Житомирсько-Поліська Єпархія

Сьогодні 15 лютого 2024 року він попрощався від усіх тих, хто наповнював його життя, заради кого він пішов на віддану присягу: від родини, друзів і знайомих. А ще від побратимів, від мужніх хлопців, які пліч-о-пліч стояли з ним до останнього його подиху на захисті Батьківщини. Він попрощався від тих, хто до сьогоднішнього дня навіть ніколи його не знав в обличчя, але прийшов віддати шану Герою, який ціною власного життя оберігав спокій кожного українця.

Олег Миколайович Оладько народився 13 листопада 1974 року в с. Русанівка. Закінчив 9 класів Осичківської школи. Затим здобув професію тракториста-машиніста. Повернувся до рідного села та працював в місцевому колгоспі.

З листопада 1993 по січень 1994 року механік-водій МТЛ БУ  в/ч 1976.Після служби  повернувся до рідного села та своєї роботи.

Доля завела його до Радомишля. Одружився, народились доня та син. Працював у районному управлінні осушувальних систем.

У 2014 році стає на захист рідної країні та брав участь в Антитерористичній операції. За його плечима участь в бойових діях в районі Іловайська та Дебальцевого.Після демобілізації робота на рідному підприємстві.

Був мобілізований 28.11.2023 року до навчального центру. Був радіотелефоністом стрілецької роти стрілецького батальйону в/ч А 0693.

Відданий військовій присязі  на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув 08.02.2024 року в населеному пункту Синьківка Куп’янського району Харківської області.

Він боровся за волю і свободу нашої держави. Вірив і віддав в ім’я Перемоги найцінніше – життя.Поховали Героя в Радомишлі.

У цей невимовно гіркий час висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким полеглого воїна.Нехай світлий, добрий спомин про Захисника буде сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, колег, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував.

Чин відспувування над загиблим Олегом Оладьком звершив, настоятель Свято-Миколаївського собору міста Радомишля, митрофорний протоієрей Василь Зубковийч.

Низько вклоняємось йому за його подвиг та дякуємо за захист України та всіх нас!

Вічна пам’ять і слава українському воїну!