Житомирсько-Поліська Єпархія

  Неймовірна подія  сталася в житті Василя Коліщака, який думав, що він у Радомишльській окрузі стане великим і неповторним, ! Якраз ці його виправдання які він роздрукував в соцмережах заставляють мене написати правду щодо подій які  відбулися 8 листопада поточного року та чомусь деяких нестерпно привели  до жаху, але це не так.

 Саме в Радомишльському колишньому районі духовенство мп виявило бажання перейти до ПЦУ і бути в складі Житомирсько-Поліської єпархії ! Окрім священників протоієрея Василя Зубковича та протоієрея Андрія Співака перейшли їхні парафії   яких налічується шість. Для Василя Коліщака це був шок адже він марив бути напевно одним на всю округу, а тут  його з великими талантами постала чомусь не приязнь і це лише за те, що священики що перейшли з мп до ПЦУ , але  належать до  іншої єпархії хоча являються у складі єдиної ПЦУ.

 Здавалося б протянути руку одне одному, а ні показати себе "великим і не повторним діячем" Перше фіаско стало при похованні воїна 8 листопада де я був запрошений на відспівування і ось на тобі агресивність отця була без меж та настрій його вірних . У соборі який поки що нічий він за третім разом відкрив царські врата , його вірні вже були підбурені і намагалися зауваженнями всіх хто не з їхнього середовища морально пригнічувати докорами, а чого сюди прийшов чи чому спів на церковнослов'янській мові та інше! Склалося враження, що Василь Коліщак якого я знаю ще з парти коли він навчався Житомирській духовній школі напевно від не відання на той час не  знав, що я займав посаду благочинного Черняхівського і Радомишльського округів. Чомусь Василь Коліщак мене згадує без титулу і виправдовується своєю вірністю Житомирсько-Овруцькій єпархії, але ж призабув як покидав неї і за кращою долею їздивши на багаті села до Полтави і раптом знову доля його закинула  на Житомирщину. Ось таку " вірність і любов до молитви" проявлено до всіх особливо радомишлянських парафій . Ці папери про призначення не дають Василю Коліщаку повноцінного володарювання над храмами чи округою , а лише дозвіл служіння, а тепер коли є паралельне благочиння від іншої єпархії ПЦУ людину бентежить , що з іншими  потрібно рахуватися.

Василь Коліщак пише в заяві про Київський патріархат і що всі об'єднувалися навколо КП і це не правда бо був Об'єднавчий Собор в 2018 році де об'єдналися Церкви УПЦ КП і УАПЦ та частина УПЦ МП і я, як архієпископ Житомирський і Поліський приймав участь , а не долучився . Після Об'єднавчого Собору Синодом ПЦУ під головуванням  Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія я був призначений головою ліквідаційної комісії  про що хочу нагадати  Василю Коліщаку ! Чомусь Василь Коліщак згадує мене Василем  Шлапаком, а потім напевно з болем у серці владикою Володимиром, а титулу так і не написав і це зрозуміло бо це настрій і політика виходить за межі його кругозору та провадиться від коли я  став правлячим архієреєм і маю титул як архієрея Житомирського і Поліського  . 

Щодо навколо мене об'єднуються священики мп то Коліщак Василь в заяві пише нібито я створю якусь групу чи банду . Так духовенство мп йде в клір до Житомирсько-Поліської єпархії і я як правлячий архієрей даю відповідні укази в силу своїх уповноважень. Пише Василь Коліщак,що його називали роскольником правильно розкольником. Нібито він один на всю Житомирщину був гонимим нехай спасибі скаже що роками служив в Чайківці, яка мною здобулася, а він тільки служив та здобував хліб щоденний! Зі слів Василя Коліщака йде суть перебільшення та наклепи, що не пасує священникові взагалі. Потрібно йти на співпрацю, а не уявляти себе царем і божком!