебе хресним знаменням і знову вкинула тебе сплячого у воду. І знову диво сталося: хвилі річкові мов крила ангельські віднесли тебе до берега землі. І дівчина, як Мойсея, взяла із води тебе і понесла в дім твій, трепечучи і вжахаючись. Ми ж, дивуємося саме такому промислу Божому за тебе, промовляємо:

Радуйся, бо тобою дивний Бог у святих Своїх прославляється.

Радуйся, бо ангел твій охоронець опікуном став тобі.

Радуйся, бо ти Мойсею, що  хвилями річковими носився, уподібнився.

Радуйся, бо і тебе, мов Ноя, від потоплення Бог зберіг.

Радуйся, таким чудом в страх й трепет навколо проживаючих привів.

Радуйся, бо тобою і ми уповати на Бога навчаємось.

Радуйся, преподобний отче наш Феофіле, подвигом юродства твого на шлях спасіння нас настановляєш!

Кондак 4

Бурю лютості та злобивості підняла на тебе мати твоя, коли побачила тебе живим і здоровим після потоплення, і сама своїми рукама зажадала погубити тебе, святе немовля; побігла, неприкаянна, до річки і вкинула тебе у воду під саме колесо млину. Однак і на цей раз Господь дивно зберіг тебе живим, щоби усі, побачили чудо це, заспівали Йому подячно-похвальну пісню: Алилуйя!

Ікос 4

Говорить псалмоспівець, що «Господь береже тебе від будь-якого зла. Господь береже входи твої і виходи від нині і до віку», та «не побоюся, що зробить мені чоловік» - ці словеса справдилися на власні очі на тобі, предивний отче Феофіле. Силою Божою колесо водяне зупинилося, а вода затрималась. Мельник же з подивом побіг й, побачив тебе лежачим під колесом, взяв тебе, як дорогоцінний дар Божий, взиваючи до тебе так:

Радуйся, скарбе багатоцінний, що мені Богом дане.

Радуйся, Богом бережене немовля святе.

Радуйся, бо сила Божа тобою нам показалася.

Радуйся, бо ім'я Боже тобою прославляється.

Радуйся, посудино вибрана, що служити Богові та настановляти люд до спасіння нам подарована.

Радуйся, бо хрест довготерпіння і злостраждання приготовлені тобі.

Радуйся, преподобний отче наш Феофіле, подвигом юродства твого на шлях спасіння нас настановляєш!

Кондак 5

Страх і трепет обійняв усіх оточуючих мешканців, які угледіли дивне чудо таке. Мати же твоя, не зрозуміла силу Божу, яка на тебе явилась, більше розлютилася ярістю дуже великою і дала клятву погубити тебе. Тоді батько твій, ієрей Божий, щоби зберегти тебе живим, втаїв тебе у родичів своїх. Ми ж вражаємося підступністю матері-вбивці, та, славлячи премудрість Божу, співаємо: Алилуйя!

Ікос 5

«Не прийде до тебе зло і рана не наблизиться до тіла твого, бо ангелам Своїм заповів про тебе, берегти тебе на всіх шляхах твоїх». Ці цитати із Псалтиря, з якими  ж ти не розлучався по всі дні життя свого, преславно збулися на тобі, о предивний отче Феофіле. І в пам'ять триразового спасіння від смерті ти залізний обруч із іконою Богоявлення на тілі своєму завжди носив. Ми ж, радуючись саме такому за тебе Божому піклуванню, з розчуленням викликуємо тобі:

Радуйся, бо від потоплення водяного триччі силою Божою збережений.

Радуйся, бо цим дивом Божу Премудрість нам явивив та підступність диявола посоромив.

Радуйся, триразовим зануреням у воду Святу Тройцю прославив.

Радуйся, бо і нині зі всіма святими предстоїш у Престола Святої Тройці.

Радуйся, бо невпинним читанням Псалтиря ти душу свою насолоджував і людям взірець молитви показав.

Радуйся, отче Феофіле, предивний чудотворче й молитовнику за душі наші.

Радуйся, преподобний отче наш Феофіле, подвигом юродства твого на шлях спасіння нас настановляєш!

Кондак 6

Стороннім світу та всього яке в нім, ти завжди зневаженим був ровесниками своїми. Потурання над собою і жорстокі побиття від них перетерплював, ти покірно тяжкий хрест житія свого поніс. З воланням і рясними сльозами, утікаючи в нетря лісні, ти дитячими вустами своїми безгрішно, мов ангел Божий, взивав до Отця Небесного: Алилуйя!

