Житомирсько-Поліська Єпархія

Українська Православна Церква (ПЦУ)

Офіційний
сайт

Проповідь в день пам'яті Святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських, чудотворця.

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

ПРИКЛАД БЕЗКОРИСНОГО СЛУЖІННЯ ЛЮДЯМ ЗАРАДИ ХРИСТА - СВЯТИТЕЛЬ МИКОЛАЙ ЧУДОТВОРЕЦЬ.   6 грудня особливий день - день пам'яті великого добродія, єпископа міста Мир Лікії - святителя Миколая Чудотворця. Постать святого Миколая є неоціненним дороговказом для кожного, хто прагне духовної досконалості та спасіння у Христі Ісусі.

Сьогоднішній світ, який в переважній більшості живе за законами споживання, звик витісняти живі християнські образи, замінюючи їх на відповідні комерційні символи. І на противагу міфічному атеїсту Діду Морозу та рекламному Санті святий Миколай Чудотворець - абсолютно реальна історична постать. Більше того - сучасні вчені навіть знають про те, що зріст святого складав 1 метр 67 сантиметрів!

   Увійшов він в історію як святитель Миколай Мірлікійський, тобто - єпископ міста Міри в Лікійській області Малоазійського півострова. Тепер це - місто Дембре на території сучасної Туреччини. Історики вважають, що народився Миколай близько 260 року в добу правління східною частиною Римської імперії Публія Ліцинія Валеріана. Єдиний син знатного подружжя з міста Патари, він був вихований у християнській вірі, і з малих літ уславив себе побожним життям.

   Дивовижно, але святий Миколай міг інакше увійти в християнські святці - а саме як мученик або аскет-подвижник. Відомо, що тривалий час він провів у пустелі в усамітненій молитві. А дослідження його мощей показали, що святитель страждав на хронічні хвороби суглобів. І це лише підтвердило розповіді про тортури на дибі та ув’язнення в сирій темниці під час його переслідувань від імператора Діоклетіана.

  Передусім святитель Миколай запам’ятався своїм служінням людям. Одним із найвідоміших його діянь став випадок з трьома вузликами золота. Миколай, тоді - вже священик, дізнався, що один зубожілий чоловік, аби врятуватись від бідності та голоду, вирішив віддати своїх юних дочок на розпусту. Три вузлики з золотом, які пресвітер Миколай таємно підкинув у дім, допомогли влаштувати долю цієї родини і не занапастити молодих дівчат. Саме від цього випадку і йде традиція таємно дарувати подарунки, ховаючи їх під подушку.

   Друге, не менш відоме діяння святого - порятунок від смерті кількох несправедливо засуджених, коли лише заступництво Миколая припинило неправедну страту. Відомі численні випадки, коли він допомагав нужденним, зупиняв голод, рятував від загибелі подорожуючих на суші та в морі. І дива ці продовжують траплятися й по сьогодні.

   А зовсім нещодавно зусиллями істориків життя святителя збагатилось ще одним доволі цікавим дивом, пов’язаним із… встановленням податкових канікул та зниженням податків для цілої області! Справа в тому, що за правління Костянтина Великого рідна земля Миколая, Лікія, потерпала від непомірних податків, поступово впавши у повне зубожіння. І наважився просити про зменшення цього фіскального тиску саме святитель Миколай. Завдяки саме зусиллям Лікійського архієпископа Костянтин, розчулившись, підписав відповідний указ.   Історія шанування святителя Миколая в Україні сягає ще часів Київської Русі. Прадавній Київ зворушливо зберігає пам’ять про диво порятунку немовляти, що утонуло в Дніпрі, а згодом було знайдене живим і неушкодженим в храмі Святої Софії. Те, що немовля лежало під образом святого Миколая, відкрило щасливим батькам рятівника.

   А початок шануванню святителя на Київській Русі заклала ще рівноапостольна княгиня Ольга, коли побудувала перший на наших землях храм на честь святителя Миколая в Києві. Зробила вона це над місцем поховання вбитого варягами першого київського князя-християнина Оскольда, в святім хрещенні Миколая, адже у 866 році патріарх Фотій хрестив Оскольда саме на честь святителя Миколая Мірлікійського.

   Плекаймо в собі пам’ять про тепло любові й милосердя, яке колись зігріло нас самих, випромінюючи це тепло на тих, хто його гостро потребує. Та передусім, звершуючи пам’ять святого Миколая, намагаймося реально наслідувати йому в головному - у постійній внутрішній потребі робити добро нашим ближнім. І якщо нам вдасться втілити це хоча б трохи, світ навколо нас обов’язково зміниться на краще.

      Святителю Миколаю, моли Бога за нас!

      Ієрей Володимир Чмуда, настоятель Свято-Покровської парафії села Базар

Поділитися:


Церковний календар