Ікос 6

Мандрівником і прибульцем явився ти на землі цій, багатострадальцю отче Феофіле. Ще бувши  за життя батьками своїми, ти був вигнаний із дому батьківського. А народивша тебе знову підняла і руками своїми, щоби сокирою умертвити тебе. Добрий саме благодійник , обійняв тебе скривавленного, спас тебе від матері-вбивці. І ти, не маючи де голови схилити та чим нагодуватися, ведений Духом Святим, направився ти до храму Божого, і де ж пролляв Богу скорботу дитячої  душі своєї.

За  саме таке страждальне житіє твоє ми ублажаємо тебе так:

Радуйся, бо і нині Господь зберіг тебе від рук матері - вбивці.

Радуйся, і ти як Борис і Гліб, неповинно проливав кров свою святу від родичів своїх.

Радуйся, бо npискорботним житієм своїм ти Христу, подорожуючому на землі, уподібнився.

Радуйся, бо з Ним і в обителях Отця Небесного вселився.

Радуйся, бо по всі дні життя твого гоніння, завушення і всяке злостраждання перетерпів.

Радуйся, бо нікому ж злом за зло не віддав і, по слову Христовому, за ворогів своїх молився.

Радуйся, преподобний отче наш Феофіле, подвигом юродства твого на шлях спасіння нас настановляєш!

Кондак 7

Бажав людинолюбець Господь явити тебе страждаючим людям нового молитовника і викривателя їх пороків, привів тебе в Києво-Братський монастир, щоби в молитовних подвигах уготовити душу свою для отримання Божественної благодаті. Ти ж, як олень на потоки річкові, напривися вивчати Божественне Писання в духовному училищі, тому. Виконуючи послух звонаря, ти дуже рано, піднімався на дзвіницю, споглядав з висоти творіння Боже, віддавався там богодумкою і таємній молитві, в тріумфуванні духовному виспівуючи Творцю всього видимого і невидимого творіння: Алилуйя!

Ікос 7

Нове житіє твоє в обителі святій настало в насолоду серцю твоєму. Як після бурі житейського моря ти приставши до тихого берега, із черноризцями проводив Богоугодне житіє своє в послусі, бдінні, коліносхилені і читанні Псалтиря. Чиноначалля ж обителі, побачило твоє старанне завзяття до духовних подвигів, удостоїло тебе чернечого постригу і сана ієродиякона. Ставши у Святого Престола, ти з більшим завзяттям направився уподібнитися рівноангельському житію. Ми же ублажаючи твої подвиги і любов до Найсолодшого Ісуса, мовимо так:

Радуйся, бо Господь змилосердився над тобою і прикликав тебе до обителі своєї.

Радуйся, бо ти старцем-подвижникам в послусі і молитовних подвигах наслідував.

Радуйся, душу свою беріг страстями непоневолену.

Радуйся, спокуси юнацького віку переміг.

Радуйся, взірець терпіння і послуху нам показав.

Радуйся, Христові потрудитися і щиро йому  служити всіх людей повчав.

Радуйся, преподобний отче наш Феофіле, подвигом юродства твого на шлях спасіння нас настановляєш!

Кондак 8

Не бажаючи смерті грішників, Господь і матір твою закликав до покаяння. Уражена невиліковною хворобою, побачила на собі гнів Божий за жорстоке на тебе гоніння, розкаялася в своєму злочині із криком великим та риданиями взивала до Богу про прощення. Ты ж, незлобиво це, простив їй все, що сталося і поховавши тіло її, повернувся в обитель свою, із  радістю духовною співав Промислителю Богу: Алилуйя!

Ікос 8

Увесь добродійств і не зла сповнений, воістину бувши в тілі Ангелом, предивний Феофіле, являючи для братії взірець лагідності та послуху, смирення і цнотливості. Служачи у Престола Божого в священичому сані, ти, як преподобні Сергій Радонежський і Серафим Саровський, сподобився бачити Ангелів небесних, які співслужили тобі в Божественній літургії та благодать Божу, що сходила на Святі Дари. Побожно перед твоєю святістю, зі страхом і розчуленням взиваємо тобі:

Радуйся, чоловіку небесний і ангеле земний.

Радуйся, сосуде, Божої благодаті наповнений.

Радуйся, в серці твоїм образ Христа безперестанно носив.

Радуйся, зраради Його саме плоть свою розіп'яв із пристрастями і похотями.

Радуйся, старанний молитовнику за всіх прибігаючих до тебе.

Радуйся, скорий помічнику усім стражденним і заблуканим.

Радуйся, преподобний отче наш Феофіле, що подвигом юродства твого на шлях спасіння нас настановляєш!

Кондак 9

Все життя твоє було наповнено скорбот і печалей, прикрістю та докорів. Ти ж в ім'я любові до Бога отримавшu на себе подвиг юродства Христа заради. І став багатьма гонимим, ображеним і зневаженим, ти, смиренний серцем і лагідний духом, як Христос на Хресті, що молився за ворогів своїх і поголосників, мовивши: «Господи, прости їм, бо не знають , що чинять», і в радості серця завжди співав Богу: Алилуйя!

Ікос 9

Бачив Господь подвиги твої, любов і милосердя твоє до стражденних людей, даючи тобі дар прозорливости і лікування. І ти, викривав  їх таємні і явні гріхопадіння, наставляючи на дорогу спасіння, лікуючи і душевні, і тілесні їх рани. Сам же, посилюючи подвиги свої, денно і нічно в тенетах лісних, мов преподобний Серафим, молився колінопреклонно на пні дерева. За саме такі подвиги твої прийми від нас похвали такі :

Радуйся, бо своїми подвигами ти преподобним отцям Киево-Печерським уподібнився.

Радуйся, чистоти душевної і тілесної дбайливий хранителю.

Радуйся, своїми подвигами спокуси від плоті, світу і диявола переміг.

Радуйся, бо за твою ревність і любов до Христа, дар прозорливості й чудотворіння від Йогo отримав.

Радуйся, бо душевні і тілесні недуги ти єдиним словом оздоровив.

Радуйся, ображених й перебуваючих в нещастях скорий помічнику.

Радуйся, преподобний отче наш Феофіле, подвигом юродства твого на шлях спасіння нас настановляєш!

Кондак 10

Помічником скорим і утішителем став ти, отче Феофіле, не тільки до тебе прибігаючих, але й сам, з читанням Псалтирі, їздячи на теляті по місту Києву, утішав ти скорботних та ображених; зодягаючи та годуючи убогих, грізно викриваючи винних і, передбачаючи прийдешнє як і майбутнє, багатьох навернув ти на дорогу покаяння. Ми ж, дивуємося твоєму саме такому милосердю і людинолюбству до людей, співаємо Всемилостивому Богу: Алилуйя!

Ікос 10

Царем тварин був Адам в раю до гріхопадіння, всі адже звірі йому корилися. І тобі, безгрішному та освяченому Духом Святим, також  корилися і тварини, і риби, й птахи. За твоїм висловом безмовні тварини слухняно виконували волю твою. На диво всім твій телець, керований силою Божою, привозив тебе, і де  душа твоя свята зажадала помолитися або створити поміч нужденним. Вражаючись саме такому за тебе Божому промислу, з розчуленням промовляємо саме так:

Радуйся, викривателю таємних і явних гріхолюбців.

Радуйся, заблуканих наставнику і скорботних утішителю.

Радуйся, прохаючих твоєї помочі скорий виконавцю.

Радуйся, коритися волі Божій всіх повчаєш.

Радуйся, бо і тварини злобні за словами твоїми слухняними ставали, як вівці.

Радуйся, бо і човен через Дніпро за словом твоїм сам по воді пересувався.

Радуйся, преподобний отче наш Феофіле, подвигом юродства твого на шлях спасіння нас настановляєш!

Кондак 11

Спів  всерозрадний триєдиному Богу приносив ти по всі дні стражденного житія свого, преславний отче Феофіле. Днем та  ніччю, в келії і в тенетах лісних творячи розсудливу молитву, не залишаючи без утіхи і сцілення всіх хто до тебе приходив, навчаючи їх словом Божим і своїм юродством. Нині ж предстоїш у Престола Царя Слави, молися за нас, що шануємо святу пам'ять твою, щоб і ми з тобою разом на віки співали Богу: Алилуйя!

Ікос 11

Передбачив майбутнє , як сучасне, ти багатьом людям, передрік раптову смерть чи хворобу, приводив їх від гріховного життя до покаяння. Шукаючим чернечого життя ти інколи благословляв одруження, а жадаючим мирського життя - чернецтва, щоби життя їх було богоприємним та спасительним для душі. І царю Миколі, що лежав в мурашнику скривавлений, прорік ти гірку смерть на полі боя в Криму та його смерть від печалі. За таке саме твоє за людей піклування промовляємо тобі подячними вустами так :

Радуйся, тайнознавцю доль людських.

Радуйся, бо ти передбачив на Глубочиці місце для улаштування монастиря Покровського.

Радуйся, бо ти вказав місце в лісі, і де має бути улаштована пустеля Преображенська.

Радуйся, бо і хрест там поставив, як апостол Андрій на горах Київських.

Радуйся, бо і для монастиря Іонівського на горах Звіринецьких своїм трьохразовим благословенням місце освятив.

Радуйся, бо ти митрополиту Філарету велике вогняне запалення в Києво-Печерській Лаврі передбачив ти.

Радуйся, преподобний отче наш Феофіле, подвигом юродства твого на шлях спасіння нас настановляєш!

Кондак 12

Благодать від Бога далася тобі, угоднику Божий, здійснювати чудеса для прославлення Всемогутнього Творця неба і землі. Подібно Христу, що дивно нагодував в пустелі людей голодних, ти струджених мандрівників, прямуючих на поклоніння угодникам Печерським, наситивши чудодійною кашею, звареною в лісі із камінчиків і трави, розпалив дрова вогнем, звів з неба молитвою твоєю. І отроковицю помираючу молитвою своєю, на утіху рдаючій вдовиці, ожививши. Ми ж зі страхом і трепетом, вдячними вустами волаємо дивному у святих Своїх Богу: Алилуйя!

Ікос 12

Блаженну смерть свою день та час передбачив і тіло своє для похорону сам наготовив, о предивний чудотворче Феофіле. Келію ж свою свічками та ладаном для стрітення Ангела обкадив ти і послушника свого пославши бити в дзвін , щоби звістити братію обителі, що Феофіл до Бога переселився. І ридали люди усі, коли похоронили пречесне тіло твоє , бо лишаються утішителя свого й наставника. По ста сорока літах саме, явив нам Господь в утіху мощі твої. Шануючи ж пам'ять твою, зобразили для гробниці твоєї образ твій. І ми, з розчуленням споглядаючи на образ твій, з радістю викликуємо тобі:

Радуйся, великий чудотворче, Богом на утіху нам подарований.

Радуйся, скорботних утішителю, вдів та сиріт захистителю, хворих і страждених цілителю.

Радуйся, бо і по відходу твоєму чудеса чинити не перестав.

Радуйся, бо тим хто молиться у гроба твого скору поміч подавав.

Радуйся, бо від нині ім'я твоє зі святими прославляється.

Радуйся, міста Києва окрасо і Китаєвої пустелі славо.

Радуйся, преподобний отче наш Феофіле, подвигом юродства твого на шлях спасіння нас настановляєш!

Кондак 13

О, преславний угоднику Христовий і предивний чудотворче, отче наш Феофіле! Прийми це мале моління наше, яке в похвалу тобі приноситься від нас, недостойних і грішних, однак з любов'ю шануючих тебе. Ублагай Господа Бога визволитися нам від всіляких бід, скорбот та напастей, найбільше ж від гріхопадіння і раптової смерті і вічних мук. Не попусти нам без покаяння померти. Будь нам провідником в Царство Небесне, щоб там, з тобою вкупі, по віки співати Богу: Алилуйя, Алилуйя, Алилуйя!

Молитва преподобному Феофiлу Київському

 О, предивний угоднику Христовий, кріпкий молитовнику і заступнику, отче наш Феофіле! Ти від утроби матері вибранний Богом на служіння йому і дивно їм бережений від всілякого зла. За твої подвиги юродства Господь дарував тобі дар пророцтва і чудодійств. По заповіді пастироначальника Христа ти душу свою покладав за овець стада Христового. Ти грішників таємних і явних грізно викривав та своїми мудрими висловлюваннями до покаяння і виправлення їх приводив. Ти прийшовших до тебе хворих і скорботних не відкинувши. Ти був усім як отцем дітолюбний і пастир добрий. І нині почуй нас, з вірою , що призивають тебе та старанно припадаючи до гробниці мощей твоїх, отче наш Феофіле. Випроси у Всемилостивого Бога мир Церкві нашій православній в отчизні твоїй. Врозуми та навери єретиків і розкольників в лоно Матері-Церкви. Пастирям нашим ревність за спасіння людей, людям же послух Святій Церкві і ревність захищати віру православну випроси. Умоли Небесного Отця всім нам подати скільки кому  за проханню його: юним в православній віpі зростати, старим і немічним підмогу і утіху, хворим сцілення, сиротам і безпомічним заступництво і несподівану радість, заблудшим та нагрішившим виправлення. І всім нам випроси тілесне здоров'я і душевне спасіння. Зігрій вогнем Божественної любові прохолодні серця наші. Поможи нам виправити життя наше гріховне, щоб без горя пройти митарства демонів лютих і увійти до обителей Отця Небесного, аби разом з тобою і зі всіма святими виспівувати всесвяте і величне ім'я Пресвятої Тройці: Отця і Сина і Святого Духа на віки віків. Амінь.